ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 року №2934/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Неміш О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії.
Позивачка посилалась на те, що у зв’язку з визнанням Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України відповідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого їй було нараховано пенсію, в 2006-2008 роках відповідач зобов’язаний був здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та рішеннями Конституційного суду України розмір виплати її пенсії з врахуванням права на надбавку як дитині війни.
Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь недоплачену їй як дитині війни доплату до пенсії за 2006-2008 роки.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2008 року позов задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку провести нарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального права.
Апелянт звертає увагу на те, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.
Апелянт просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі заявлених позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дитини війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії. Оскільки. Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року №1-29/2007 визнав неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, відмова управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку у проведенні перерахунку пенсії позивачки з врахуванням вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є неправомірною.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тому вимоги позивача в частині соціальних виплат за 2007р. є обгрунтованими.
Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 нова редакція ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція статті 6 Закону.
Таким чином, з 22.05.2008 року по 24.12.2008р. позовні вимоги щодо стягнення підвищення до пенсії як дитині війни підлягають до задоволення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 24.12.2008 року.
Колегія суддів приходить до висновку щодо відмови у підвищенні пенсії за 2006 рік, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-ІV дію цієї статті було відновлено, але установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Отже, ці підвищення повинні бути здійснені у випадку вищезазначених умов, оскільки такі умови не настали, то в задоволенні позовних вимог в частині виплати позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік слід відмовити.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі колегія суддів не вбачає.
З огляду на наведене, колегія судів приходить до висновку про неправомірність постанови суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за період з 25.12.2008 року по 31.12.2008 року, тому оскаржувана постанова підлягає до скасування з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області задоволити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2008 року по справі № 2а-776/08 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області в частині відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 24.12.2008 року включно, з врахуванням виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 30.10.2009 р.