Ухвала іменем україни

13 вересня 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ізмайлової Т.Л.,

суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,

Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Провідна», Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Альфа Страхування», треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я джерелом підвищеної небезпеки, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 вересня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 14 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 07 жовтня 2012 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_4, керуючи гужовим транспортом - возом, в темну пору доби, рухаючись на 49 км + 700 м автодороги Миколаїв-Станіслав-Херсон в напрямку м. Херсона зі сторони с. Станіслав Білозерського району Херсонської області, на порушення п. п. 7.3, 7.7.б Правил дорожнього руху України, не вжив заходів щодо належного освітлення возу ліхтарями: спереду - білого кольору, ззаду - червоного кольору, що встановлюються з лівого боку воза, внаслідок чого відбулося зіткнення гужового транспорту з автомобілем «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, який рухався позаду у попутному напрямку, з наступним неконтрольованим виїздом транспортного засобу на зустрічну смугу, з наступним зіткненням з автомобілем «Пежо-309», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, яка рухалася у зустрічному напрямку із м. Херсона в сторону с. Станіслав Білозерського району Херсонської області.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вона та її малолітній син -ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, як пасажири транспортного засобу «Seat Cordoba», отримали тілесні ушкодження, зокрема, їй були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому акроміального краю лівої ключиці із зміщенням, а син внаслідок отриманих від ДТП ушкоджень визнаний інвалідом 1 групи з 30 квітня 2013 року до 30 квітня 2015 року, з 01 травня 2015 року до 28 лютого 2033 року з призначенням відповідної соціальної допомоги.

Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України, як порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

Транспортні засоби учасників ДТП були застраховані: автомобіль «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_7, водій ОСОБА_6), застрахований в ПрАТ СК «Альфа Страхування», згідно з полісом № АА/6289154 термін дії - з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року; автомобіль «Пежо-309», реєстраційний номер НОМЕР_3 (власник та водій - ОСОБА_5), застрахований у ПрАТ «СК «Провідна», згідно з полісом № АА/7283798 термін дії - з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року.

Посилаючись на те, що її здоров'ю та здоров'ю її малолітнього сина ОСОБА_8 заподіяно шкоду, пов'язану з їх лікуванням внаслідок ДТП, ОСОБА_3 просила стягнути солідарно з ОСОБА_4, ПрАТ СК «Альфа Страхування», ПрАТ «СК «Провідна» на свою користь 280 870 грн 80 коп. на відшкодування майнової шкоди, заподіяної життю та здоров'ю її малолітнього сина ОСОБА_8, та стягнути солідарно з ОСОБА_4, ПрАТ СК «Альфа Страхування», ПрАТ «СК «Провідна» 3 820 грн на свою користь на відшкодування шкоди, заподіяної її здоров'ю.

Оскільки внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 їй спричинені моральні страждання, які полягають в тому, що протягом значного періоду часу - з 07 жовтня 2012 року й до цього часу її син ОСОБА_8 тяжко хворіє в результаті отриманих при ДТП травм, не розмовляє, практично не рухається, не може самостійно себе обслуговувати, потребує постійного лікування та реабілітації, на що витрачається значні кошти та час, ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_4 200 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 14 лютого 2017 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її здоров'ю та здоров'ю її малолітнього сина ОСОБА_8, 284 690 грн 80 коп., 200 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, всього: 484 690 грн 80 коп.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначені судові рішення в частині відмови у позові про солідарне стягнення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеній нормі ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

Судом установлено та із матеріалів справи вбачається, що вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 291 КК України, оскільки він 07 жовтня 2012 року близько 19 год. 30 хв., в темну пору доби, керуючи гужовим транспортом - возом, рухаючись на 49 км + 700 м автодороги Миколаїв-Станіслав-Херсон в напрямку м. Херсона зі сторони с. Станіслав Білозерського району Херсонської області, на порушення п. п. 7.3, 7.7.б Правил дорожнього руху України, не вжив заходів щодо належного освітлення возу ліхтарями: спереду - білого кольору, ззаду - червоного кольору, що встановлюються з лівого боку воза, внаслідок чого відбулося зіткнення гужового транспорту з автомобілем «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, який рухався позаду у попутному напрямку, з наступним неконтрольованим виїздом автомобіля на зустрічну смугу, в результаті якого автомобіль «Seat Cordoba» зіткнувся з автомобілем «Пежо-309», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, яка рухалася у зустрічному напрямку із м. Херсон в сторону с. Станіслав Білозерського району Херсонської області (а. с. 12-13 т. 1).

Під час ДТП водіям та їх пасажирам були заподіяні тілесні ушкодження, зокрема: пасажиру автомобіля «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1, малолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з висновком судово-медичної експертизи КП «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради від 17 липня - 16 серпня 2013 року № 318 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, не виключно 07 жовтня 2012 року в салоні автомобіля, при зіткненні з іншим транспортним засобом; пасажиру цього ж транспортного засобу ОСОБА_3 - тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому акроміального краю лівої ключиці із зміщенням (а. с. 12-13, 53-54 т. 1).

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди син позивача - ОСОБА_8 знаходився на лікуванні у медичних закладах України, Російської Федерації, Словаччини з діагнозом: наслідки тяжкої черепно-мозкової травми в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 07 жовтня 2012 року у вигляді акінетичного мутизма з емоційними реакціями, з частковим розумінням мови, спстичним тетрапарезом, альтернуючої косини зліва, псевдобульбарного синдрому, анартрії, виражених когнітивних порушень, посттравматичної гідроцефалії. Стан після операції вентрікулоперитонеостомії (03 листопада 2012 року) і реімплантації шунта (23 квітня 2013 року) хронічний запор, що підтверджується медичними документами (а. с. 22-43 т. 1).

У результаті отриманих в ДТП тілесних ушкоджень, за висновками ЛКК 5/306 КЗ Центральної міської лікарні м. Нова Каховка, ОСОБА_8 визнаний інвалідом І групи з 30 квітня 2013 року до 30 квітня 2015 року, з 01 травня 2015 року до 28 лютого 2033 року, з призначенням відповідної соціальної допомоги (а. с. 10-11 т. 1).

Факт необхідності лікування ОСОБА_8 від отриманих внаслідок ДТП травм та розмір обґрунтованих фактичних витрат, пов'язаних у зв'язку з цим з його утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією підтверджені медичними документами, чеками, квитанціями (а. с. 61-136 т. 1).

ОСОБА_3 від отриманих внаслідок ДТП травм було прооперовано, нею була придбана LSP-пластина для металосинтезу лівої ключиці вартістю 3 820 грн, що підтверджується бухгалтерськими та ліцензійними документами (а. с. 54, 56-60, т. 1).

Указані обставини сторони визнані та не оспорювалися.

Заявлений позивачем розмір майнової шкоди відповідачами також не оспорювався.

Автомобіль «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_2 (власник ОСОБА_7, водій ОСОБА_6), мав поліс ОСЦПВВНТЗ № АА/6289154, термін дії - з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року, виданий ПрАТ СК «Альфа Страхування» (а. с. 15 т. 1).

Автомобіль «Пежо-309», реєстраційний номер НОМЕР_3 (власник та водій - ОСОБА_5), мав поліс ОСЦПВВНТЗ № АВ/7283798/2207/12, термін дії - з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року, виданий ПрАТ «СК «Провідна» (а. с. 14 т. 1).

Гужовий віз, яким керував ОСОБА_4, номерів не мав, застрахований не був.

Зважаючи на наявність встановленої вини у ДТП відповідача ОСОБА_4, діяльність якого пов'язана з використанням іншого транспортного засобу - гужової повозки, що не належить до транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність яких підлягає обов'язковому страхуванню, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що майнова шкода відшкодовується на загальних підставах відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України виною особою, розмір якої заподіювачем шкоди не оскаржений.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення вказаних сум із відповідачів в солідарному порядку, суди виходили із того, що ст. 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання, та зважаючи на те, що ані нормами глави 82 ЦК України, ані нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачений солідарний обов'язок страховика/страховиків та страхувальників/заподіювача шкоди відшкодовувати шкоду потерпілій особі, дійшли висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в цій частині не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Наведених висновків, як щодо задоволених, так і щодо відмовлених вимог, суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права з таких підстав.

Позивач, діючи в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини, заявила вимоги про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, до безпосереднього заподіювача шкоди ОСОБА_4, діяльність якого пов'язана з використанням іншого транспортного засобу, що не належить до транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність якого підлягає обов'язковому страхуванню, та до ПрАТ СК «Альфа Страхування», ПрАТ «СК «Провідна», в яких власники транспортних засобів - учасники ДТП застрахували свою цивільно-правову відповідальність, зазначивши про те, що відповідачі несуть солідарну відповідальність перед потерпілою.

Положення ст. ст. 1187, 1188 ЦК України є спеціальними відносно ст. ст. 1166 1167 ЦК України, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

За змістом ч. 2 ст. 1188 ЦК України обов'язок з відшкодування шкоди, завданої іншим особам (які не є власниками або володільцями транспортного засобу, наприклад, пасажир транспортного засобу) покладається на власників (володільців) джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного із них ( ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відмовляючи у солідарному стягненні завданої шкоди, суд правильно вважав, що у відповідачів відсутній солідарний обов'язок з її відшкодування. Разом із тим, задовольняючи позов в частині, що стосується відповідача ОСОБА_4, з підстав, визначених ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, суд на порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України не врахував, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ч. 2 ст. 1188 ЦК України, на підставі якої і був заявлений позов до всіх відповідачів.

Відсутність підстав для солідарної відповідальності, передбаченої ст. 543 ЦК України, не є підставою для відмови в позові до решти відповідачів, що заявлений з підстав, визначених ч. 2 ст. 1188 ЦК України.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 вересня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 14 лютого 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Л. Ізмайлова

Судді: Є.П. Євграфова

О.І.Євтушенко

О.В.Кадєтова

Г.І.Мостова