КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10945/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Кривохижій О.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідачів - Марченко О.О., Дідук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправними дій відповідача - 1 щодо відмови включити позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2, визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення перерахування/виплат за транзакціями і правочинами позивачам;

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 № 61 від 29 серпня 2014 року в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення перерахування/виплат за транзакціями і правочинами позивачам;

- зобов'язання відповідача - 1 включити позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2;

- зобов'язання відповідача 2 на підставі переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2 включити позивачів до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 уклала з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1253-2014 та договір банківського рахунку від 14.05.2014 № 7916 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 197 000,00 грн.;

ОСОБА_6 уклала з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1198-2014 та договір банківського рахунку від 17.04.2014 № 7639 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 191 000,00 грн.;

ОСОБА_7 уклала з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1158-2014 та договір банківського рахунку від 14.05.2014 № 7917 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 195 000,00 грн.;

ОСОБА_8 уклав з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1208-2014 та договір банківського рахунку від 16.04.2014 № 7570 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 196 000,00 грн.;

ОСОБА_9 уклала з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1219-2014 та договір банківського рахунку від 17.04.2014 № 7608 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 195 000,00 грн.;

ОСОБА_10 уклав з Банком договір банківського вкладу від 22.05.2014 № 05/1501-2014 та договір банківського рахунку від 15.05.2014 № 7986 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 16 700,00 доларів США;

ОСОБА_11 уклав з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1244-2014 та договір банківського рахунку від 17.04.2014 № 7622 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 196 000,00 грн.;

ОСОБА_12 уклала з Банком договір банківського вкладу від 22.05.2014 № 05/1515-2014 та договір банківського рахунку від 15.05.2014 № 7995 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 17 000,00 доларів США;

ОСОБА_13 уклав з Банком договір банківського вкладу від 22.05.2014 № 05/1529-2014 та договори банківських рахунків від 15.05.2014 № 7998, від 28.04.2014 № 7788 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 17 000,00 доларів США;

ОСОБА_14 уклала з Банком договір банківського вкладу від 22.05.2014 № 05/1526-2014 та договори банківських рахунків від 15.05.2014 № 8001, від 28.04.2014 № 7789 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 17 000,00 доларів США;

ОСОБА_15 уклала з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1311-2014 та договір банківського рахунку від 16.04.2014 № 7557 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 195 000,00 грн.;

ОСОБА_16 уклав з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1308-2014 та договір банківського рахунку від 17.04.2014 № 7614 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 198 000,00 грн.;

ОСОБА_17 уклала з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1320-2014 та договір банківського рахунку від 17.04.2014 № 7640 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 197 000,00 грн.;

ОСОБА_18 уклала з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1328-2014 та договір банківського рахунку від 17.04.2014 № 76100 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 195 000,00 грн.;

ОСОБА_19 уклав з Банком договір банківського вкладу від 14.05.2014 № 05/1336-2014 та договір банківського рахунку від 17.04.2014 № 7604 та в подальшому розміщено вклад в розмірі 194 000,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року №276/БТ ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії проблемних.

Постановою Правління Національною банку України від 17.06.2014 №365 ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.06.2014 №50 «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський банк» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014; призначено уповноваженою особою Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.

Під час дії тимчасової адміністрації, а саме 24.06.2014, уповноваженою особою Фонду на виконання ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято наказ №23, яким створено Комісію з перевірки вкладів (договорів), укладених ПАТ «Старокиївський банк» протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації.

29.08.2014 Тимчасовою адміністрацією проведено засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів за результатами проведення якого складено протокол, яким запропоновано уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними договори згідно переліку до цього протоколу, серед якого, зокрема, наявні укладені правочини із позивачами.

29.08.2014 Уповноваженою особою Фонду видано наказ №61, відповідно до якого зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку, а також визнано нікчемними договори, зазначені у додатку, серед якого, зокрема, наявні і правочини з позивачами. Наказ прийнятий з посиланням на положення п. 6. ч. 2 ст. 37, ч. 2 та 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі висновків комісії з визнання нікчемними правочинів, а також зважаючи на рішення Виконавчої дирекції Фонду (протоколи від 21.08.2014 №182/14 та від 28.08.2014 №188/14).

01 вересня 2014 року Уповноваженою особою подано до ДДСБЕЗ МВС України заяву про відкриття кримінального провадження щодо осіб, причетних до організації схеми зарахування коштів юридичних осіб - клієнтів банку фізичним особам, як фінансової допомоги з метою повернення таким чином коштів юридичним особам, які не гарантуються Фондом.

18 листопада 2014 року листом №13/2/2-22818 Головне слідче управління МВС України повідомило Уповноважену особу про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12014000000000367, внесеному 11 вересня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зловживання службовими особами юридичної особи приватного права ПАТ «Старокиївський Банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної винагороди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014 №563 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк».

На виконання даної постанови Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2014 №92 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» з 18.09.2014 та уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на один рік з 18.09.2014 по 18.09.2015 включно призначено Пантіну Л.О.

Позивачі з метою включення їх в перелік вкладників та виплати гарантованої суми відшкодування за вкладами звернулись із відповідними заявами до уповноваженої особи ФГВФО та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У листах-відповідях, копії яких наявні в матеріалах справи, Уповноважена особа ФГВФО повідомила позивачів про те, що вони не включені до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, в зв'язку з тим, що Договори банківського рахунку та Договори банківського вкладу, укладені з позивачами, визнані нікчемними правочинами.

Фонд повідомив позивачів, що вони не включені до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування, оскільки відомості про них відсутні в Переліку вкладників, що був переданий до Фонду уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк».

Оскільки позивачів не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та, відповідно, до загального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачам не виплачено гарантованої суми коштів, останні звернулися з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).

Відповідно ст.2 Закону вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно ч.1 ст.3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Положеннями статті 12 Закону передбачено, що виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Статтею 44 Закону передбачено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений ст.27 Закону, а саме:

1.Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

2.Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

3.Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

4.Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

5.Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

6.Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Згідно п.п.2, 3 розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

З наведених правових норм вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, постановою Національного банку України №275/БТ від 12 травня 2014 року ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено з дня прийняття постанови відповідні обмеження, зокрема: на здійснення залучення вкладів (депозитів) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валютах у межах сукупної заборгованості перед фізичними особами, що виникла на кінець дня дати прийняття цієї постанови.

Разом з тим, після дати винесення даної постанови Національного банку України між ПАТ «Старокиївський банк» та позивачами укладено договори банківського вкладу, тобто тоді як з дня прийняття постанови, тобто з 12 травня 2014 року, були по банку запроваджені обмеження стосовно залучення вкладів коштів від фізичних осіб.

Крім того, відповідно п.1.3 договорів банківського рахунку, укладених між Банком та позивачами, документом, що підтверджує відкриття клієнту рахунку у банку є свідоцтво про відкриття рахунку.

Таке свідоцтво згідно п.7.6 договорів є невід'ємною частиною даних договорів.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03 грудня 2003 року №516 передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного сертифікату, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми і відповідає вимогам, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні та позивачами не надано свідоцтв про відкриття рахунку, які є невід'ємною частиною договорів та підтверджують відкриття їм рахунків в банку, що, на думку колегії суддів, є доказом формальності оформлення документів про укладення договорів банківського вкладу та відкриття банківських рахунків, без дотримання вимог чинного законодавства України та умов самих Договорів.

В запереченнях на позов Уповноважена особа зазначає, що під час укладення договорів, були складені недостовірні документи щодо видачі та внесення готівкових коштів до каси банку, тоді як на час укладення договорів, готівка в банку не видавалась та не вносилась у зв'язку з відповідною забороною НБУ на підставі вищезазначеної постанови, а також у зв'язку з відсутністю у банку грошових коштів.

Тому, фізична особа, гроші якої було перераховано, у тому числі і на рахунок позивачів, не могла отримати вклад, так як гроші для видачі готівкових коштів у банку були відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з позицією Відповідача-1 про те, що відкриття рахунків у банку на ім'я позивачів відбулося лише з метою отримання коштів не за рахунок банку, а за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, слід звернути увагу, що позивачі як вкладники за договорами банківського вкладу не включені до переліку вкладників, у зв'язку з виявленням нікчемних правочинів, вчинених від імені позивачів на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що вказані правочини порушують публічний порядок та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави.

Згідно п.4 ч.2 ст.37 Закону Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Положеннями статті 38 Закону передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Так, підставою для віднесення правочинів, вчинених від імені позивачів, до категорії нікчемних є те, що на момент укладення договорів банківського вкладу та перерахування на рахунок позивачів коштів банк уже не міг виконати взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів позивачам і, тим більше, щодо виплати відсотків за договорами банківського вкладу, оскільки фінансовий стан банку вже не мав таких можливостей.

З врахуванням наведених правових норм та обставин, колегія суддів вважає, що дії Уповноваженої особи є правомірними, у тому числі і щодо прийняття рішення і видачі наказу про віднесення договорів, укладених між банком і позивачами, до нікчемних, оскільки банк в особі Уповноваженої особи Фонду діяв у межах наданих йому повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає правомірними дії суб'єктів владних повноважень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи, наведені позивачем у апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 18 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.