Справа № 2-13

                                                                                                                           2009 року

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 липня  2009 року

Нововоронцовський  районний суд Херсонської області

В складі головуючого          судді   Синьогуб М.С.

При секретарі                                   Самойленко О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нововоронцовка

Справу за позовом  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка Нововоронцовського району Херсонської області  до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у використанні  земельних ділянок та стягнення понесених  витрат і втраченої вигоди у зв'язку з порушенням  умов договору оренди земельних ділянок,

                                                  В С Т А Н О В И В :

               Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка (далі СТОВ)  пред'явлений позов до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у використанні  земельних ділянок,які знаходяться в оренді СТОВ ім.Шевченка та стягнення понесених  витрат і втраченої вигоди у зв'язку з порушенням   умов договору оренди земельних ділянок.

 - на  відшкодування витрат, понесених на обробіток земельних ділянок, що належать ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 і  знаходяться на  полі №14 та  №31, обробленими СТОВ під посів ярових   культур.

-  відшкодування втраченої вигоди у зв'язку з обробітком  земельних ділянок під посів ярових культур  і втратою  можливості посіяти та зібрати врожай соняшника.

    Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що   01.01.2003 року між СТОВ ім. Шевченко і ОСОБА_3   укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення , площею 3,50 га, що належить їй на підставі державного акта про право приватної  власності на земельну ділянку серії IV-ХС № НОМЕР_1, строком на п'ять років.

             Також  01.01.2003 року між СТОВ ім. Шевченко і ОСОБА_4  укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення , площею 3,52 га, що належить їй  на підставі державного акта про право приватної  власності на земельну ділянку серії IV-ХС № НОМЕР_2, строком на п'ять років.

     Державна реєстрація договорів оренди землі проведена  28.10.2004 року  відповідно до Постанови  КМУ від 25 грудня 1998 р. N 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» згідно якому Порядок визначає єдині умови реєстрації договорів оренди і договорів суборенди земельних ділянок (далі   — договори оренди).

Термін дії договорів починається з дня державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, яка проведена 28.10.2004 роки. Термін дії договорів оренди закінчується 28.10.2009 року.

             03.03.2008 року відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 видали довіреності, засвідчені секретарем Гаврилівської сільської ради  на ім'я ОСОБА_2,   якими надали право забрати з оренди земельні частки (паї) , що належать їм на праві власності у СТОВ ім. Шевченка і  самостійно обробляти їх. На ім'я ОСОБА_1 довіреності  не були видані.

    Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, знаючи, що дія договорів оренди закінчується 28.10.2009 роки, порушуючи ст. 24 Закону «Про оренду землі»,  умисно виконали дії, що перешкодили СТОВ ім. Шевченка провести посів ярових  культур, позбавляючи можливості в одержанні урожаю соняшника.

    Позивач вважає, що дії відповідачів є самовільним захопленням земельних ділянок, які знаходилися в користуванні СТОВ ім. Шевченка на підставі договору оренди землі та такими, що спричинили матеріальні збитки позивачу.

           Позивач просить зобов»язати відповідачів  усунути перешкоди у використанні СТОВ орендованих земель ОСОБА_3 та  ОСОБА_4.Стягнути  з відповідачів витрати, понесені на обробіток полів під посів ярових культур – 4025,13 грн. та втрачену вигоду в сумі 21186,50 грн..

    Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали  і пояснили, що договір оренди земельних ділянок (паїв) був укладений на 5 років. Термін договору оренди обчислюється з моменту укладення договору і на їх думку термін його дії закінчився в     2008 році, у зв'язку з чим вони мали право забрати спірні земельні паї в своє користування.

           Вважають, що державна реєстрація договорів оренди здійснена з порушенням термінів, у зв'язку з чим необгрунтовано збільшений термін користування СТОВ орендованими земельними паями.

    Вважають, що своїми діями збиток  СТОВ не заподіяли і позовні вимоги про стягнення з них збитків і не одержаної вигоди не визнають.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши  матеріали справи, вважає, що позов  підлягає  частковому задоволенню з  таких  підстав.

            Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

            Судом установлено, що ОСОБА_3 належить  на підставі державного акта про право приватної власності на землю  серії IV-ХС № НОМЕР_1 виданого 03.07.2001 року земельна ділянка  площею 3,50 га.  ОСОБА_4 належить  на підставі державного акта про право приватної власності на землю  серії IV-ХС № НОМЕР_2 виданого 03.07.2001 року земельна ділянка  площею 3,52 га.  Земельні ділянки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 розташовані на території Гаврилівської сільської ради і передані їм  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

             Позивач 01.01.2003 року уклав з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 договори оренди зазначених земельних ділянок терміном  на 5 років, договори  оренди зареєстровані 28.10.2004 року.

            Відповідно до ст ст.18,19  Закону України «Про оренду землі» договір оренди  набирає чинності після його державної реєстрації, строк його дії визначається  за згодою сторін, відповідно п.2.2 договорів  поміж позивачем та орендодавцями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 договори укладено строком на 5 років з моменту його державної реєстрації, відповідно строк їх дії слід обраховувати з вказаного моменту.

              Відповідачі, порушуючи умови договору оренди щодо термінів цього договору в лютому 2008 року   неправомірно заволоділи земельними ділянками, що знаходяться в оренді у СТОВ ім. Шевченко,  внаслідок чого орендарю завдано   матеріальний збиток, який складається з витрат, понесених на обробіток  земельних ділянок під посів ярових культур та втраченої вигоди.

            Орендар, у зв'язку з незаконним заволодінням відповідачами земельними ділянками був  позбавлений права своєчасно посіяти та зібрати соняшник.

              Стаття 1 Закону України "Про оренду землі" та стаття 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

    Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

           Згідно з наказом Державного комітету  України  по земельним ресурсам 23.05.2003  N 135  Зареєстрованого в Міністерстві   юстиції України 27 травня 2003 р. за N 408/7729   «Про створення єдиної системи державної реєстрації  земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах { Iз змінами, внесеними згідно з Наказом Державного  комітету України із земельних ресурсів N 45 ( z0140-09 ) від 28.01.2009 } реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” (далі — Центр ДЗК).

            З 1 липня 2003 року Центр ДЗК на засадах самоокупності і платній основі здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, прав на них і переходу прав (трансакцій), надає фізичним та юридичним особам ефективні послуги у сфері використання даних державного земельного кадастру і державного реєстру земель.

            Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

    Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про оренду землі» і частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України  договір оренди землі підлягає державній реєстрації і вважається укладеним з моменту такої реєстрації.

           Таким чином,  державна реєстрація договорів оренди землі є офіційним визнанням та підтвердженням   державою факту виникнення  та припинення права оренди земельних   ділянок.

    Оскільки реєстрація договорів оренди земельних ділянок проведена 28.10.2004 року, то саме ця дата є датою виникнення права оренди вказаних земельних ділянок у зв'язку з чим  договори оренди вважаються укладеними  на 5 років  до  28.10.2009 року.

    Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі»  і п.4.2.2  Договору оренди землі , орендодавець не має права здійснювати дії, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

    Статтею 27 Закону України  «Про  оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

            Орендар у встановленому законом порядку  має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння і користування, на усунення перешкод в користуванні ним, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями і організаціями.

           Відповідно до ст. 28 цього Закону, орендар має право на відшкодування збитків, які він поніс в результаті невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

           Збитками  вважаються:

фактичні втрати, які орендар поніс у зв'язку з невиконанням або неналежним  виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар поніс або повинен понести  для відновлення свого порушеного права;

            Доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

            Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

            Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами і іншими особами, які беруть участь в справі, не підлягають доказуванню.

    Відповідачі визнали, що ними були здійснені дії, в результаті яких СТОВ ім. Шевченка було позбавлено можливості посіяти та зібрати соняшник.

    Також відповідачі визнали факт зайняття  земельної ділянки, яка була восени оброблена під посів ярових культур.

    Вказані обставини підтверджені і поясненнями свідків, які підтвердили про наявність перешкод, створених відповідачами при спробі провести весняний  обробіток  поля, на якому СТОВ ім. Шевченка повинен був посіяти соняшник.

    Свої дії відповідачі обґрунтували тим, що вважали , що термін договору оренди землі закінчився,  що дало їм право самоуправно, без складання акту - прийому передачі земельних ділянок, оволодіти ними, хоча знали, що термін дії договору оренди закінчується  28.10.2009 року і дострокове розірвання договору може бути проведено  в судовому порядку  відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

    Таким чином, відповідальність відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 виникла у зв'язку з порушенням ними умов договору оренди земельних ділянок і Закону України «Про  оренду землі».

    Відповідальність ОСОБА_1 виникла на підставі ст. 27 Закону України «Про  оренду землі».

    Суд визнає, що збитки, заподіяні самовільним зайняттям земельних ділянок відповідачами відповідно  з фактичними витратами, понесеними на обробіток ґрунту під ярові  і утраченою вигодою, розмір якої встановлений на підставі середньої врожайності і середньої  реалізаційної  ціни  соняшнику  складає :

- на відшкодування витрат, понесених на обробіток  земельних ділянок, належних ОСОБА_3, ОСОБА_4  що знаходяться на полі  №14 та №31  - 4025,13 грн.;

 - на  відшкодування втраченої вигоди у зв'язку з невикористанням земельних ділянок під посів соняшнику – 21186,50 грн..

           Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.24,27,28 Закону України «Про оренду землі»,           керуючись ст. ст.10,11, 60,61, 209, 212, 214-215  ЦПК України, суд,

                                                        В И Р І Ш И В :

              Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка Нововоронцовського району Херсонської області  до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, відшкодування шкоди  - задовольнити частково.

             Зобов’язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити  перешкод у користуванні СТОВ ім.Шевченка орендованих земель ОСОБА_3, ОСОБА_4 загальною площею 7.02 га, які належать їм на підставі Державних актів про право приватної власності на землю.

             Стягнути солідарно з   ОСОБА_3 та  ОСОБА_4

на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка Нововоронцовського району Херсонської області  4025 грн.13 коп. витрат, понесених на обробіток земельних ділянок, 21186 грн.50 коп. відшкодування втраченої  вигоди та 282 грн.10 коп.  відшкодування судових витрат – всього 25493 грн.63 коп.(двадцять п’ять тисяч чотириста дев’яносто три гривні 63 копійки).

             В іншій частині  позову, відмовити.

             Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Херсонської області  через Нововоронцовський районний суд шляхом подачі в10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                             Суддя