Справа № 22-ц-5228/2009 року                                                               Головуючий 1 інст. -  Іващенко С.О.

Категорія: договірні                                                                                                 Доповідач -   Бородін М.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        12 листопада  2009 року   судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

                                   головуючого –   Бородіна М.М.,

                                             суддів  –    Гальянової І.Г., Ларенка В.І.,

                                   при секретарі –   Сватенко А.І.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2008 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв’язку, -

в с т а н о в и л а:

      У квітні 2008 року закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв’язок» (далі ЗАТ «УМЗ») звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв’язку.

      На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 16 грудня 2003 року ним було укладено з відповідачем договір про надання послуг мобільного зв’язку за № 1436243 та додаткову угоду до нього б/н від 16 грудня 2003 року, а також договір про надання послуг мобільного зв’язку № 1981050 від 17 грудня 2004 року та додаткову угоду до нього № 1981050/1539681 від 17 грудня 204 року. Згідно з умовами зазначених договорів та Правилами користування мережами стільникового зв’язку ЗАТ «УМЗ», як складовою частиною договору, відповідач був зобов’язаний сплатити вартість наданих послуг до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. 08 листопада 2005 року позивачем було направлено ОСОБА_1 претензію на загальну суму 2 629 грн. 31 коп., яка складається з заборгованості за послуги мобільного зв’язку – 247 грн. 95 коп.; заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України – 12 грн. 51 коп.; договірної санкції – 2368 грн. 85 коп., однак на рахунки ЗАТ «УМЗ» грошові кошти від відповідача не надійшли.

      У зв’язку з несплатою ОСОБА_1 послуг у встановлений договорами строк, позивач просив стягнути з відповідача на його користь договірну санкцію у розмірі 2 368 грн. 85 коп., нараховану відповідно до п.п. 1.2, 1.3 додаткових угод до договорів та на підставі ст. 546 ЦК України, заборгованість за послуги мобільного зв’язку – 247 грн. 95 коп.; заборгованість по сплаті збору до Пенсійного фонду України – 12 грн. 51 коп., а всього – 2 629 грн. 31 коп.

      У судове засідання сторони не з’явилися, суд ухвалив рішення у заочному порядку.

                Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2008 року позов ЗАТ «УМЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв’язку задоволений.

      Стягнено з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «УМЗ» суму простроченої заборгованості в розмірі 2 629 грн. 31 коп., судові витрати, сплачені позивачем при подачі позовної заяви: витрати, пов’язані з оплатою судового збору у розмірі 51 грн.; витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 30 грн.

                В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

      В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що договір № 1981050 від 17 грудня 2004 року з додатковою угодою до нього № 1981050/1539681 від 17 грудня 2004 року він ніколи не укладав та не підписував. Зазначений договір підпису представника позивача також не містить. Підпис на додатковій угоді апелянту не належить. Крім того, договір та додаткова угода від 17 грудня 2004 року завірені печаткою СПДФО ОСОБА_2 замість печатки сторони за договором – юридичної особи ЗАТ «УМЗ».

    Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «УМЗ» суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами був укладений договір про надання послуг мобільного зв’язку від 16 грудня 2003 року за № 1436243 та додаткової угоди до нього б/н від 16 грудня 2003 року та договір від 17 грудня 2004 року за № 1981050 та додаткової угоди до нього № 1981050/1539681 від 17 грудня 2004 року. Відповідно до умов договорів та Правилами користування мережами стільникового зв’язку ЗАТ «УМЗ», як складовою частиною договору, ОСОБА_1 був зобов’язаний сплатити вартість наданих послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, а саме не пізніше 15 жовтня 2005 року.

      Позивач вчасно і у повному обсязі виконав узяті на себе зобов’язання за зазначеним договором.

      Відповідачем була допущена заборгованість за послуги мобільного зв’язку, наданих позивачем, яка складається з заборгованості за послуги зв’язку – 247 грн. 95 коп.,  заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України – 12 грн. 51 коп., договірної санкції у розмірі 2 368 грн. 85 коп., а всього – 2 629 грн. 21 коп.

      Однак, з значеними висновками суду першої інстанції судова колегія погодитись не може з наступних підстав.

      Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

      Так, позивач у своєму позові посилається на укладені з відповідачем договори про надання послуг мобільного зв’язку та додаткові угоди до них. При цьому зазначає, що відповідно до умов договорів та Правилами користування мережами стільникового зв’язку ЗАТ «УМЗ», як складовою частиною договору, на відповідача були покладені певні зобов’язання. Однак, матеріали справи не містять зазначених Правил.

      Крім того, договір від 17 грудня 2004 року за № 1981050, наданий позивачем на підтвердження виникнення зобов’язань відповідача перед ЗАТ «УМЗ» не відповідає вимогам ч. 2 ст. 207 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Яке вбачається з матеріалів справи зазначений договір взагалі сторонами не підписаний (а.с. 12-13).  

      Також матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем претензії відповідача щодо розрахунку заборгованості. Розрахунок заборгованості не підписаний та не завірений посадовою особою ЗАТ «УМЗ».

      Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

      Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

      Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

         Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2008 року скасувати.

      У задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв’язку – відмовити.

          Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Головуючий –  

Судді –