УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009 року справа № 2а-258/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.,
суддів: Сафронової С.В., Уханенка С.А.,
при секретарі судового засідання: Фесовець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу
Управління пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області
на постанову Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсій, виплату яких передбачено статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначав, що він є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та отримує державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена статтями 50 та 54 Закону № 796. Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом та на відмову Управління ПФ привести їх у відповідність з вимогами Закону, просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, здійснивши відповідні перерахунки та виплати.
Орджонікідзевський районний суд Дніпропетровської області постановою від 18 червня 2009 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1.: визнав протиправною відмову відповідача щодо перерахунку йому пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. ст. 50, ч.4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону № 796 виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб; зобов’язав відповідача здійснити позивачу перерахунок та сплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. ст. 50, ч.4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону № 796 виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за період з 01 січня 2007 року до 01 червня 2009 року включно в сумі 58893 грн. 00 коп.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 49 Закону № 796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону № 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам ІІІ групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Як установлено судом першої інстанції позивач є інвалідом ІІІ групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього ж Закону.
Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розміру, що становить 19 грн 91коп.
Апелянт виходив із того, що обчислення пенсій повинно проводитися саме з розміру 19 грн 91коп, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету". При цьому послалися на статтю 54 Закону № 796, згідно з якою порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Також зазначає, що застосування до спірних правовідносин статті 28 Закону № 1058-ІV суперечить вимогам частини 3 зазначеної статті, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, визначений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
На думку колегії суддів, такі доводи не можна визнати обґрунтованими.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796. Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів доходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІV не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Колегія суддів вважає, що встановлення розміру основної та додаткової пенсії на підставі статей 54, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" віднесено до повноважень територіальних органів Пенсійного фонду України і не віднесено до компетенції судів, а тому в резолютивній частині постанови суду слід виключити суму розрахунку.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2009 року залишити без змін, виключивши з резолютивної частини постанови суду суму розрахунку.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її тексту у повному обсязі.
Повний текст виготовлено 2 листопада 2009 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова