Справа № 2-170/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ.

12 листопада 2009 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області в складі головуючого, судді Базіль Л.В. при секретарі Шаєнко Т.В., за участю представника позивача по первісному позову Фісун О.А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Райффазейн Банк Аваль» про визнання договору поруки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Нижньосірогозького районного суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2  в якій просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором  №014/35/880 від 31 липня 2007 року в сумі  12842 гривні 60 копійок, яка складається з заборгованості за кредитним договором, заборгованості по сплаті відсотків, пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за несвоєчасну сплату відсотків, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов»язань за кредитним договором та поручительством відповідача перед банком по зобов»язанням боржника, що випливають із договору кредиту.

Ухвалою суду від 30 вересня 2009 року  до участі в справі залучено ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову. Заперечуючи проти заявленого позову, ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки недійсним, мотивуючи свою вимогу тим, що вона є дружиною відповідача ОСОБА_2., а тому відповідно до ст.65 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної власності подружжя за взаємною згодою. Пунктом 1.5.3 Договору поруки Банк зобов»язав поручителя надати письмову згоду дружини на укладення цього договору, але не отримавши такої згоди, Банк все ж таки уклав договір поруки, кредитний договір та надав ОСОБА_1. кредит. Банк не пересвідчився, чи, вона дружина поручителя, погодилась на укладення цього договору та не отримав у неї на це письмової згоди.

    В судовому засіданні представник позивача по первісному позову заявлені вимоги підтримала по мотивам викладеним в позові, частково їх зменшивши, прохала стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 10452 гривні 16 копійок, оскільки за час розгляду справи відповідач частково провів оплату заборгованості. Прохала стягнути на користь банку понесені ними судові витрати.

    Позивач по зустрічному позову - ОСОБА_3 в судовому засіданні свої заявлені вимоги підтримала по мотивам викладеним в позові.

    Відповідач ОСОБА_1. в судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково, пояснивши, що в нього для погашення кредиту ще є час до 31 липня 2010 року.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково, пояснивши, що не знав про те, що  ОСОБА_1. не сплачує кредит.

    Представник відповідача по зустрічному позову в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала, пояснивши, що законодавством встановлено обмеження прав подружжя лише на розпорядження майном, що є об»єктом права спільної сумісної  власності подружжя. Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Таким чином порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов»язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов»язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов»язання боржником  шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане боржником.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Виходячи з вимог ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення зобов»язання щодо повернення чергової суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

    Судом встановлено, що між банком та ОСОБА_1 31 липня 2007 року був укладений в письмовому вигляді кредитний договір за 014/35/880 відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі  8000.00 тисяч гривень, а останній зобов»язався погасити його в строк протягом 36 місяців згідно графіку оплат/а.с.4-6/.

    Банк свої зобов»язання за договором виконав, що підтверджується матеріалами справи /а.с.7/, а відповідач тривалий час свої зобов»язання за договором не виконував, що є підставою для дострокового стягнення суми кредиту, та  станом на 23.04.2009 року має заборгованість за цим договором в загальній сумі 12 842 гривні 60 копійок, де 6447 гривень 27 копійок – сума неповернутого кредиту, 1770 гривень 71 копійка – несплачені відсотки, 2149 гривень 33 копійки – пеня за прострочку відсотків, 2475 гривень 29 копійок – пеня за прострочку кредиту, що підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості перевіреним в судовому засіданні./а.с.9/ При таких обставинах позовні вимоги про дострокове стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 014/35/880 від 31.07.2007 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

    В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги зменшив, прохав стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 10452 гривні 16 копійок. Спору між сторонами щодо розміру заборгованості не було.

Крім того, між банком та ОСОБА_2 був укладений в письмовій формі договір поруки № 014/35/880-1 від 31 липня 2007 року /а.с.20-21/, відповідно до якого відповідач взяв на себе обов»язки перед банком відповідати по зобов»язанням ОСОБА_1, що випливають із договору кредиту № 014/35/880 від 31 липня 2007 року, однак борг за вказаним договором кредиту ніким не сплачено до теперішнього часу.

За таких обставин, в силу ст.ст.526, 553, 554, 1050,1054,1048 ЦК України, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості за кредитним договором є законними та обґрунтованими.

Вимоги позивача по зустрічному позову щодо визнання договору поруки недійсним не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед боржником за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Таким чином, порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов»язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов»язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов»язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане боржником.

Виходячи з викладеного, порука є способом забезпечення виконання зобов»язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов»язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а тому норма на яку посилається позивач по зустрічному позову, а саме ст.65 Сімейного Кодексу України не може бути застосована судом до спірних правовідносин, що виникли.

Крім того, в силу ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 128 гривень 43 копійки та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 гривень.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, ст.526, 530, 553, 1050, 1054,1055 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/35/880 від 31.07.2007 року в сумі 10452 гривні 16 копійок солідарно та суму судових витрат в розмірі 378 гривень 43 копійки порівно.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

         Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

 Суддя: