КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6724/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

13 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАР-777» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» (далі - Відповідач, ТОВ «Автокар-777») у якому (з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог) просило стягнути плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 143 532,66 грн., що еквівалентно 8 955,05 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку (30.05.2014).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.05.2014 Управлінням Укртрансінспекції в Кіровоградській області проведено рейдову перевірку щодо виконання Закону України «Про транспорт», Закону України «Про дорожній рух» та інших нормативно - правових актів під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, на таксі у а/д Н14 «Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв" 75 км + 812, в тому числі і транспортного засобу марки МАN, модель TGS 19.430, реєстраційний номер АІ3328ЕЕ із причепом марки MEGA, модель МРТ, реєстраційний номер АІ8128ХО, який належить ТОВ «АВТОКАР-777», за результатами якої складено акт №002038 від 30.05.2014 (далі по тексту - акт перевірки).

Зазначеними актом перевірки встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за маршрутом руху із зазначенням пройденої відстані дороги загального користування - с. Терни (Сумська обл.) - м. Миколаїв, 416+183 (599 км.), а саме: повна маса транспортного засобу становить 67.1 т. при дозволених (допустима норма) - 38 т.; осьові навантаження (т.) становлять 8,35/26,7/7,9/18,75 при дозволених (допустима норма) - 11,0/16,0/11,0/16,0 (відстані між осями (м.) - 3,6/1,4/4,1/3,6/1,4).

За результатами проведеної перевірки Управлінням Укртрансінспекції в Кіровоградській області складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.05.2014, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.05.2014 та розрахунок плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 26 від 30.05.2014, в якому визначено суму до сплати у розмірі 9 254,55 євро.

02.06.2014 позивачем направлено відповідачу, за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Бошушевського, 22, наступні документи: акт №002038 від 30.05.2014 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; розрахунок №26 плата за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 10869,45 євро та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.05.2014.

Зазначене підтверджується рекомендованим листом №2500900838204, який отримано 12.06.2014 уповноваженою особою за довіреністю Латуновим (а.с.15).

Водночас, відокремлений підрозділ (філія) ТОВ «АВТОКАР-777» знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Богунська, 22/2, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.12.2014.

Крім того, відповідачем надано довідку від 06.02.2015 №18, згідно якої засвідчено, що громадяни з прізвищем Лупунов, Лубунов, Лопунов або інші особи зі схожим прізвищем на ТОВ «Автокар777» протягом 2014 року не працювали та на даний час не працюють(а.с.121).

19.01.2015 позивачем подано заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, а саме: стягнення з відповідача ТОВ «АВТОКАР-777» код ЄДРПОУ 36303499 грошових коштів в розмірі 143 532,66 грн., що еквівалентно 8955,05 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 30.05.2014 року, в дохід Державного бюджету України на рахунок (р/р 31214201700001 в ГУ ДКСУ у Київській області, м. Київ, МФО" 821018, код ЄДРПОУ 37955989) (а.с.50-53).

Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 26 від 30.05.2014, в якому визначено суму до сплати у розмірі 8955,05 євро та заява про зміну (уточнення) позовних вимог були надіслані позивачем на юридичну адресу ТОВ «АВТОКАР-777» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 12, оф.5), що підтверджується фіскальним чеком від 11.02.2015 та описом вкладення у цінний лист №25006 00372335 (а.с.150).

Також, 25.02.2015 представник ТОВ «АВТОКАР-777» ознайомився з матеріалами даної адміністративної справи (а.с.130).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що починаючи з 25.02.2015 ТОВ «АВТОКАР-777» було відомо про існування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 26 від 30.05.2014, в якому визначено суму до сплати у розмірі 8 955,05 євро.

Між тим, ТОВ «АВТОКАР-777» не було сплачено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку № 26 від 30.05.2014 на суму 8955,05 євро, що зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 26 від 30.05.2014, в якому визначено суму до сплати у розмірі 8 955,05 євро є чинним, а тому підлягає до виконання ТОВ «АВТОКАР-777».

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 387/2011, встановлено, що Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства).

Згідно п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Положення про формений одяг, службове посвідчення, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансінспекції затверджує Мінінфраструктури. Планові, позапланові та рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів органів внутрішніх справ і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правовими положеннями ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879 (далі - Порядок №879), встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Таким чином, Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області було наділено повноваженнями на проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30, встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Як вбачається з акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.05.2014 №002038, у транспортного засобу марки МАN, модель TGS 19.430, реєстраційний номер АІ3328ЕЕ із причепом марки MEGA, модель МРТ, реєстраційний номер АІ8128ХО, який належить ТОВ «АВТОКАР-777», відстані між осями (м.) - 3,6/1,4/4,1/3,6/1,4, тобто транспортний засіб містить здвоєні осі.

Зазначеними актом встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме: повна маса транспортного засобу становить 67.1 т. при дозволених (допустима норма) - 38 т.; осьові навантаження (т.) становлять 8,35/26,7/7,9/18,75 при дозволених (допустима норма) - 11,0/16,0/11,0/16,0.

Отже, вищенаведений великоваговий транспортний засіб повинен здійснювати дорожнє перевезення вантажів за спеціальними правилами.

Частиною 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. N 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Тобто, великоваговий транспортний має право здійснювати дорожнє перевезення вантажів або за умови отримання дозволу на рух автомобільними дорогами України, або документа про внесення плати за проїзд.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, апелянтом вищенаведені положення законодавства дотримані не були, оскільки в матеріалах справи не міститься ані дозвіл, ані документ про внесення плати за проїзд.

Згідно із п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Пунктом 27 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 26 від 30.05.2014 позивачу нараховано плату в розмірі 8 955,05 євро, що відповідно до офіційного курсу встановленого національним банком України на 30.05.2014 складає 143 532,66 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що посилання апелянта на неправомірність розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 26 від 30.05.2014, оскільки на момент розгляду справи зазначений розрахунок є чинним і не скасованим, та не є предметом розгляду в даній справі, а тому підлягає до виконання ТОВ «АВТОКАР-777».

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що Управлінням Укртрансінспекції в Кіровоградській області доведена правомірність та обґрунтованість позовних вимог з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАР-777» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2017 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.