Справа № 2-1243 /2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

13 жовтня 2009 р.                         Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-   -      при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3)   про визнання права власності на спадкове майно, -  

В С Т А Н О В И В:  

      Представник відповідача – Лиманської сільської ради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.    

 Треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечень, додаткових заяв щодо позову не надали, у письмовому порядку відмовилися від прийняття спадщини, про що свідчать їхні відповідні заяви.

 Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

 Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копыя свідоцтва про одруження позивачки; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 – помер 23.01.2008р.;  копія довідки Лиманської сільради від 30.01.2009р.;  

довідки Лиманської сільради від 20.05.2009р. № 697, 698;  копія свідоцтва про шлюб позивачки; копія свідоцтва про народження позивачки; копія свідоцтва про шлюб батьків позивачки; копія довідки Ренійського БТІ про належність житлового будинку; копія технічного паспорту на будинок  № 104  по вул. Комсомольській в с. Лиманське Ренійського району; заяви третіх осіб.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 За життя ОСОБА_4 збудував будинок № 104 по вул. Комсомольській в с. Лиманське, у якому мешкав разом із позивачкою без оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Факт належності будинку ОСОБА_4 підтверджується копією технічного паспорту на будинок на його ім’я, а також довідкою Ренійського  БТІ від 09.02.2009р., у якій власником будинку записаний нині померлий батько позивачки. На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядився належним (як він і вважав протягом життя) йому майном, заповіту не залишив, 23.01.2008р. помер. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Проте, вона прийняла спадщину фактичним мешканням, управлінням та володінням спадковим майном в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України 2003р. В даний час оформлення спадщини нотаріусом є неможливим у зв’язку із тим, що  відсутні правовстановлюючі документи на будинок, тому питання про визнання права власності на будинок в порядку спадкування повинно вирішуватися у судовому порядку. На момент смерті ОСОБА_4 позивачка мешкала разом із ним. Після смерті батька позивачка доглядає за технічним станом будинку, несе всі витрати по його утриманню, сплачує необхідні платежі, обробляє земельну ділянку.

Таким чином,  позивачка фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлого батька і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою  не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.  

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв’язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.  

Відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України 2003р. для прийняття спадщини встановлюється строк - шість місяців, який обчислюється з моменту відкриття спадщини, якщо спадкоємець  протягом вищезгаданого терміну не подав заяви  про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до вимог ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України 2003р. спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини. Таким чином, прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку воля позивачки, як спадкоємиці першої черги, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном ( догляд за будинком, сплата витрат по його утриманню та т.і.). Фактичне управління та володіння спадковим майном є одним із способів прийняття спадщини, такі відповідні дії дають підстави вважати, що спадкоємець відноситься до спадкового майна як до своєї власності. Прийнята спадщина вважається власністю спадкоємця з моменту її відкриття, тобто він має право користуватися та управляти таким майном, але без встановлення права власності на спадщину, не може розпоряджатися майном.

Позивачка по справі успадкувала належне її батькові нерухоме майно в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України. Вона юридично не прийняла спадщину, але на момент відкриття спадщини мешкала разом із спадкодавцем, по теперішній час управляє та  володіє майном померлого ОСОБА_4, несе відповідні витрати по його утриманню, тобто вона фактично прийняла спадщину. Згідно п.20 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про спадкування”  № 7 від 30.05.2008р. справи про спадкування за законом мають вирішуватися на основі правил глави 86 ЦК України. За відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як виходить з матеріалів справи, крім позивачки, інші спадкоємці на майно не претендують. Факт прийняття спадщини позивачкою після смерті батька знайшов своє належне підтвердження в ході розгляду справи. З урахуванням викладених позивачкою та  досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на житловий будинок.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

 Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213    ЦПК України, ст.ст.  328, 1261, 1268, 1270, 1272  ЦК України, -

В И Р І Ш И В :  

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по вул.Комсомольській, № 104  в с. Лиманське Ренійського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області  через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя: підпис

           Копія вірна: суддя