ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/6940/17

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Федусика А.Г.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року у справі за адміністратиним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення та зобов'язання здійснити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Одесі, відповідач), в якому просила визнати протиправним рішення Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Одесі № 138619 від 23.05.2017 року «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид» та зобов'язати Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію у зв'язку втратою годувальника з 25.04.2017 року, відповідно до п. 19 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII у розмірі 60% від середнього заробітку померлого годувальника ОСОБА_3 за матеріалами пенсійної справи з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII вона має законне право на переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Центральне об'єднане управління ПФУ в м. Одесі подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні ПФУ в м. Одесі з 05.11.2003 року і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією протоколу 60413 від 23.01.2004 року.

З 30 листопада 1968 року ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

До своєї смерті ОСОБА_3 отримував пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 9685,78 грн., що підтверджується копією розпорядження 178618 від 31.08.2016 року.

У зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 25.04.2017 року звернулась до Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі із заявою про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Рішенням № 138619 від 23 травня 2017 року Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид» ОСОБА_2 відмовлено у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника при цьому посилаючись на п. 5 розділу ІІІ «Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» № 213 від 02.03.2015 року, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення (перерахунку) всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/ щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Не погоджуючись з вищевказаним ОСОБА_2 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що положеннями Закону України «Про прокуратуру», чинного на час призначення померлому чоловіку ОСОБА_2, а також Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"передбачено право позивача на отримання пенсії по втраті годувальника, а тому рішення Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид» № 138619 від 23 травня 2017 року є неправомірним.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В апеляційній скарзі Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі вказується на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта з огляду на наступне.

Стаття 46 Конституції України закріплює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч.19 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до «Прикінцевих положень» Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, цей закон набирає чинності з 15 липня 2015 року.

Таким чином, на момент звернення ОСОБА_2 за переведенням її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (25.04.2017 року) вже діяв Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII і норми якого передбачають право особи на призначення даного виду пенсії.

Разом з цим, згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: в т.ч. чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Пенсія по втраті годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті.

Отже, положення ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надають право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника незалежно від виду пенсії, який отримував померлий.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком з 05 листопада 2003 року.

В свою чергу, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що відповідно до Положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 з 1 червня 2015 року призначення, перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не здійснюється, оскільки вищезазначене положення стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий Адміністративний Суд України в своєму рішенні від 16 березня 2017 року (справа № 361/5882/16-а).

Необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії.

Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії чоловікові позивача.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення № 138619 від 23 травня 2017 року Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі «Про відмову у призначенні пенсії у разі переведення з виду на вид» ОСОБА_2 є неправомірним, оскільки наявні всі законні підстави для переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.В. Яковлєв