ОДЕСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 жовтня 2009 року                Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Бойка А.В. та Кравець О.О.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 21 серпня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рей» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2007 року ТОВ «Торговий дім «Рей» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002261502/0 від 20 червня 2007 року.

В обґрунтування позову зазначалося, що 14 червня 2007 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ «Торговий дім «Рей» за квітень 2007 року, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002261502/0 від 20 червня 2007 року про зменшення заявленої до відшкодування суми з податку на додану вартість на 418405 грн.. При проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом порушено положення п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою господарського суду Херсонської області від 21 серпня 2007 року позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Рей» задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 20 червня 2007 року № 0002261502/0 про зменшення ТОВ «Торговий дім «Рей» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно податкової декларації за квітень 2007 року у сумі 418405 грн..  

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Державної податкової інспекції у м. Херсоні в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги п. п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо розрахунку суми бюджетного відшкодування. У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення і винесення нової постанови із відмовою у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РЕЙ» знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Херсоні та являється платником податку на додаткову вартість згідно із свідоцтвом № 100037402.

21 травня 2007 року позивачем до Державної податкової інспекції у м. Херсоні надано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2007 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ.

14 червня 2007 року посадовою особою відповідача проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку зазначеної податкової декларації. За результатами перевірки складено акт за № 1455/15, яким встановлено, що при заповненні суми бюджетного відшкодування підприємством порушено приписи п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення платником податку бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 418405 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2007 року № 0002261502/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 418405 грн..

Встановлені судом обставини справи в апеляційній скарзі не оспорюються.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «РЕЙ», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність порушень позивачем положень п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, названим пунктом ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно із підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Торговий дім «РЕЙ» подано до ДПІ у м. Херсоні декларацію з ПДВ за квітень 2007 року, у якій в рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3), задекларовано суму податкового кредиту попереднього періоду, фактично сплачену у березні 2007 року отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) в 531251 грн.. Згідно рядку 25 декларації (рядок 4 розрахунку) заявлено до бюджетного відшкодування суму в 531251 грн.. При цьому залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації та рядок 1 розрахунку) становить 733040 грн., а сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 2 розрахунку) – 112846 грн..

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року в розмірі 531251 грн. є правильним. При цьому судом обґрунтовано зазначено в судовому рішенні про те, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками товарів (послуг), про що стверджує відповідач, а лише визначає, що суми податку на додану вартість мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг).

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 21 серпня 2007 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.  

Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2009 року.

Головуючий:

Судді: