Справа № 549/382/17

Провадження № 2/549/148/17

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017   року Чорнухинський  районний суд  Полтавської області

в складі: головуючого – судді Глущенко Н.М.

за участю секретаря – Міщенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чорнухи справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - Приватбанк) до ОСОБА_1 про стягнення   заборгованості,         

встановив:

Приватбанк звернувся до суду з вказаним позовом який обґрунтовував  тим, що 03.11.2010 року уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №б/н, за умовами якого надав йому кредит в сумі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушував строки погашення кредиту та процентів, в зв'язку з чим станом на 05.07.2017 року має заборгованість в розмірі 18706,73 грн., в т.ч.: 601,80 грн. заборгованості за кредитом, 13637,94 грн. - по процентам за користування кредитом, 3100 грн. – по пені та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина) і 866,99 грн. - штраф (процента складова).

Посилаючись на вказане просив стягнути з відповідача цей борг та понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання Відповідача, що належним чином повідомлений, від якого не надійшло заяви про причини неявки, або якщо причини неявки, зазначені в заяві, будуть визнані судом не поважними, на підставі ст. 224 ЦПК України, просив розглядати справу у заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2010 року між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою та «Тарифами банку» складає між нею та банком Договір  (а.с.6-30).

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 на отримання кредиту, довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що є складовою частиною кредитного договору, сторони дійшли згоди, що погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с.6).

Відповідач прострочив виконання зобов'язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 05.07.2017 року має заборгованість в розмірі 18706,73 грн., в т.ч.: 601,80 грн. заборгованості за кредитом, 13637,94 грн. - по процентам за користування кредитом, 3100 грн. – по пені та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина) і 866,99 грн. - штраф (процента складова).( а.с.4).

За загальним правилом, на особу покладається обов'язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов'язання (ч.1 ст. 614 ЦК України). Неналежне ставлення до виконання цього обов'язку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для відповідальності за порушення зобов'язання.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у позові спосіб.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не с підставою дня звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 "Умов та правил надання банківських послуг", позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену. Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов’язань, у тому числі Мінімального обов’язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Згідно н. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашений Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 03.11.2010 року у сумі 18206,73 грн., законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафів у розмірі 500,00 грн. (фіксована складова) та 866,99 грн. (процентна складова), нарахованої позивачем на підставі несвоєчасного повернення відповідачем заборгованості, суд вважає необхідним зазначити наступне.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вказана норма не є диспозитивною і сторони не можуть змінити її положення та встановити у договорі неустойку у вигляді твердої грошової суми.

Отже встановлений договором позики вид забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки не відповідає змісту цього поняття та її правовій природі, як грошової суми, що обчислюється у відсотках до суми зобов'язання, ці умови договору не відповідають вимогам закону, а тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 500,00 грн. штрафу (фіксована складова).

Нарахування штрафу (процентна складова) передбачено умовами Договору, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 866,99 грн. штрафу (процентна складова).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, підлягають стягненню судові витрати, оскільки підтверджені квитанціями.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 61, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

вирішив:

1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення   заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (ідент.номер – НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 18206 (вісімнадцять тисяч двісті шість) гривень 73 копійки - заборгованості за договором №б/н від 03.11.2010 року.

3.Стягнути з ОСОБА_1 (ідент.номер – НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” 1600 гривень (одна тисяча шістсот ) гривень 00 копійок – витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду  може  бути оскаржене  в  апеляційному  порядку  до  апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинський районний суд шляхом подачі  в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Чорнухинський районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя