- Прокурор: прокурор
- обвинувачений: Немазаний Сергій Сергійович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Ухвала іменем україни 14 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоСлинька С. С.,
суддівВільгушинського М. Й., Мороза М. А.,
при секретарі за участю прокурора потерпілоїХолявчуку А. А., Цигана Ю. В., ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100000000762,
за касаційною скаргою захисника Кушнірова О. М. в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Апеляційного суду м. Києва
від 29 листопада 2016 року щодо
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м. Світловодська Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_2, такого, що не мав судимостей.
За вироком Голосіївського районного суду м. Києва
від 10 серпня 2016 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 зазначеного Кодексу ОСОБА_8 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
За апеляцією прокурора вирок районного суду в частині звільнення ОСОБА_8 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання скасовано Апеляційним судом м. Києва та 29 листопада 2016 року постановлено свій вирок.
Цим вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
У решті вирок районного суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за те, що він 26 травня 2016 року приблизно о 08.50 год., будучи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «IVECO 75 E15», рухаючись заднім ходом по тротуару вул. Лятошинського, 14 у м. Києві, порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б), 2.9. (а), 10.9 Правил дорожнього руху, проявив неуважність, неправильно зреагував на зміну дорожньої обстановки, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9
Унаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди потерпілий
ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання та застосувати до ОСОБА_8 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Також посилається на те, що його підзахисний під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Окрім того, вважає, що апеляційний суд у вироку безпідставно встановив додаткові обставини, що обтяжують покарання, а саме: вчинення злочину щодо особи похилого віку та обставини провадження, згідно з якими дорожньо-транспортна пригода сталася на тротуарі, де рух транспортних засобів заборонений, а тому просить їх виключити із мотивувальної частини цього рішення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та потерпілої, які не підтримали касаційну скаргу, перевіривши кримінальне провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Так, відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційній захисника скарзі не оспорюється.
Доводи в касаційній скарзі захисника про необхідність звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України виявилися безпідставними.
Так, мотивуючи своє рішення щодо справедливого виду та міри покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_8, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризувався за місцем реєстрації та роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував.
Крім того, суд також урахував обставини, що пом'якшують покарання, якими визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди, та обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі цих даних у їх сукупності суд першої інстанції призначив винному покарання у виді позбавлення волі, однак дійшов висновку про можливість його виправлення та перевиховання без відбування покарання та звільнив ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Апеляційний суд, оцінюючи правильність та справедливість призначеного ОСОБА_8 покарання, а також обґрунтованість рішення про застосування ст. 75 КК України, взяв до уваги обставини, враховані районним судом.
Разом із цим, апеляційний суд дійшов висновку, що при призначенні покарання та застосуванні ст. 75 КК України поза увагою суду першої інстанції по суті залишилися такі обставини: що ОСОБА_8 учинив злочин, який хоча і є необережним, проте відноситься до категорії тяжких; тяжкість наслідків, які настали в результаті вчиненого обвинуваченим злочину, а саме: смерть людини похилого віку, а також те, що дорожньо-транспортна пригода сталася на тротуарі, де рух транспортних засобів заборонений.
Крім того, належним чином не було враховано судом першої інстанції обставини, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі наведених обставин у їх сукупності суд апеляційної інстанції, врахувавши мету покарання, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення та перевиховання ОСОБА_8 без відбування покарання.
Із урахуванням зазначених даних, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин вчинення протиправного діяння колегія суддів вважає призначене ОСОБА_8 покарання у зазначеному виді й розмірі справедливим і таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При цьому підстав вважати покарання, несправедливим унаслідок суворості чи підстав застосування положень ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, на чому наполягає захисник, колегія суддів не вбачає.
Доводи в касаційній скарзі захисника про те, що апеляційний суд при призначенні ОСОБА_8 покарання встановив додаткові обставини, які обтяжують покарання, такі як вчинення злочину щодо особи похилого віку та обставини провадження, згідно з якими дорожньо-транспортна пригода сталася на тротуарі, де рух транспортних засобів заборонений, є необґрунтованими, оскільки зі змісту оскаржуваного вироку вбачається, що наведені дані суд взяв до уваги як конкретні обставини вчинення протиправного діяння, і не визнавав їх такими, що обтяжують покарання винного.
Також твердження в скарзі захисника про те, що ОСОБА_8 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди не перебував у стані алкогольного сп'яніння, спростовуються матеріалами провадження.
Відповідно до акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, ОСОБА_8 перебував у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю ( т. 1 а.п.169).
Окрім того, під час апеляційного розгляду засуджений підтвердив, що він перебував за кермом у стані алкогольного сп'яніння (т. 2 а. п. 117). Отже, суд об'єктивно встановив цю обставину, що обтяжує покарання.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
вирок Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Кушнірова Олександра Миколайовича - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ С. С. Слинько __________________ М. Й. Вільгушинський_________________ М. А. Мороз
- Номер: 1-кп/752/648/16
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 752/9865/16-к
- Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
- Суддя: Слинько Сергій Станіславович
- Результати справи: залишено без змін рішення апеляційної інстанції
- Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.06.2016
- Дата етапу: 14.09.2017