Справа № 357/3388/17 Головуючий у І інстанції Цуранов А. Ю.

Провадження № 22-ц/780/3838/17 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.

Категорія 58 13.09.2017

УХВАЛА

Іменем України

13 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Сушко Л.П.,

за участю секретаря: Волошина В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області виділені матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» про визнання недійсним договору про переведення боргу,

у с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», в якому просила визнати недійним договір про переведення боргу від 18 березня 2011 року № 1 та стягнути з відповідача 21 600,84 дол. США, що становить 585 922,78 грн., сплачених нею на виконання умов недійсного правочину.

Під час розгляду справи позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення заборгованості за виконавчим листом № 1003/21001/12, виданого 5 червня 2013 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на виконання рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в загальному розмірі 189 444,81 грн.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що автомобіль марки Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, яким вона користувалася та який належить ОСОБА_4, перебуває в заставі банку та переданий іншій особі на відповідальне зберігання. ОСОБА_4 (первісний боржник) має боргові зобов'язання перед ПАТ «Державний ощадний банк України», а тому відповідач може розпорядитися вказаним транспортним засобом з метою погашення заборгованості. На даний час державним виконавцем вчиняються дії щодо стягнення заборгованості за оспорюваним договором про переведення боргу, у зв'язку з чим існує реальна загроза утруднення виконання потенційного рішення суду про задоволення позову.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2017 року заяву задоволено. Зупинено стягнення заборгованості за виконавчим листом від 5 червня 2013 року, виданого на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2013 року у справі № 2/357/255/13, відносно сплати солідарного боргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України».

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

За правилами ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із положеннями ст. 152 ЦПК України окрім видів забезпечення позову, які визначенні ч. 1 цієї статті, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. При цьому види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» склалися договірні відносини щодо переведення боргу ОСОБА_4 за кредитним договором від 15 березня 2017 року № 137.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 просила визнати недійним договір про переведення боргу від 18 березня 2011 року № 1, укладений між нею та відповідачем, та стягнути з останнього 21 600,84 дол. США, що становить 585 922,78 грн., в порядку реституції.

Також із матеріалів справи вбачається, що на виконанні Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавчий лист № 1003/21001/12, виданий 5 червня 2013 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на виконання рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в загальному розмірі 189 444,81 грн.

Таким чином, звертаючись з заявою про забезпечення свого позову, позивач фактично просить зупинити виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим для виконання, і держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до п. 2 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Враховуючи наведене, помилковим є висновок суду щодо задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення заборгованості за виконавчим листом, оскільки такий спосіб забезпечення позову зупинить виконання рішення суду, яке набрало законної сили, чим порушує законодавчо встановлений принцип обов'язковості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що немає жодних підстав до вжиття заходів забезпечення позову, про які просила позивач, і суд в порушення вимог ст. ст. 151-153 ЦПК України безпідставно дійшов висновку про обґрунтованість заяви, що у відповідності до вимог ст. 312 ЦПК України, є підставою до скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Ю.М. Кулішенко

Л.П. Сушко