Справа №591/2161/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Прокудіна Н. Г.

Номер провадження 22-ц/788/1236/17 Суддя-доповідач - Ткачук С. С.

Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2017 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І. ,

з участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 червня 2017 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») просило суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 14630,62 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 21.02.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, що може бути змінений банком, на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом №СП - 2010 - 256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, який є договором приєднання, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 29.02.2016 року, виникла заборгованість на загальну суму 14630,62 грн., з яких: 4753,83 грн. - заборгованість за кредитом; 8103,90 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 672,89 грн. - штраф (процентна складова). Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, що і стало підставою звернення до суду.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14.06.2017 року відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про задоволення позову, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що відповідачем не надано належних доказів своєчасного повідомлення банку про незаконне використання його кредитної карти, оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, він повинен був повідомити про несанкціоновані транзакції протягом 15 хвилин шляхом здійснення дзвінка до концентру ПАТ КБ «ПриватБанк», а з відповідною заявою відповідач звернувся лише 27.08.2014 року. Крім того, судом було застосовано норми Постанови НБУ №07 від 05.11.2014 року, яка набрала чинності вже після проведення спірних транзакцій. Вказує про доведеність банком неналежного виконання позичальником умов кредитного договору.

В судому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач та його представник проти апеляційної скарги заперечили і просили залишити рішення без змін, оскільки факт знаття грошей з платіжної картки відповідача сторонньою особою знайшов свої підтвердження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні платіжних операцій 19.08.2014 року на загальну суму 3530,00 грн. ОСОБА_3 особисто не використовував електронний платіжний засіб, позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, крім того, відповідач повідомив банку та правоохоронним органам про вчинений злочин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається з цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що 21.02.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 відбулося підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (далі Умови та правила). У розділі визначення бажаного кредитного ліміту по платіжній картці кредитка «Універсальна»/ GOLD розмір кредитного ліміту не зазначено (а.с. 17-18).

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне - «Я согласен(-на) с тем, что данное заявление вместе с памяткой клиента и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком Договор о предоставлении банковских услуг. Я ознакомился(-ась) и согласен(-на) с Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами банка, которые были предоставлены мне для ознакомления в письменном виде. Условия и Правила предоставления банковских услуг размещены на официальном сайте Приватбанка www.privatbank.ua. Я обвязуюсь исполнять требования Условий и Правил предоставления банковских услуг, а также регулярно ознакомляться с их изменениями на сайте Приватбанка www.privatbank.ua».

Номер виданої кредитної картки, термін її дії та з якими саме затвердженими Умовами і Правилами, тарифами ознайомлений ОСОБА_3 та дав згоду у анкеті-заяви не зазначено.

Додані банком до позовної заяви Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом №СП - 2010 - 256 від 06.03.2010 року ОСОБА_3 не підписані (а.с. 14-16, 19 - 65).

В судому засіданні відповідач визнав, що дійсно ним була отримана кредитна картка НОМЕР_1 зі стром дії до 10/17, яку він використовував для зняття кредитних коштів, але після несанкціонованого зняття грошей в сумі 3530 грн. 19.08.2014 року, він о 12 годині заблокував дану картку і отримав замість неї іншу - НОМЕР_2, з терміном дії 08/17 блокування. Окрім того, він мав депозитний рахунок ( картка № НОМЕР_3, термін дії 07/18) з якого здійснювались перерахування грошових сум в рахунок поповнення кредитної заборгованості.

Ці обставини представник банку не оспорює та вони підтверджуються наданими банкам розрахунками.

Представлений банком розрахунок кредитної заборгованості станом на 29.02.2016 року складає 14630,62 грн., у тому числі: 4753,83 грн. - заборгованість за кредитом; 8103,90 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 672,89 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 9-13).

Згідно цього розрахунку сума тіла кредиту нарахована з урахуванням грошової суми знятої 19.08.2014р.

Встановлено, що за заявою ОСОБА_3 від 27.08.2014 року було порушено кримінальне провадження за фактом крадіжки 19.08.2014 року з його банківського рахунку грошових коштів в сумі 3530 грн., а саме з банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 (а.с. 82, 96, 139).

За повідомленням Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області від 10.01.2017 року на даний час досудове слідство триває, встановити особу, причетну до вчиненого злочину, не вдалося. Відповідно до отриманої інформації, розрахунок за товари по банківській картці ОСОБА_3 відбувався 19.08.2014 року у столиці Латвійської республіки - м. Рига. Фото чи відео особи, яка розрахувалася за допомогою банківської картки ОСОБА_3, банком надано не було (а.с. 139).

З виписки по банківській карті ОСОБА_3 № НОМЕР_1 вбачається, що 19.08.2014 року о 00 год. 00 хв. було списано грошові кошти шляхом здійснення 7 платежів на загальну суму 3577,50 грн. (термінал - «IOLVMULT», країна - «LVA», опис транзакції - «WARGAMING RIGALV ПОКУПКА ТОВАРА» (а.с. 98 - 103).

Про вказаний випадок ОСОБА_3 було повідомлено 19.08.2014 року о 23 год. 39 хв. через сервісну службу ПАТ КБ «ПриватБанк» - «Приват24» електронним листом, на що від банку надійшла відповідь 20.08.2014 року о 01 год. 23 хв. про отримання вказаної інформації і повідомленні до служби безпеки про вказаний факт (а.с. 84, 86).

Також, як підтвердив відповідач, ним після отримання смс - повідомлення про списання грошових коштів було негайно зателефоновано в колцентру ПАТ КБ «ПриватБанк» за номером - 3700.

Ці факти представником банку визнано.

Дійсно до проведення 19.08.14 року несанкціонованого списання грошей в сумі 3577,5грн., відповідно до розрахунку заборгованості представленого банком, відповідач станом на 12.08.2014р. мав борг перед банком в сумі 1292,14грн., на яку банком було нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 19,53грн. за 30% річною ставкою, всього - 1311,67грн.

Після проведення несанкціонованого списання 19.08.2014 року коштів на загальну суму 3577,50грн. з кредитного рахунку відповідача, один раз 01.10.2014 року було проведено операцію по оплаті послуг через інтернет-сайт, а потім за розпорядженням банку відбувались банківські операції пов'язані із списанням коштів в рахунок погашення процентів (за прострочений кредит або нарахованої суми штрафу за прострочення кредиту).

Сам відповідач, шляхом зарахування коштів зі свого депозитного рахунку 20.09.2015 року сплатив 1596,9 грн., і, таким чином повернув банку використані ним кредитні кошти.

Як підтвердив представник банку в судовому засіданні, зазначена сума була зарахована в погашення нарахованої суми заборгованості по процентах за користування кредитом та неустойки і комісії у розмірах, визначених Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»,яку відповідач не підписував.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223, чинної на момент незаконного списання грошових коштів з рахунку відповідача, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054, ст. 1055, ч. 2 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У Положенні про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління НБУ від 27.08.2001 № 367, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15.11.2001 за № 954/6145 в редакції станом на час підписання анкети-заяви 21.02.2011 ( далі Положення) терміни вживаються в такому значенні: видача готівки - операція з видачі держателю платіжної картки грошових знаків через касу банку, агента, фінансової установи чи торговця, банкомат; витратний ліміт - гранична сума коштів, що доступна держателю платіжної картки протягом певного періоду для здійснення операцій із застосуванням платіжної картки…; держатель платіжної картки - фізична особа - клієнт або довірена особа клієнта, яка на законних підставах використовує платіжну картку для ініціювання переказу грошей з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції з її застосуванням; документ за операцією із застосуванням платіжної картки - документ, що підтверджує виконання операції з використанням платіжної картки, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються гроші на рахунки; клієнт - фізична або юридична особа, філія, представництво, відділення, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи (далі - юридична особа), яка уклала договір з емітентом про надання та використання платіжних карток; особиста картка - платіжна картка, емітована на ім'я клієнта - фізичної особи, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, фінансових установ та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором;

Відповідно до п. 2.1. цього Положення правовідносини, що виникають у зв'язку з емісією платіжних карток, здійсненням операцій з їх застосуванням, а також із проведенням розрахунків за вказаними операціями в межах України, регулюються законами України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами Національного банку України, а також правилами платіжних систем та договорами, що укладаються між учасниками платіжних систем.

Як зазначено у п. 3.3, 3.5-3.7 цього Положення 3.3. платіжна картка є власністю емітента і надається клієнту або його довіреній особі відповідно до умов договору з клієнтом. Наперед оплачені платіжні картки, кошти за якими обліковуються на консолідованому картрахунку банку, можуть продаватися (надаватися) емітентами без обов'язкового оформлення договорів у письмовій формі. Укладення договору про надання та використання платіжних карток здійснюється згідно із законодавством України та правилами платіжної системи. Цей договір може включати норми, що визначають як порядок відкриття картрахунку, так і порядок здійснення розрахунків за операціями, що здійснені з використанням платіжної картки. Допускається укладення окремого договору про відкриття картрахунку. Перед укладенням договору емітент або агент, який від імені емітента розповсюджує платіжні картки, зобов'язаний ознайомити клієнта з умовами одержання платіжної картки, переліком необхідних для пред'явлення документів, тарифами на обслуговування та правилами користування платіжною карткою. Ця інформація має бути викладена в доступній формі та знаходитись у доступному для клієнтів місці, а також надаватися в письмовій або електронній формі клієнтам та їх довіреним особам за їх бажанням. У договорі між клієнтом і емітентом мають бути визначені предмет договору, права, обов'язки клієнта та емітента, їх відповідальність, порядок розгляду спорів. Емітент зобов'язаний ознайомити клієнта під підпис з тарифами на обслуговування операцій із застосуванням платіжної картки, чинними на час укладання договору. Якщо тарифи є додатком до договору, то його підписання клієнтом є згодою останнього з тарифами банку. Один з примірників договору між емітентом і клієнтом має бути наданий клієнту. Емітент може змінити умови договору, якщо держателю платіжної картки особисто надається повідомлення (пропозиція) про зміни, щоб дати йому змогу розірвати договір, якщо держатель вирішить зробити це. Обумовлюється період не менший ніж один місяць (для господарських договорів двадцять днів), після якого вважається, що держатель приймає умови, якщо він ще не розірвав договір. Стосовно окремих умов договору (видів договорів) законодавством або договором можуть бути встановлені інші терміни або інший порядок надання емітентом повідомлення (пропозиції) щодо порядку зміни умов та розірвання договору. Емітент про зміни умов договору може повідомити клієнта (надіслати пропозиції) поштою, особисто, надавши (надіславши) виписку про стан картрахунку, через загальнонаціональні засоби масової інформації (якщо це не погіршує умов договору) або в інший спосіб, передбачений договором.

Наведені приписи Положення вказують на те, що платіжна картка є спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, за допомогою якого її держатель здійснює банківські операції з приводу зняття кредитних коштів та їх повернення.

Оскільки відповідачем визнано, що ним з 27.03.2013 року із застосуванням платіжної картки «Універсальна», були зняті і таким чином використанні кредитні кошти банку, які він повертав до 20.09.2015 року шляхом перерахування коштів з його поточного рахунку, колегія суддів визнає, що відповідач користувався кредитними коштами банку і повинен був відповідно до ст.1048 ЦК України сплатити банку проценти за користування кредитними коштами у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період.

Отже зняті кредитні кошти в сумі 1292,14грн. відповідачем були повернуті банку лише 20.09.2015 року і тому, по 19.09.2015 року йому слід сплатити проценти за користування кредитними коштами відповідно до діючого в цьому періоді облікової ставки, яка становила у 2013 році: з 10.06 - 7,0%; 13.08.- 6,5% ; у 2014 році: 15.04.- 9,5%; з 17.07.- 12,5%; з 13.11.- 14,0%; у 2015 році : з 06.02.- 19,5%; з 04.03.- 30%; з 28.08.- по 20.09 - 27% річних.

На пропозицію колегії суддів представник банку не надав належного розрахунку процентів за вказаний період виходячи із розміру облікованої ставки НБУ ( але і не заперечив, що за розміром облікованої ставки НБУ внесеної відповідачем грошової суми було достатньо для погашення використаної суми кредитних коштів), чим в порушення статтею 10,60 ЦПК України не спростував ствердження відповідача про те, що сплачена ним 20.09.2015р. сума у повному обсязі погасила його борг з урахуванням процентів за користування кредитними коштами, оскільки факт зняття з його кредитної картки 19.08.2014 року сторонньою особою кредитних коштів в сумі 3577,50грн. знайшов своє підтвердження.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає доведеною відсутність законних підстав для нарахування банком заборгованості в сумі 4753,83грн.

Колегія суддів також визнає необґрунтованість нарахованих банком сум заборгованості по пені, комісії та штрафу на суму 1772,89 грн., оскільки в порушення ст.549 ЦК України відсутні договірні узгодження сторонами про їх розмір, підписані сторонами, а іншими законами в таких правовідносинах розмір неустойки не встановлено.

Суд першої інстанції вірно відмовив у задоволені цієї частини позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Головуючий -

Судді -