копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2009 року справа № 2-а-2375/08/2270/4|
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі судді Ковальчук О.К.
при секретарі Марків О.З.
за участю
представників позивача за довіреністю Мярковської О.В, Вагіна Д.С.
представника відповідача за довіреністю Павлунішена С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов приватного підприємства «Альянс молодіжний житловий комплекс» до державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2008 року № 0001782301/0/5118 і № 0001812301/0/5117
ВСТАНОВИВ:
в поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001782301/0/5118 від 07.07.2008 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2554798,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1271086,0 грн. за штрафними санкціями в сумі 1283710,0 грн. і №0001812301/0/5117 від 07.07.2008 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1281277,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 849168,0 грн., за штрафними санкціями в сумі 432109,0 грн., прийнятих відповідачем на підставі акту про результати виїзної позапланової перевірки №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року.
На думку позивача, податкові повідомлення-рішення від 07.07.2008 року № 0001782301/0/5118 і № 0001812301/0/5117 не відповідають вимогам закону, оскільки:
позапланова виїзна перевірка призначена та проведена відповідачем всупереч ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої позапланова виїзна перевірка здійснюється лише за рішенням суду;
під час перевірки використані лише виписки банку за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року та дані зустрічної перевірки одного з контрагентів позивача, які не є достатніми для об’єктивного визначення валових витрат та валових доходів позивача за відповідний період;
податкові зобов’язання за 1-й квартал 2005 року визначені відповідачем з порушенням строків давності, визначених ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені в позові позовні вимоги в повному обсязі та додатково доповнили позов вимогами щодо визнання протиправною позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складений акт №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року.
Представник відповідача проти позову заперечив, вважає податкові повідомлення-рішення від 07.07.2008 року № 0001782301/0/5118 і № 0001812301/0/5117 законними, оскільки факт порушення позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року встановлений актом про результати позапланової виїзної перевірки №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року, яка призначена наказом начальника ДПІ у Хмельницькій області №667 від 2306.2008 року на підставі п.3 ч.6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд встановив наведене нижче.
Позивач – приватне мале підприємство «Альянс молодіжний житловий комплекс» 19.11.2002 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради.
Основними видами діяльності позивача є: діяльність у сфері інжинірингу, виробництво дерев’яних будівельних конструкцій та столярних виробів, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, діяльність барів.
Судом встановлено, що 15.05.2008 року відповідач надіслав на адресу засновника позивача ОСОБА_4 письмовий запит за №15045/10/26-001/6 від 15.05.2008 року про надання до відділу податкової міліції ДПІ в місті Хмельницькому інформації про здійснення господарських операцій за період з 01.01.2006 року по 15.05.2008 року та первинних документів, що засвідчують факт здійснення цих операцій.
У відповідь на вказаний запит листом від 16.05.2008 року засновник позивача – ОСОБА_4 повідомила, що документами, які стосуються господарських операцій, виконання робіт, надання послуг суб’єктам підприємницької діяльності за період з 01.01.2006 року по 15.05.2008 року не володіє, про здійснення господарських операцій їй невідомо, будь-які документи, щодо здійснення господарських операцій підприємством не підписувала.
Відповідно до п.3 ч.6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у зв’язку з неподанням позивачем відповіді на обов’язковий запит органу податкової служби на підставі наказу начальника ДПІ в місті Хмельницькому № 667 від 23.06.2008 року «Про призначення виїзної позапланової перевірки ПП «Альянс молодіжний житловий комплекс» та направлення на перевірку №004720 від 23 червня 2008 року, отриманих позивачем 23.06.2008 року, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року, результати якої оформлені актом №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року.
За змістом п.3 ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка проводиться, у випадку виявлення податковим органом недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч.8 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Пунктом 7.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054 визначено, що д окументальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
В результаті аналізу зазначених вище норм Закону суд прийшов до висновку, що для призначення податковим органом позапланової виїзної перевірки на підставі п.3 ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» необхідна наявність одночасно декількох умов:
виявлення податковим органом недостовірності даних у податковій декларації платника податків;
обов’язковий письмовий запит податкового органу про надання платником податків пояснень з приводу виявленої недостовірності даних в податковій декларації;
ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 10-ти робочих днів з дня отримання запиту.
З пояснень представників відповідача та змісту наданих відповідачем документів, що слугували підставою для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року суд встановив наведене нижче:
всупереч п .3 ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» запит відповідача від 15045/10/26-001/6 від 15.05.2008 року не місить жодного посилання на встановлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій позивачем, не вказує у якій саме з поданих позивачем декларацій виявлено невідповідність та по яких господарських операціях;
всупереч п. 7.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість відповідач здійснив документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податкових деклараціях позивача за період з 01.01.2006 року з порушенням термінів перевірки податкових декларацій ;
всупереч р.6 Статуту ПП «Альянс молодіжний житловий комплекс», зареєстрованого виконавчим комітетом Хмельницького міськвиконкому за №2619 від 19 листопада 2002 року, запит щодо надання інформації від 15045/10/26-001/6 від 15.05.2008 року надісланий відвідачем не директору позивача, а його власнику, який не уповноважений укладати від імені позивача господарські договори. При цьому отримавши від власника підприємства відповідь щодо непричетності до укладання договорів та підписання інших господарських документів, відповідач не вчинив жодної дії щодо надіслання аналогічного запиту директору позивача або особі, яка виконує обов’язки директора;
всупереч п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та наказу начальника ДПІ в місті Хмельницькому № 667 від 23.06.2008 року «Про призначення виїзної позапланової перевірки ПП «Альянс молодіжний житловий комплекс» та направлення на перевірку №004720 від 23 червня 2008 року відповідачем в приміщенні ДПІ в місті Хмельницькому проведена невиїзна документальна перевірка позивача;
ані наказ про проведення позапланової виїзної перевірки № 667 від 23.06.2008 року, ані направлення на перевірку №004720 від 23 червня 2008 року, не містять вказівки на період діяльності позивача, який підлягає до перевірки, тому дії працівників відповідача щодо здійснення перевірки за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року суперечать ст.19 Конституції України, відповідно до якої посадові особи повинні діяти в межах наданих їм повноважень.
Таким чином, позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року призначена та проведена відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
На підставі акту №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001782301/0/5118 від 07.07.2008 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2554798,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1271086,0 грн. за штрафними санкціями в сумі 1283710,0 грн. і №0001812301/0/5117 від 07.07.2008 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1281277,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 849168,0 грн., за штрафними санкціями в сумі 432109,0 грн.
Податкове повідомлення-рішення №0001782301/0/5118 від 07.07.2008 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 2554798,0 грн., базується на викладених в акті позапланової виїзної перевірки висновках відповідача щодо заниження валового доходу за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року на 3249506,0 грн. та завищення валових витрат за той же період на 3875559,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1271086,0 грн.
Приписами пункту 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
За змістом пп.11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу(валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону).
Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку їх результатів.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV зі змінами та доповненнями передбачено, що фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з частиною четвертою пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким документом, зокрема у відповідності з п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна.
Отже, встановлення правомірності або неправомірності віднесення тих чи інших витрат платника податку до валових витрат можливе лише за умови дослідження наявних у нього первинних документів, складених під час здійснення господарської операції і відображених в бухгалтерському та податковому обліку такого платника податку (договорів, податкових накладних, видаткових накладних та інших документів).
Зі змісту дослідженого в судовому засіданні акту позапланової виїзної перевірки від 16.06.2008 року, який слугував підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та пояснень представників відповідача в судовому засіданні вбачається, що висновки відповідача щодо заниження валового доходу, завищення валових витрат, і в результаті заниження скоригованого валового доходу базуються на перевірці податкових декларацій позивача та банківських виписок за відповідні звітні періоди, без дослідження первинних документів, які фіксують факт, зміст та дату господарської операції.
Пунктом 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Пунктом 1.5 Порядку встановлено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.
Дослідивши акт про результати позапланової виїзної перевірки №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року суд встановив, що всупереч, вимогам п. 1.5 Порядку акт документальної перевірки фактично не містить посилання на первинні документи позивача, обов’язковість складання яких передбачена правилами бухгалтерського та податкового обліку.
В судовому засіданні всупереч ст.170 КАС України представник відповідача також не довів з посиланням на первинні документи по яких саме господарських операціях позивач безпідставно відніс витрати на придбання до валових витрат.
Тому, суд вважає неправомірними викладені в акті позапланової виїзної перевірки №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року висновки відповідача щодо заниження позивачем валового доходу за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року на 3249506,0 грн. та завищення валових витрат за той же період на 3875559,0 грн.
Досліджуючи правомірність податкового повідомлення-рішення №0001812301/0/5117 від 07.07.2008 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1281277,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 849168,0 грн., за штрафними санкціями в сумі 432109,0 грн., суд встановив, що вказане рішення базується на викладеному в акті позапланової виїзної перевірки №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року висновку відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року на 1141607,0 грн.
За даними перевірки позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за січень 2005 року-грудень 2006 року на 1156607,0 грн., завищено податок на додану вартість за січень, березень, липень 2006 року на суму 15050,0 грн., не визначено дату виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2005 року – грудень 2006 року на 487112,0 грн. та завищено податок на додану вартість за серпень 2005 року і березень, липень, серпень 2006 року на суму 262039,0 грн. Крім того, в ході перевірки відповідач прийшов до висновку щодо віднесення позивачем до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 654495.0 грн. без підтверджуючих податкових накладних, в тому числі заниження податкового кредиту за січень, квітень, жовтень 2006 року на суму 25556,0 грн. та завишення податкового кредиту за березень-грудень 2005 року і червень, липень серпень 2006 року на 680051,0 грн.
Підпунктом 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.
Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» д атою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається , зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» п одаткова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Таким чином, визначення правомірності формування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податкового кредиту у відповідних звітних періодах не можливе без дослідження під час перевірки первинних документів, які засвідчують дату отримання (перерахування) платником податків коштів (виписок банку), а й первинних документів, які засвідчують факт відвантаження товарів та виконання робіт (накладних, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, тощо), та податкових накладних, які засвідчують факт отримання товарів (робіт, послуг).
Зі змісту акту позапланової виїзної перевірки №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року (стор.15 акту) вбачається, що податкові зобов’язання з податку на додану вартість визначені відповідачем на підставі виписок банку за період з січня 2005 року по грудень 2006 року, а висновки щодо завищення та заниження податкового кредиту з податку на додану вартість ґрунтуються на відсутності на підприємстві податкових накладних та реєстрів отриманих податкових накладних (стор.18 акту).
В судовому засіданні представники відповідача підтвердили той факт, що викладені в акті виїзної позапланової перевірки висновки щодо неправомірного визначення позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість та формування податкового кредиту у відповідних звітних періодах базуються лише на досліджені банківських виписок позивача за період з січня 2005 року по грудень 2006 року.
Проте, у відповідності з до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» отримання коштів платником податку є не єдиною подією, яка впливає на формування позивачем податкових зобов’язань, а перерахування коштів – не єдиною подією, яка впливає на формування податкового кредиту.
Відсутність на дату призначення та проведення позапланової виїзної перевірки первинних документів за 1-ше півріччя 2005 року підтверджується також дослідженим в судовому засіданні протоколом виїмки від 14 лютого 2006 року, складеним слідчим відділу управління СБУ у Хмельницькій області.
Тому, висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року на 1141607,0 грн. є безпідставними та необ’єктивними, а відтак податкове повідомлення-рішення № 0001812301/0/5117 від 07.07.2008 року, яке базується на вказаних висновках, є неправомірним.
Про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті позапланової виїзної перевірки свідчить також Повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №775 від 03 вересня 2009 року. Дослідивши не тільки надані відповідачем, я й зібрані судом документи позивача за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року, на підставі яких сформульовані викладені в акті висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, судовий експерт повідомив про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи у зв’язку з недостатністю документів для вирішення поставлених питань.
Недостовірність і помилковість висновків позапланової виїзної перевірки, викладених в акті №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року, а відтак і неправомірність прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень від 07.07.2008 року № 0001782301/0/5118 і № 0001812301/0/5117 підтвердив сам відповідач, провівши документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року, результати якої оформлені актом № 734/23-4/32260310 від 30 січня 2008 року і значно відрізняються від результатів позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 26.06.2008 року.
На підставі акту № 734/23-4/32260310 від 30 січня 2008 року про результати документальної невиїзної перевірки, відповідачем прийнятті податкові повідомлення-рішення від 05 лютого 2009 року №0000232301/0/724, яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 504345,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 336230,0 грн., за штрафними санкціями в сумі 168115,0 грн., і № 0000222301/0/723, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 333653,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 202435,0 грн. за штрафними санкціями в сумі 101218,0 грн.
Таким чином, в результаті виїзної позапланової (акт №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року) та невиїзної документальної (акт № 734/23-4/32260310 від 30 січня 2008 року) перевірок позивача за один і той же період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року відповідачем сформульовані суперечливі висновки щодо розміру заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.
За змістом пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства встановлено, що Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Оскільки, судом встановлено, що виїзна позапланова перевірка позивача за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року призначена та проведена відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , а акт перевірки №5433/23-3/32260310 від 26.06.2008 року складений з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, тому у відповідності до ч.3 ст.70 КАС України зазначений акт позапланової виїзної перевірки не може слугувати доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.
Крім того, в ході судового розгляду спору, судом встановлена не тільки відсутність в повному обсязі первинних документів позивача за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року (пояснення власника підприємства ОСОБА_4, колишнього виконавчого директора ОСОБА_5 та колишнього головного бухгалтера ОСОБА_1), а й відсутність керівних органів позивача за його юридичною адресою. В ході перевірки та в ході судового розгляду фактична адреса позивача також не встановлена.
Відповідно до пп.4.3.1.п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом.
Оскільки судом встановлена відсутність первинних документів, що фіксують факт порушення позивачем податкового законодавства, які б дали можливість податковому органу визначити суму податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2005 року по 21.12.206 року, суд вважає, що податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2554798,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1271086,0 грн. за штрафними санкціями в сумі 1283710,0 грн. і з податку на додану вартість в сумі 1281277,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 849168,0 грн., за штрафними санкціями в сумі 432109,0 грн. визначені відповідачем за непрямим методом (п.4.3 ст.4 Закону), порядок застосування якого законом не врегулюваний.
Судом також враховується, що податкові зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за 1-й квартал 2005 року визначені відповідачем з порушенням строків давності, визначених ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність призначення та проведення позапланової виїзної перевірки та прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень від 07.07.2008 року № 0001782301/0/5118 і № 0001812301/0/5117, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Керуючись Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 11, 99, 100, 158, 160, 163, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства «Альянс молодіжний житловий комплекс» задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Хмельницькому від 07.07.2008 року № 0001782301/0/5118 і № 0001812301/0/5117.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 21.10.2009 року
Головуючий суддя підпис О.К.Ковальчук
З оригіналом згідно
Суддя О.К.Ковальчук