Справа № 2-а-2897/11

П о с т а н о в а

І м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2011 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Біцюк А.В. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 по справі адміністративної юрисдикції за його позовом до Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області про визнання неправомірними дії державного органу з перерахунку основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати неправомірний дії Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області (відповідача) до відмови в перерахунку основної та додаткової пенсії за період з 01.01.2009 port} по 30.07.2011 року: стягнути рахунку відповідача не нараховану та невиплачену йому (позивачу) основну та додаткову пенсії за період з 01.01.2009 року по 30.07.2011 року.

Ухвалою суду від 19.08.2011 року провадження у справі в частині позовних вимог за період з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року (включно) було закрито.

Відповідач до суду надав заперечення, в яких зазначив, що Управління Пенсійного Фонду України в Казанківському районі Миколаївської області діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, відповідач зазначив, що виплата пенсії позивачу проводилась відповідно до постанови KMУ від 27.12.2005 року №1293, а в 2008 році відповідно до вимог ст. 50 та 54 Закону №796-ХII із змінами внесеними Законом України №107-VI від 28.12.2007 р.

Дослідивши письмові докази, суд приходе до такого висновку.

Позивач є інвалідом 3 групи (захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Закон №796-ХII).

Відповідно до ст.49 Закону №796-ХII, пенсії особам, віднесеним до категорії 1.2.3.4 встановлюються у вигляді: державної пенсії: додаткової пенсії за шкод;- заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення на державну пенсію.

Статтею 50 Закону №796-ХІI передбачено, шо одаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам III групи, призначається у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то.їх розміри в усіх випадках не можуть бути нижчими, зокрема по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віксм (ч.4 ст.54 Закон №796-ХII.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на призначеннд пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, саме з моменту прийняття рішень Конституційним судом України.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України,| міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, абен іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Зі статей 50 та 54 Закону України №796-ХІІ вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх, нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Вказаною статтею мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону Українаї "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтями 50 та 54 Закону України № 796-ХІІ.

Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком. тка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на частину 5 ст. 54 Закону №796-ХII, як на обгрунтування виплати ним позивачу, пенсії по інвалідності, відповідно до порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, оскільки останній встановлюючи такий порядок допустив звуження змісту обсягу прав позивача, встановлених законом №796-ХII. що є неприпустимим виходячи з пріоритетності законів на підзаконними актами.

Зазначені доводи відповідача не приймаються судом до уваги на тій підставі що зазначені зміни з Закон № 796-ХІІ визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду №10-рп 2008 від 22.05.2008 р.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати державну та додаткову пенсії задоволенню не підлягають, на тій підставі, що відповідно до частин 2, 3 ст. 2 КАС України до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність які вже прийняті (зчинені), а не ті які можуть бути прийняті (вчинені з майбутньому).

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача не виплачених йому коштів, задоволенню не підлягають на тій підставі, що відповідно до положень ст.63 Закону №796- ХII фінасування витрат пов'язаних з реалізацією вказаного закону , здійснюється за рахунок державного бюджету, а тому відповідач не мав повноважень здійснювати фінансування за

рахунок інших джерел.

Відповідно до під пункту 3 пункту 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду

України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ №8-

2, 30.04.2002, основними завданнями управління є (призначення (перерахунок) пенсій... та

підготовка документів для їх виплати». Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не

перерахував пенсії позивачу і не підготував документи для її виплати, а тому така

бездіяльність відповідача є протиправною.

Обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошових сум позивача

законом покладено на управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі

Миколаївської області, у зв’язку із чим суд не може виконувати обов'язку по вирахуванню

конкретних сум виплат позивачу, який за законом покладено на суб'єктів владних

повноважень.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати державну та

додаткову пенсії задоволенню не підлягають, на тій підставі, що відповідно до частин 2. 3

ст.2 КАС України до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи

бездіяльність які вже прийняті (вчинені), а не ті які можуть бути прийняті (вчинені з

майбутньому).

Що стосується вимог позивача в частині з 23 по 30 липня 2011 року, то в даному випадку його позовні вимоги за цей період задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України 3491 -VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України ‘Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, шо визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

23 липня 2011 року набрала чинності постанова К.М України №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», частиною 1 якої встановлено, шо особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах — інвалідам 3 групи — 15% прожиткового мінімуму.

З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51. 52. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а після (з 23 липня 2011року) - Положення Постанови КМУ №745.

Як вбачається з матеріалів справи , відповідач нараховував позивачу кошти в сумах,які встановлені з 23 липня 2011 року Постановою КМ №745, а тому позов в частині вимог з 23 по 30 липня , задоволенню не підлягає.

Відмовляючи позивачу у стягненні коштів на його користь з відповідача, суд , керуючись ч.1 ст.11 КАС України, вважає за необхідним вийти за межі заявлених позивачем позовних вимог для повного захисту прав свобод та інтересів позивача та зобов'язати управління Пенсійного фонду в Казанківському районі Миколаївської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 49, 50 ч.4 ст. 54 та ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», виходячи з встановленого мінімального розміру не нижче шести мінімальних пенсій за віком для державної пенсії по інвалідності та 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність для щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяне здоров’ю за період з 09 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року (включно).

На підставі наведених вище доводів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних |

повноважень, у відповідності до ст.94 КАС України, з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового

збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 11, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного

фонду України в Казанківському районі Миколаївської області про визнання неправомірними

дії державного органу з перерахунку основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну

здоров'ю та стягнення заборгованості задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Казанківському

районі Миколаївської області до відмови в перерахунку основної та додаткової пенсії за

період з 09 лютого 2009 року по липня 2011 року (включно).

Зобов’язати управління Пенсійного фонду в Казанківському районі Миколаївської

області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату, з урахуванням

фактично виплачених сум. державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за

шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 49, 50 ч.4 ст. 54 та ч.3 ст. 67 Закону України

«Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

виходячи з встановленого мінімального розміру не нижче шести мінімальних пенсій за віком

для державної пенсії по інвалідності та 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з

розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, для щомісячної

додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 09 лютого 2009 року по 22 липня

2011 року (включно).

У задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1

судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляйційного адміністративного суду через Казанківський районний суд шляхом подачі десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Суддя: