У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Пошви Б.М., Нікітіна Ю.І.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 11 липня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та            ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2005 року, яким  засуджено:

 

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, судимого у 1994 році за ч. 2 ст. 229-6 КК України на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою на 1 рік,

у 1995 році - за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України на 6 років позбавлення волі,

у 1999 році - за ч. 2 ст. 229-6 КК України на 2 роки позбавлення волі,

 

–    за ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судиму в силу ст. 89 КК України,

 

–    за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

–          за ч. 2 ст. 306 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

–          за ч. 2 ст. 317 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст. 70 КК України остаточно на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

 

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судиму,

 

–    за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі,

–          за ч. 2 ст. 306 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі,

–          за ч. 2 ст. 317 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

 

Цим вироком засуджено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,      ОСОБА_7 та ОСОБА_8, щодо яких скарг та касаційного подання не надходило. 

 

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 28 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишено без зміни.

Вирок щодо ОСОБА_2 в апеляційному порядку не переглядався.

 

За вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони в період з березня 2003 року, точна дата органами досудового слідства не встановлена,  по 16 березня 2004 року у м. Миколаєві створили, утримували та надавали  місця для незаконного вживання та виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу, а також використовували кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних речовин.

 

Крім того,  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 в цей же період незаконно виготовляли, придбавали, зберігали, перевозили, а також збували особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.

 

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_3 просить переглянути судові рішення, мотивуючи тим, що його дії необхідно перекваліфікувати із ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України та пом'якшити покарання;

- засуджена ОСОБА_1 просить судові рішення щодо неї скасувати, а провадження по кримінальній справі закрити за відсутністю в її діях складу злочину, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено неповно, необ'єктивно та з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства;

- засуджена ОСОБА_5 просить переглянути судові рішення, мотивуючи тим, що її безпідставно засуджено за вчинення злочинів, а вирок суду грунтується на доказах незаконним шляхом. 

 

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та  доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що підстав для призначення касаційних скарг до розгляду з повідомленням учасників процесу не вбачається.

 

Винність ОСОБА_2,  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами,  у тому числі їх показаннями, даними в ході досудового слідства, показаннями ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_25, а  також даними протоколів помітки грошових купюр, оперативних закупок, огляду, обшуку, виїмки та висновків судово-хімічних експертиз.

 

Злочинні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1  правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, а ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 307 КК України. 

 

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винними, воно є необхідним та достатнім для їх виправлення.

 

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що тягнули б за собою скасування судових рішень, у справі не встановлено.

 

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

 

Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

 

 

УХВАЛИЛА:

 

Відмовити в задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

 

 

 СУДДІ:

 

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                                 Пошва Б.М.                                  Нікітін Ю.І.