Головуючий у 1 інстанції – суддя Смішлива Т. В. Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
13 жовтня 2009 року справа № 2-а-16818/09/1270
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Міронової Г. М.
при секретарі судового засідання Радіонової О. О.
Ковальчук Г. Л.
за участю представників від:
позивача
не з’явився,
не з’явився,
не з’явився,
відповідача
третьої особи
розглянувши у відкритому судовому Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
засіданні апеляційну скаргу нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Краснодоні та Краснодонському районі
Луганської області
на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду
від 22 липня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-16818/09/1270 (суддя Смішлива Т. В.)
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Краснодоні та Краснодонському районі
Луганської області
до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі
філії «Відділення Промінвестбанку в м. Краснодон Луганської області»
за участю третьої особи Державного відкритого акціонерного товариства
«Краснодонвуглебуд»
про стягнення несплачених страхових внесків
ВСТАНОВИЛА:
8 лютого 2008 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області звернувся з адміністративним позовом (арк. спр. 2-4) до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Краснодон Луганської області» про стягнення коштів в розмірі 43012 грн. 54 коп. в рахунок несплачених страхових внесків на користь позивача.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-5407/08 (арк. спр. 55-56) було закрито провадження, у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року (арк. спр. 88-89) апеляційна скарга позивача була задоволена частково, ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-5407/08 була скасована та справа № 2-а-5407/08 направлена на новий розгляд.
Справа судом першої інстанції була призначена на новий розгляд та 27 травня 2009 року позивачем був поданий уточнений адміністративний позов (арк. спр. 104-105), в якому повторно було визначено про стягнення з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку коштів в розмірі 78270 грн. 57 коп. в рахунок несплачених страхових внесків на користь позивача.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2009 року у справі № 2-а-16818/09/1270 (арк. спр. 124-126) було закрито провадження в адміністративній справі, у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Судом першої інстанції роз’яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
В апеляційній скарзі (арк. спр. 129-130) позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням матеріального та процесуального права. Відповідач заперечував проти апеляційної скарги, про що визначився письмово (арк. спр. 151-154) та надав клопотання про розгляд скарги за відсутністю представника. Сторони надали клопотання прос удовий розгляд за відсутністю представників.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши заперечення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, визначає наступне.
Згідно пункту 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом . Відповідно до частини 4 статті 50 КАС України юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Таким чином, для визначення підсудності справи недостатньо лише того, щоб позивачем був суб’єкт владних повноважень, як у даній справі, потрібно також, щоб подання в адміністративному порядку позову до юридичної особи було прямо встановлено законом.
Частиною 2 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV зі змінами станом на час існування спірних правовідносин, передбачено, що установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання установами банків цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
В даній статті, як і в інших нормах Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено право Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України звертатися до адміністративного суду з позовами про стягнення з установ банків сум несплачених страхових внесків.
Пунктом 9.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом № 339 від 18 грудня 2000 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за № 30/5221, передбачено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства. Вказаною Інструкцією стягнення страхових внесків з установ банку в судовому порядку не передбачено.
Крім того, вимоги частини 2 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" суперечать положенням частини 3 статті 1066 Цивільного кодексу України, за якою банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд .
Абзацом 4 пункту 3.9 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів. Відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих платежів несе платник.
Крім того, відповідач в поясненнях (арк. спр. 151-153) зазначає, що за наданими в якості підстави для стягнення матеріалами перевірки – акт № 83 від 21 листопада 2007 року з додатками (арк. спр. 7-9) третя особа – платник страхових внесків фактично сплатив заявлену до стягнення з банку суму, а саме: за 1 листопад 2006 року в сумі 260 грн. 99 коп. погашено за рахунок переплати в попередні періоди, за 14 листопада 2006 року суму 18285 грн. 07 коп. сплачено 21 та 23 листопада 2006 року з переплатою, за 8 грудня 2006 року в сумі 1100 грн. 59 коп. погашено за рахунок переплати, за 13 грудня 2006 року в сумі 11987 грн. 83 коп. сплачено 21 грудня 2006 року з переплатою, за 27 лютого 2007 року в сумі 10512 грн. 55 коп. за 5 березня 2007 року в сумі 7897 грн. 49 коп., за 13 березня 2007 року в сумі 9969 грн. 37 коп. погашено 30 березня 2007 року, за 5 квітня 2007 року в сумі 9156 грн. 63 коп., за 18 квітня 20007 року в сумі 8893 грн. 23 коп. погашено 19 квітня 2007 року з переплатою, за 14 травня 2007 року в сумі 206 грн. 82 коп. погашено за рахунок переплати, за 16 травня 2007 року в сумі 7678 грн. 67 коп. сплачено 16 травня 2007 року з переплатою. Всі проплати встановлені саме позивачем та визначені в додатку № 2 до акті перевірки № 83 від 21 листопада 20007 року (арк. спр. 9), тому підстави для визначення цих же сум в уточненому позові (арк. спр. 105) для стягнення з банку були відсутні, завдяки відсутності боргу страхувальника перед Фондом за вказані дати. На вимогу апеляційного суду, позивач надав письмове пояснення (арк. спр. 158), в якому визначив, що відділення Фонду не може надати докази існування на час слухання справи заборгованості банку або третьої особи за періоди визначені в уточненому позові. Крім того позивач визначив в поясненнях, що відносно ДВАТ «Краснодонвуглебуд» порушена справа про банкрутство, в якій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області виступає кредитором за несплаченими страховими внесками безпосередньо страхувальником.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи позивач шляхом подання позову намагався не компенсувати несплачену суму за рахунок банку, оскільки ця сума була внесена і це Фондом було безпосередньо встановлено при перевірці, а притягнути до відповідальності банк шляхом повторного стягнення цієї ж суми за невиконання вимог частини 2 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", проте такого заходу відповідальності банку діючим законодавством не передбачено та здійснити стягнення у такій ситуації - за відсутністю предмету спору - неможливо ні в порядку адміністративного, ні в порядку господарського судочинства.
З огляду на мотиви викладені колегією суддів у даній ухвалі, апеляційна скарга позивача залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-16818/09/1270 – залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-16818/09/1270 – залишити без змін.
Ухвала складена, підписана колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 13 жовтня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий В.Г.Яманко
Судді Г.М.Міронова
О.О.Радіонова