Справа № 2-А-892/09  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

09 листопада 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:  

головуючого - судді Бутенко М.В.,  

при секретарі Бердичевській Г.А.,  

за участю:  

позивача   ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ Криворізького міського управління Головного управління внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -  

В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу ДАІ Криворізького міського управління Головного управління внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.  

Позов, на задоволені якого наполягав позивач, обґрунтований тим, що 03 липня 2009 року відповідачем винесено постанову про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за перевищення швидкості, встановленої ПДР для руху в населених пунктах. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати, тому що порушення не допускав. З фото, яке додано до постанови не вбачається, де саме знаходиться автомобіль позивача, чи знаходиться він в русі і чи рухається він по вул..Волгоградській в м. Кривому Розі, хто саме знаходиться за кермом автомобілю. Доказів, що саме його автомобілем допущено перевищення швидкості, немає, документів про належну перевірку приладу, яким було здійснено фіксацію перевищення ним швидкості не надали. Позивач просить скасувати постанову як незаконну.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, з позовом позивача не згоден.  

Вислухавши пояснення позивач, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.  

Як вбачається з позову, а також письмових доказів (постанови) 03 липня 2009 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 ПДР, а саме – перевищення встановленої в населених пунктах швидкість руху на 25 км, за що на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн.  

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

В ході судового розгляду справи встановлено, що 03 липня  2009 року відповідачем винесено постанову АЕ № 416 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень на користь  держави.  

Відповідно до вказаної постанови 17.06.2009 року о 09 годині 44 хвилин в м. Кривому Розі по Волгоградській водій автомобіля НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 5.45 ПДР України (початок населеного пункту) перевищив швидкість руху в населеному пункті на 25 км/год, рухаючись зі швидкістю 85 км/год, чим порушив вимоги пункту 12.4 ПДР. Порушення фіксувалося приладом «Візір» № 0812503.  

Оцінюючи надані суду докази, суд погоджується з доводами позивача, що надані докази законності використання відповідачем вимірювача швидкості не можуть бути допустимими.  

Суду не надано доказів правомірності використання приладу «Візір» – хто з працівників міліції, на яких правових підставах здійснював це вимірювання, де саме, чи був він допущений до несення служби взагалі і в місці фіксації порушення ПДР зокрема.  

Не надано також доказів належної сертифікації приладу вимірювання швидкості.  

Суд приймає до уваги також, що притягнення до відповідальності позивача здійснено, в порушення вимог статті 33 КУпАП, без врахування даних про особу правопорушника, обставин вчинення правопорушення.  

Відповідачем доказів правомірності своїх дій не надано.  

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких належних доказів ним надано не було.  

Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП, суд -  

П О С Т А Н О В И В:  

Позов ОСОБА_1 до Відділу ДАІ Криворізького міського управління Головного управління внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.  

Скасувати постанову АЕ № 416 від 03.07.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_1, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.  

Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.  

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  

У разі подання апеляційної скарги судове постанову, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.  

Суддя         М.В. Бутенко