Справа № 2-1598/09/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2009 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Плетньова В.В.
при секретарі Гетьман А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 (турагент „Віз-тур”), 3-я особа Туроператор „СлободаТур”
про відшкодування матеріальної шкоди,-
ВСТАНОВИВ :
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 січня 2009 р. звернулися до суду з позовною заявою, в якій просили зобов'язати ОСОБА_3 відшкодувати заподіяну ним матеріальну шкоду у розмірі: ОСОБА_1О - 12915грн.40коп. і ОСОБА_2М - 12767грн.33коп., посилаючись на те, що 1 квітня 2008 року між ними та туристичним агентством „Віз-тур” (суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_3), яка діяла згідно ліцензії Державної туристичної адміністрації України на здійснення туристичної діяльності, були укладені договори аналогічного змісту цро організацію туристичного обслуговування. Предметом цих договорів було надання туристичного продукту для позивачів з дружинами, у вигляді комплексу послуг по їхньому перевезенню, розміщенню, харчуванню та екскурсійному обслуговуванню в Туреччині, м.Кушадаси, у період з 28.06.2008 р. по 12.07.2008 р. Згідно п.2.2.2. договорів позивачі своєчасно подали усі документи для оформлення віз та бронювання готелю, надали персональну інформацію в обсязі, необхідному для замовлення та отримання туру. 1 квітня 2008 року повністю сплатили вартість туру в сумі 11309грн. - ОСОБА_1 та 11186грн. - ОСОБА_2 Вказані суми вони передали особисто директору туристичного агентства "Віз-тур" ОСОБА_3, про що вона видала позивачам квитанції розрахунків готівкою б/н від 01 квітня 2008 р. Але 28.06.2008 р. їх виліт до м.Ізміру (Туреччина) для подальшого трансферу у м.Кушадаси не відбувся і вказані у договорах послуги надані не були. ОСОБА_3 з цього приводу пояснила, що це сталося з вини туроператора "Слобода-тур", який є контрагентом у виконанні укладеного договору і мав безпосередньо його організувати, а також запевнила, що протягом найближчих двох місяців сплачена сума буде повернута позивачам. Втім, по цей час туристичне агентство "Віз-тур" в особі ОСОБА_3 завдану шкоду не відшкодувало.
В судовому засіданні обидва позивачі підтримали позов, підтвердили зазначені у позовній заяві обставини справи.
Відповідачка позов не визнала, не заперечує, що шкода позивачам була завдана, але це сталося з вини туроператора "Слобода-тур", який і має відповідати за завдану шкоду.
Представник 3-ї особ в судове заідання не явився. За попередньою адресою Туроператор „СлободаТур” відсутній.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов має бути задоволений частково з таких підстав:
Згідно вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно вимог ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно вимог ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Згідно вимог ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Згідно вимог ст.615 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно вимог ст.618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
Як вбачається з договорів між позивачами та відповідачем відповідачка прийняла на себе зобов’язання по організації туристичнугу туру прозивачів з сім’ями, отримала за це від них зазначені вище гроші.
У самих договорах, у п.4.2, були встановлені випадки, за яких відповідачка не несе відповідальності перед позивачами: якщо турист не скористався наданими послугами (часткою послуг); за зміну у розкладаї руху потягім, літаків та на автобусних рейсах; за скасування абоб змінуц часу відправлення авіарейсів та пов’язані з цим зміни в об’ємах і строках надання туристичних послуг; за виконання послуг, не передбачених цим договором і наданих туристові третіми особами; за збереження особистого багажу, цінностей і документів туриста протягом усього туру; за непроходження паспортного і митного контролю з причин, не залежних від діятельності турагента; за запізнення туриста на місце збору групи під час туру; за відмову у видачі/отриманні віз у консульских службах посольств держав подорожі, що передбачається. Відповідальність за неякісне обслуговування, затримку або скасування транспорту авіаційного, наземного или водного сполучення, несуть транспортні компании і компенсують шкоду у відповідності з діючим законодавством. Турагент не несе відповідальність за правильність оформлення закордонного паспорта туриста. У випадку невиїзду з причини неправильного оформлення закордонного паспорта всі фінансові витрати несе турист. У випадку відмови консульских служб посольств у виідачі віз туристу та іншим особам організація туру і надання подальших послуг по даному договору є неможливим.
Відповідачка не надала судові доказів своїх заперечень, які б звільняли її від відповідальності.
Таким чином, саме відповідачка має відповідати перед позивачами. Її взаємини з туроператором (3-ю особою за справою) не можуть будь-яким чином вплинути на обов’язок відповідачки повеістю відшкодувати шкоду у зв’язку з невиконанням договору. Це не позбавляє відповідачку права регресної вимоги до винної особи.
Судові витрати, які позивач ОСОБА_1 /а.с.1,2/ поніс у зв’язку з розглядом справи, суд стягує на користь цього позивача.
Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст.ст.610-618 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (турагент „ВізТур”) за договорами „Про організацію туристичного обслуговування” від 1 квітня 2008 р.:
-на користь ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 12915гривень 40коп., сплачений судовий збір 256гривень 82коп., та витрати з ІТЗ – 30 гривень, а разом стягнути на його користь 13202гривні 22коп.;
-на користь ОСОБА_2 - відшкодування у розмірі 12767гривень 33коп.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішенння та подачі протягом 20 днів після цього самої апеляційної скарги – через Київський районний суд м.Харкова.
Суддя