У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 20 червня 2006 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 2 червня 2005 року, яким         

                                      ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого, 

засуджено за ч.1 ст.126 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.

Постановлено стягнути з засудженого на користь потерпілої

ОСОБА_2 306 грн. у відшкодування матеріальної і 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також 300 грн. судових витрат за оплату юридичної допомоги.

Вказаний вирок ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 29 липня 2005 р. залишений без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 20 жовтня 2004 року приблизно о 10-й годині, перебуваючи на центральному ринку                    м. Ровеньки Луганської області, під час сварки з потерпілою ОСОБА_2 умисно наніс їй один удар рукою у голову, заподіявши фізичний біль.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповноту і однобічність судового слідства, просить про скасування постановлених щодо нього судових рішень і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд. При цьому засуджений зазначає, що його вже притягнуто до адміністративної відповідальності за ці ж самі дії щодо Нестеренко, за які й засуджено оскаржуваним вироком. Крім того, засуджений не згоден з рішенням суду про стягнення на користь потерпілої матеріальної і моральної шкоди.

Заслухавши суддю Верховного Суду України, міркування прокурора про необхідність задоволення скарги засудженого в частині вирішення цивільного позову, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається  з матеріалів справи, судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону і таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у справі не допущено. Висновки суду про винність ОСОБА_1 у заподіянні ним умисного удару ОСОБА_2 без спричинення тілесного ушкодження, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені у справі наведеними у вироку доказами.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що на грунті особистих неприязних відносин під час конфлікту ОСОБА_1 вдарив її кулаком в голову, заподіявши фізичний біль, після чого було викликано міліцію і складено відповідний протокол.

Ці показання ОСОБА_2 підтвердили свідки ОСОБА_3 і

ОСОБА_4, які показали, що бачили як засуджений вдарив потерпілу рукою в область голови, від чого в неї злетіла шапка.

Правильно проаналізувавши ці та інші зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.1 ст. 126 КК України.

Відсутні і підстави для пом'якшення засудженому покарання, яке є справедливе і відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Щодо посилань у скарзі засудженого на наявність постанови про притягнення його за вказані дії до адміністративної відповідальності, а тому, на його думку, його не могли притягнути до кримінальної відповідальності, то вони є безпідставними.

Відповідно до ч. 3 ст.2 КК України ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той саме злочин більше одного разу, а згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 за вчинене притягнуто до різних видів юридичної відповідальності - кримінальної і адміністративної, і не більше одного разу, викладені у його скарзі доводи в цій частині є необгрунтованими.

Разом з тим, судові рішення в частині вирішення цивільних позовів підлягають скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілою ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 306 грн. матеріальної шкоди, заподіяної злочином, 2500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також  300 грн. у рахунок відшкодування судових витрат за юридичну допомогу адвоката.

Задовольняючи повністю позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд не звернув уваги на те, що у фіскальних чеках на придбання ліків значаться ліки та інші медичні засоби, які не мають ніякого відношення до наслідків, які настали від дій засудженого.

Не звернув уваги суд і на те, що в матеріалах справи на підтвердження оплати послуг адвоката є тільки довідка про витрату потерпілою  лише 50 грн. за складання скарги, в той час як суд стягнув з ОСОБА_1 300 грн.

Також суд, всупереч вимогам ст.334 КПК України, не навів у вироку достатніх мотивів прийняття рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням наведеного,  вирок і ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями  394-396 КПК України, колегія суддів,

                                          у х в а л и л а: 

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Ровенківського міського суду Луганської області від 2 червня 2005 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 29 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову скасувати, направивши справу в зазначеній частині на новий судовий розгляд в той же суд для розгляду в порядку цивільного судочинства.

                                              с у д д і:

        Присяжнюк Т.І.                Пошва Б.М.                            Нікітін Ю.І.