ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2007 р.

Справа №  18/17

                                        

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні  справу №18/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Розкішна",  с. Розкішне, Голованівський район, Кіровоградська область

до відповідача: Дочірнє підприємство "Межиріцький вітамінний завод" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром", с. Межирічка, Голованівський район, Кіровоградська область

про стягнення 109 361, 84 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Сигляк В.А., довіреність б/н від 10.05.2007 р., юрисконсульт;

від відповідача - Добровольський  В.М., довіреність б/н від 10.05.2007 р., юрисконсульт

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Розкішна" звернулося до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром"  про стягнення грошових коштів, наданих на умовах безпроцентної фінансової допомоги за договором №2 від 01.01.2005р., з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у загальному розмірі  109 361,84 грн.

Відповідач у заяві від 14.05.2007р. №251 позов визнав повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд   

                                                     ВСТАНОВИВ:

01 січня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма  "Розкішна"  (позикодавець) та дочірним підприємством "Межиріцький вітамінний завод" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" (позичальник) укладено договір №2 про надання фінансової допомоги у формі безпроцентної позики.

Договір укладено у письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками.

За умовами укладеного договору позикодавець зобов"язувався надати позичальнику  безпроцентну позику  на  умовах  її  повного повернення у визначений договором  строк.  Сума  позики  визначена   в пункті 2.1.  договору  та  становить 500 000 грн.

Згідно пункту 3.1. договору строк надання позики до 31 грудня 2005 року.  Відповідно до пункту 4.2. договору по закінченню вказаного строку позичальник зобов"язаний повернути суму позики до 01 лютого 2006 року.

Сторонами погоджено порядок надання та повернення позики, згідно до якого позика надається та повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахункові рахунки сторін.

Згідно установчих документів позивач, який утворений внаслідок злиття інших суб"єктів господарювання, є правонаступником усіх майнових прав та обов"язків товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма  "Розкішна" (а.с.16-36).

На виконання  зобов"язань за договором  товариством з обмеженою відповідальністю  Агропромислова компанія "Розкішна" перераховано на рахунок відповідача  фінансову допомогу у розмірі 500 000 грн., що підтверджується  платіжним дорученням №595 від 27.10.2005р. (а.с.8).

Відповідач свої договірні зобов"язання по поверненню всієї суми позики у встановлений договором строк не виконав. На рахунок позивача відповідачем  перераховано лише частину отриманої суми позики у розмірі 405 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №771 та №775 від 30.11.2005р. (а.с. 9,10).

За результатами проведених між сторонами звірок борг відповідача за  договором  про надання фінансової допомоги №2 від 01.01.2005р.  становить у розмірі 95 000 грн.  (а.с. 11, 47).  

За приписами статей  627,  629  Цивільного  кодексу  України,  сторони  є  вільними  в  укладенні договору,  виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог  цього Кодексу,  інших  актів цивільного законодавства,  звичаїв ділового обороту,   вимог   розумності   та   справедливості.   Договір   є обов'язковим для виконання сторонами.

Запозичення коштів в Україні регулюється договором позики, що укладається за правилами параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України.   

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж самого роду та такої ж якості.  Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами статті 1047 Цивільного кодексу України  договір  позики укладається у письмовій формі  незалежно від його суми  коли позикодавцем є юридична особа.

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У зв"язку з неповерненням відповідачем всієї суми позики у строк, встановлений договором, позивач пред"явив  претензію   № 3  від   02.02.2006р.   на   суму 95 000 грн. (а.с.12). У наданій відповіді №55 від 07.02.2006р. відповідач визнав претензію повністю, однак повідомив про відсутність необхідних коштів для сплати боргу та просив надати відстрочку до 31.12.2006р. (а.с. 13).

Згідно частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.   

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За наведеним позивачем розрахунком позову, який визнано відповідачем, загальний розмір заборгованості відповідача з урахуванням  встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних  становить 109 361,84 грн.

Враховуючи наведене вище, відсутність у матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості за договором  №2 від 01.01.2005р. та визнання  позову відповідачем, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 625, 627, 629, 1046, 1047, 1048, 1050 Цивільного кодексу України та ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                            

                                                             ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод" Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" (26510, с.Межирічка, Голованівський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 00374999, р/р 26002301332630 в Центральному відділенні Промінвестбанку України, м.Кіровоград,    МФО 323301) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Розкішна" (26550, с. Розкішне, Голованівський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 30077905, р/р 2600300013267 в КФ "Укрексімбанк", м. Кіровоград,  МФО 323389)  заборгованість   в   сумі  109 361,84 грн.,  державне мито в сумі 1 093,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу .

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

  

Суддя