ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 487/2536/17

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Павлова Ж.П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Миколаївської міської ради про скасування рішення та зобов'язання утриматись від дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду із з адміністративним позовом до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Миколаївської міської ради, в якому просила:

- визнати противоправним та скасувати пункт 10 Акту №10 обстеження зайнятих земельних ділянок комісією з питань упорядкування розміщених об'єктів торгівлі та сфери послуг на території м. Миколаїва від 06.04.2017 року;

- зобов'язати адміністрацію Заводського району Миколаївської міської ради, Миколаївську міську раду утриматись від дій щодо демонтажу об'єктів зазначених у пункті 10 Акту №10 обстеження зайнятих земельних ділянок комісією з питань упорядкування розміщених об'єктів торгівлі та сфери послуг на території м. Миколаїва від 06.04.2017 року.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом заборони адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради та Миколаївській міській раді вживати будь яких заходів, направлених на демонтаж споруд, визначених у вищезазначеному акті.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаїв клопотання ФОП ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та ухвалити нову про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано достатніх та обґрунтованих доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам до ухвалення рішення по даній справі, та необхідності докладання значних зусиль в майбутньому на їх відновлення.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

В апеляційній скарзі Миколаївської міської ради вказується, що ухвала Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.05.2017 винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не в повній мірі досліджено наявні у справі докази. Таким чином, оскаржувана ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з одночасним винесенням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може зупинити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч.4 ст.117 КАС України).

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача.

Поряд з цим,вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Також, як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали під час розгляду клопотання ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до висновку, що у разі визнання противоправним вищевказаного рішення, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення демонтованих споруд.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що переписавши диспозицію ст.117 КАС України, суд першої інстанції не мотивує вказаний висновок будь-якими фактичними обставинами справи, не навів доказів існування тих фактів, якими позивач обґрунтував свою заяву про забезпечення позову.

Також в оскаржуваній ухвалі судом фактично не вказано в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки законних підстав для застосування ст. 117 КАС України немає.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Керуючись, ст.ст. 197, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2017 року скасувати.

Прийняти у справі нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: О.В. Яковлєв