Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
22 жовтня 2009 року справа № 29/116а
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Старосуда М.І.
суддів: Ханової Р.Ф.
Василенко Л.А.
при секретарі судового засідання
Дегтярьовій А.М.
за участю представників:
від позивача: Щербакової Н.В.
від відповідача: Ястремського В.П., Шляхової О.А., Каплі І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області
на постанову господарського суду Донецької області
від 17 червня 2009 року (складена у повному обсязі 18 червня 2009 року)
по адміністративній справі № 29/116а (суддя Гончаров С.А.)
за позовом відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь
до
Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Донецької області від 17 червня 2009 року у справі № 29/116а задоволений позов відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області, визнано недійсним податкове повідомлення–рішення від 13.02.2007 року № 000004150/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 6987706 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно податкової декларації з податку на додаю вартість за грудень 2006 року, позивач визначив (рядок 23) залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 115242215 грн. Рядком 24 декларації визначено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, що дорівнює 115242215 грн. Відповідно до рядка 25 декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, склала 115242215 грн.
Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за грудень 2006 року складає 114900697 грн.
У рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року позивачем визначено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) і склала 143595577 грн.
Як вбачається з експертного висновку судово-бухгалтерської експертизи, в ході проведеного експертом дослідження матеріалів справи та додатково наданих документів, ним, зокрема, встановлено, при дослідженні декларації за листопад 2006 року, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (від'ємне значення суми строк 18 та 19), повинно складати 113868451 грн. Так, експертом розрахунком шляхом було визначено, що значення рядка 22.2. декларації за листопад 2006 року складає 113868451 грн. Експертом також встановлено, що значення строки 23.2 в сумі 1032246 грн. підтверджено Актом про результати документальної невиїзної (камеральної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 19.01.2007 року № 7/15013/00191129, у висновках якого значиться – «залишок від'ємного значення в сумі 1032246 грн., після бюджетного відшкодування включається у склад податкового кредиту наступного податкового періоду".
Згідно вказаного висновку, сума податку на додану вартість, яка значиться, сплачена ВАТ „ММК ім. Ілліча" у листопаді 2006 року постачальникам товарів (послуг) в погашення поточних зобов'язань, в погашення кредиторської заборгованості за попередні періоди та аванси наступних періодів, складає 126724195,11 грн.
Отже, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), складає 126724195,11 грн.
Експертом також було визначено, що сума податку на додану вартість, яка може бути відшкодована позивачу за податковою декларацією за грудень 2006 року, складає 114900697 грн.
Відповідачем здійснена документальна невиїзна (камеральна) перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку по декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, наслідки якої викладені в акті від 09 лютого 2007 року № 9/15-013/00191129.
За результатами перевірки податковим органом зроблені висновки, зокрема, що у порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" у суму фактичної оплати податкового кредиту попереднього податкового періоду (листопад 2006 року) ВАТ „ММК ім. Ілліча" включено фактичну оплату податкового кредиту по податковим накладним, не включеним у податковий кредит попереднього періоду (листопад 2006 року) на загальну суму 6987706 грн.
На підставі зазначених висновків акту перевірки, керівником ДПІ у м. Маріуполі прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.02.2007р. №000004150/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року на суму 7329224,00 грн.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно–правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.
Відповідно до статті 11 Закону України „Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями), платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Відповідно до преамбули Закону України „Про податок на додану вартість” ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.
Порядок обчислення і сплати податку передбачено статтею 7 зазначеного Закону, підпунктом 7.7 якої визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Підпункт 7.7.1 передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.
Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.
Різне розуміння підпункту „а” між сторонами є проблемою даного спору.
Аналіз вищезазначених норм доводить сукупність підстав для отримання бюджетного відшкодування, до них належать:
- наявність від’ємного значення звітного податкового періоду;
- зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;
- фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);
- здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;
- включення залишку від’ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі висновків судово-бухгалтерської експертизи, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг), складає 126724195,11 грн.
У декларації за грудень 2006 року позивач визначив податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню, в сумі 115242215 грн. Отже, сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню позивачу за податковою декларацією за грудень 2006 року, з урахуванням висновку експерта та з урахуванням частини суми зменшення бюджетного відшкодування спірним податковим повідомленням-рішенням, яка не оспорюється позивачем, складає 114900697 грн. згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, як зазначалось раніше, сума податку на додану вартість, фактично сплачена позивачем своїм постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді становить 126724195,11 грн.
Відповідач вважає що до складу суми бюджетного відшкодування включений не тільки податковий кредит сплачений у попередньому звітному податковому періоді, але й сума податкового кредиту сформованого у інших податкових періодах.
Колегія судів вважає, що різний підхід до визначення суми бюджетного відшкодування у сторін виник внаслідок невідповідності приписів абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» показникам розрахунку суми бюджетного відшкодування визначених рядком 3 додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, що передбачений та затверджений Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції 9 липня 1997 року за № 250/2054), (надалі - Порядок).
Зазначена невідповідність полягає у наступному. Наведеним рядком передбачена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тоді як вищенаведеним абзацом «а» визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Таким чином, якщо законом визначена сума сплаченого податку без прив’язки до податкового кредиту попереднього податкового періоду, то Порядком передбачена сплата суми податкового кредиту саме попереднього звітного періоду.
Виходячи з принципу законності, викладеному у пункті 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів застосовує приписи абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статі 7 Закону України та погоджує зазначене застосування судом першої інстанції, та не приймає посилання відповідача на приписи частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія судів зазначає, що податковий орган безпідставно розповсюдив правила формування податкового кредиту на правила визначення сплаченої суми. Саме помилковість застосування норм призвела до хибного висновку податкового органу.
Колегія суддів приймає посилання відповідача на те, що відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення як одна із обов’язкових умов та зазначає, що дана умова має місце у спірних відносинах.
Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що норми абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обмежують суму бюджетного відшкодування сумою податку фактично сплаченою платником податку у вартості товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Колегія судів також зазначає, що сума бюджетного відшкодування (гранична сума) є частиною від’ємного значення, яке склалося у попередньому періоді.
Доводи податкового органу суперечать правилам податкового обліку, наведеним аналізом норм Закону України «Про податок на додану вартість», та порядком формування показників декларацій за листопад та грудень 2006 року, з яких чітко вбачається послідовність перенесення від’ємного значення податку поточного періоду до податкового кредиту наступного періоду, внаслідок чого є безпідставним посилання відповідача на включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, яка сплачена за товар у листопаді 2006 року за попередні податкові періоди.
З огляду на аналіз приписів підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який встановлює дату виникнення права платника податку на податковий кредит: або дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дату отримання податкової накладної, колегія суддів не приймає посилання податкового органу на безпідставне включення позивачем до фактично сплачених сум податкового кредиту попереднього періоду, а саме листопада 2006 року.
Безпідставність висновків податкового органу щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року доводить неправомірність прийняття спірного податкового повідомлення–рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області на постанову господарського суду Донецької області від 17 червня 2009 року у справі № 29/116а залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 17 червня 2009 року у справі № 29/116а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі – з 27.10.2009 року.
Головуючий:
Судді: