копія
Справа № 2-а-6005/09/2270/1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Блонського В.К.,
при секретарі Варченко В.В.,
за участі:
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом Жмеринського міжрайонного прокурора м. Жмеринка Вінницької області в інтересах держави в особі Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції м. Жмеринка Вінницької області до ОСОБА_2 м. Деражня Хмельницької області про стягнення податкової заборгованості по орендній платі,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор в інтересах держави в собі позивача звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету податковий борг по орендній платі за землю в сумі 2859,65 грн.
Свій позов прокурор мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов’язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі. Відповідач в порушення вимог закону допустив податковий борг у зазначеній сумі, який необхідно стягнути в примусовому порядку.
Прокурор в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав в суд письмову заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав в суд письмову заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явилася повторно, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи за її відсутності в суд не подала.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що орендна плата позивачем нарахована незаконно, так як відповідач ніяких договорів оренди ні з ким не укладала.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Деражнянською районною державною адміністрацією Хмельницької області 24 травня 2001 року за № 589 та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» є платником податків, зборів та обов’язкових платежів і зобов’язаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідно до п. 8, ч. 1, ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251 – 12 плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768 – 3, зокрема ст. 124, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі – продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. ст. 1, 3, 4, 5 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об’єктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів АРК та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки як це передбачено ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до вимог Закону України «Про плату за землю».
Відповідно до ст. ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535 – 12, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, також земельної частки (паю), і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно ст. 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частки за місяцями.
Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Аналізуючи зазначені норми законів, суд приходить до висновку, що основною умовою обов’язку по сплаті орендної плати є наявний договір оренди між сторонами, укладений згідно із вимогами чинного законодавства, та подана до податкового органу податкова декларація на підставі договору оренди.
Із пояснень представника відповідача встановлено, що між відповідачем та органами місцевого самоврядування чи районної державної адміністрації Жмеринського району Вінницької області договори оренди землі не укладались, що також об’єктивно підтверджується довідкою відділом Держкомзему у м. Жмеринці Вінницької області від 21.05.2009 року № 754.
Так як відповідач ніяких договорів оренди на території Жмеринського району та зокрема м. Жмеринки не укладала, відповідно у неї немає обов’язку по сплаті орендної плати за землю.
Суд не бере до уваги податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік, так як із пояснень представника відповідача та свідка ОСОБА_3, встановлено, що зазначену декларацію заповнив та подав податковому органу ОСОБА_3, без відома та належних повноважень зі сторони відповідача, що є недопустимим відповідно до чинного законодавства.
Копії відомості із договору оренди землі, реєстраційної картки кадастрового обліку земельних ділянок, додані до позову, не підтверджують наявність договору оренди землі за 2008 рік між відповідачем та належними органами, а копії відомості із договору оренди землі містять незрозумілі виправлення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та повністю недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його задоволені необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 124, Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4, 5, 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 5 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю», п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 6.2 ст. 6, п. п. 17.1.7, п. 17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 30.10.2009 року.
Суддя В.К.Блонський
З оригіналом згідно
Суддя В.К.Блонський