ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 556/1153/17

Номер рядка звіту 90

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2017 р. Володимирецький районний суд Рівненської області в складi:

головуючої - судді Котик Л.О.

секретаря судових засідань -Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов»язання призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до Володимирецького районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов»язання призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, в якому просить визнати протиправними дії Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови в призначенні їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21.06.2017 року, тобто з дати звернення до відповідача із заявою. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач при вирішенні питання про зниження їй пенсійного віку не взяв до уваги той факт, що остання працювала позмінно у Пінському виробництві прядильно-трикотажного об»єднання і практично всі вихідні перебувала за місцем свого проживання в АДРЕСА_1. Вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії. Згідно довідки Біленської сільської ради Володимирецького району ОСОБА_2 з 28.05.1964 р. по 4.05.1984 р., з 25.07.1986 р. по 31.12.1986 р., з 23.04.1987 р. по 26.12.1990 р. проживала в АДРЕСА_2, територія якого відноситься до ІІІ категорії радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка, її представник у судове засідання не з»явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

У судове засідання представник відповідача подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, надалисуду письмове заперечення, де зазначено, що у ОСОБА_2 відсутнє право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку. Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсійний вік знижується особам, які постійно проживали, працювали не менше 3-х років у зоні гарантованого добровільного відселення, початково на 3 роки (особам, які постійно проживали або працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 р., незалежно від часу роботи в цей період) та додатково на 1 рік за кожні 2 роки на зазначених територіях, але не більше 6 років. Відповідно до поданої довідки №691 від 30.05.2017 року, виданої Біленською сільською радою про періоди проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, ОСОБА_2 з 25.07.1986 по 31.12.1986 р., з 23.04.1987 по 26.12.1990 р. проживала в. АДРЕСА_1, територія якого відноситься до 3 категорії радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до копії трудової книжки, позивачка працювала у Пінському виробництві прядильно-трикотажного об»єднання з 04.05.1984 р. по 23.04.1987 р., тобто не на забрудненій території. Період проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю становить 3 роки 8 місяців. А тому, оскільки позивачці на даний час 53 роки, то підстав для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілій 3 категорії не має. Остання набуде право на отримання пенсії за віком в 59 років.

Судовий розгляд справи проводити у відсутності сторін, в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 4 ст. 122, ч. 1 ст. 41 КАС України.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, приходить до висновку, що даний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 досягла 53-річного віку, має статус особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи згідно посвідчення категорія 3 серії НОМЕР_1 виданого Рівненською обласною державною адміністрацією

Згідно довідки №691 від 30.05.2017 року, виданої Біленською сільською радою про періоди проживання у зоні гарантованого добровільного відселення позивачка з 25.07.1986 по 31.12.1986 р., з 23.04.1987 по 26.12.1990 р. проживала в АДРЕСА_2, що складає станом на 01.01.1993 року 4 роки 1 місяць 9 днів.

Відповідно до абз.6 пункту 5 підрозділу 2.1 розділу 2 Порядку при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: зниження пенсійного віку, предсталяється посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на забрудненій території, видана органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні гарантованого добровільно відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчались у зоні гарантованого добровільно відселення - не менше трьох років.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року, АДРЕСА_1 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

ОСОБА_2 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (категорія 3). Вказане посвідчення відповідає вимогам абз.3 ст.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до ст.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Стаття 46 Конституції України закріпила, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Так, умови призначення пенсії за віком, а саме вік виходу на пенсію, встановлено ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Згідно пункту 2 ч.3 статті 55 зазначеного Закону особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Згідно довідки №691 від 30.05.2017 року, виданої Біленською сільською радою про періоди проживання у зоні гарантованого добровільного відселення позивачка з 25.07.1986 по 31.12.1986 р., з 23.04.1987 по 26.12.1990 р., а саме до 01.01.1993 р. - 4 роки 1 місяць 9 днів проживала в АДРЕСА_2, яке у відповідності до переліку населених пунктів Рівненської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року №106 .

В даній справі початкова величина зниження пенсійного віку позивачці відповідно до норм зазначеного Закону становить 3 роки. Таким чином, матеріалами справи підтверджено 4 роки 1 місяць та 9 днів проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення. (з 25.07.1986 р. по 31.12.1986 р. та з 23.04.1987 по 26.12.1990 р.)

Тобто, з урахуванням вищенаведених норм законодавства позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років (початкова величина зниження пенсійного віку, яка складає відповідно до Закону 3 роки + 2 роки за 4 повні роки проживання).

Крім того, відповідно до таблиці, яка розміщена на офіційних веб-сайтах Головних управлінь Пенсійного фонду України у відповідних областях про визначення віку виходу на пенсію жінок відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що для жінок, які мають право на зниження пенсійного віку на 5 років та народились в період з 01.04.1964 року по 30.09.1964 року (дата народження позивача 22.05.1964р.) вік виходу на пенсію становить 53 роки.

Таким чином, оскільки при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачка досягла віку, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов до висновку щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позовні вимоги ОСОБА_2 є підставними і підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 11, 71, 160-163, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Володимирецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов»язання призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку задовольнити.

Зобов»язати Володимирецьке обєднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 21 червня 2017 року, тобто з дати звернення до відповідача із заявою. .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя: Котик Л.О.