ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2009 року справа № 2а-4564/07
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.,
суддів: Сафронової С.В., Уханенка С.А.,
при секретарі судового засідання: Колеснику Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя
на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2007 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання незаконним рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, викладеного у листі № 2277/К/31-009 від 06.02.2007р. по нарахуванню позивачу податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставкою 500 грн. за 100 куб. см., зобов’язання відповідача прийняти рішення про визнання позивача платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставкою 15 грн. за 100 куб. см.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено: визнано незаконним рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, викладене у листі № 2277/К/31-009 від 06.02.2007 року по нарахуванню ОСОБА_1 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставкою 500 грн. за 100 куб.см., зобов'язано відповідача - Державну податкову інспекцію у Комунарському районі м.Запоріжжя, прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставкою 15 грн. за 100 куб.см.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач 26 січня 2007 року звернувся з листом (а.с. 7) до відповідача, в якому просив роз’яснити та визначити ставку транспортного податку при першій реєстрації. В своєму листі позивач зазначив, що ним був придбаний сідловий тягач «RENAULT», 1999 року випуску, в Чехії та ввезений до України (а.с.5). Оскільки в технічному паспорті автомобіля зазначено, що перша реєстрації проведена 02.04.2003 року, то автомобіль використовується 4 роки, а тому ставка транспортного податку повинна складати 15 грн. за 100 куб.см., а не 500 грн. за 100 куб. см., як за автомобіль, який використовується більше 8 років.
Листом № 2277/К/31-009 від 06.02.2007р. (а.с. 23) відповідач роз’яснив та вказав позивачу розмір ставки транспортного податку при першій реєстрації зазначеного автомобіля, а саме: оскільки транспортний засіб випущений в 1999 році, тобто термін використання понад 8 років, тому податок з власників транспортних засобів повинен сплачуватись в розмірі 500 грн. за 100 куб. см.
Судова колегія вважає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Відповідач надав позивачу повну відповідь на його звернення у встановлені Законом України «Про звернення громадян» строк.
Позивачем не зазначено які саме його права були порушені відповідачем та не надано належних доказів цього.
Колегія суддів вважає, що лист № 2277/К/31-009 від 06.02.2007р., яким відповідач надав відповідь позивачу, не можна вважати рішенням суб’єкта владних повноважень, яким були порушені права позивача, а тому надання відповідачем роз’яснення щодо розміру ставки транспортного податку при першій реєстрації позивачу не можна вважати порушенням його прав.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не було порушено прав позивача, а тому підстав для задоволення позову немає.
Крім того, суд першої інстанції, зобов'язуючи відповідача – ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставкою 15 грн. за 100 куб.см., помилився, не конкретизувавши в якому саме випадку він є таким платником податку.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому постанова суду підлягає скасуванню, а в задоволені позовних вимог слід відмовити.
Керуючись п.2 ч. 1 ст. 202 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2007 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її тексту у повному обсязі.
Повний текст виготовлено 26 жовтня 2009 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова