У х в а л а

15 вересня 2017року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Пошва Б.М., перевіривши заяву захисника Байдащука Г.В. про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2,

у с т а н о в и в:

Вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від

2 березня 2016 року ОСОБА_2, засуджено за частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 травня

2016 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

4 квітня 2017 року вирок Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 2 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 травня 2016 року залишено без зміни, а касаційну скаргу захисника Байдащука Г.В. - без задоволення.

У заяві захисник, порушує питання про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2017 року, ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 травня 2016 року та вироку Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 2 березня 2016 року щодо ОСОБА_2 на підставі пункту 2 частини першої статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв'язку з неоднаковим застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, зокрема, частини першої статті 412 КПК, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Просить скасувати зазначені рішення щодо ОСОБА_2 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування неоднаковості правозастосування, захисник посилається на ухвали колегій суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 листопада та 13 грудня 2016 року.

Перевіривши відповідність заяви захисника Байдащука Г.В. вимогам статей 448 і 449 КПК, вважаю, що вона містить недоліки, які перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Згідно зі статтею 444 КПК Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених КПК. Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України визначений у статті 445 КПК, він є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 448 КПК у заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України має міститись, у тому числі, обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 445 КПК.

Заява захисника Байдащука Г.В. в інтересах засудженого

ОСОБА_2 не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, оскільки в ній міститься лише вказівка про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм кримінального процесуального права і не конкретизовано, які саме з них, на його думку, застосовані касаційним судом неоднаково.

Також, згідно з доктринальним тлумаченням, норма права складається з гіпотези (опису умов дії правової норми, тобто вказівки на ті фактичні обставини, за наявності яких реалізується її диспозиція), диспозиції (належної або можливої поведінки за наявності передбачених гіпотезою обставин) та санкції (наслідків або заходів державного примусу на випадок недотримання чи порушення припису, визначеного у диспозиції). При цьому структура саме кримінальної процесуальної норми містить свої особливості, оскільки юридична техніка КПК допускає розміщення гіпотези, диспозиції та санкції в межах різних його статей.

Однак захисник Байдащук Г.В. у заяві зазначив лише статті КПК, які, на його думку, застосовані касаційним судом неоднаково, проте не конкретизував, в яких із них розміщено гіпотезу, диспозицію, не мотивував юридичні наслідки порушення норми КПК та не вказав, яким чином це вплинуло на законність судового рішення. Водночас лише сукупність вказаних складових становить поняття норми права, неоднакове застосування якої може бути підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України.

Також заявникові слід мати на увазі, що, згідно із повноваженнями Верховного Суду України та його усталеною практикою, неоднаковість застосування касаційним судом процесуальних норм перевіряється шляхом порівняння висновків цього суду, сформульованих стосовно застосування однієї і тієї самої норми права, передбаченої КПК.

Відповідно до статті 449 КПК до заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України додаються копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву, та копії різних за змістом судових рішень.

Однак, усупереч положенням статті 449 КПК захисник Байдащук Г.В. не долучив до заяви належні копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, а саме, частини першої статті 412 КПК, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Так, додані до заяви копії ухвал колегій суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 листопада та 13 грудня 2016 року не підлягають порівнянню, оскільки ключовою умовою для перегляду рішення касаційного суду є наявність різних, незалежно від форми і змісту, правових висновків суду касаційної інстанції, в основі яких перебуває застосування однієї і тієї самої норми права, передбаченої КПК, у не менш, ніж у двох кримінальних провадженнях. Хоча у зазначених рішеннях і скасовані рішення апеляційних судів у зв'язку з недотриманням апеляційними судами вимог статті 419 КПК, що перешкодили постановленню законних й обґрунтованих рішень, що відповідно до критеріїв, визначених статтею 412 КПК, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального кодексу, однак вони не демонструють різного застосування зазначених норм кримінального процесуального права, оскільки у цьому рішенні було визнано інші істотні порушення.

Крім того, підстава передбачена пунктом 2 частини першої статті 445 КПК, встановлює необхідність здійснення заявником порівняння оспореного рішення суду касаційної інстанції з іншими рішеннями цього ж суду на предмет однаковості/неоднаковості застосування норми процесуального права, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.

Однак заявник чітко не визначився у заяві щодо конкретної норми (норм) кримінального процесуального закону, яка неоднаково застосована судом касаційної інстанції, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, оскільки в одному випадку зазначив про неоднакове застосування частини першої статті 412 КПК, а у другому - статті 94, частини третьої статті 373, частини третьої статті 374, статей 412, 419, частини другої статті 442 КПК. Відсутність чіткого визначення неоднаково застосованої норми (норм) виключає можливість здійснення відповідного порівняння. Також заявником не долучено різних за змістом судових рішень з цих підстав, хоча на порушення таких норм посилання у заяві є.

Таким чином, під час перевірки відповідності заяви вимогам КПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_07_13/pravo1/T124651.html?pravo=1> встановлено зазначені недоліки, які перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження.

При надходженні заяви, оформленої без додержання вимог статей 448 і 449 КПК, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

На підставі наведеного, керуючись статтею 450 КПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_07_13/pravo1/T124651.html?pravo=1>,

у х в а л и в:

Про недоліки заяви повідомити захиснику Байдащуку Г.В. і встановити йому строк до 6 жовтня 2017 року для усунення зазначених недоліків.

У разі, якщо зазначені недоліки не буде усунено в установлений строк, заяву буде повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України Б.М. Пошва