УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року справа № 2а-822/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.,
суддів: Стежко В.А., Божко Л.А.
при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області
на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 04 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про поновлення строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як дитині війни, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, в якому просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. до 31.12.2007р., визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй надбавки до пенсії у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по день розгляду даної справи в суді. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивача відповідач керувався положеннями нормативного акту, що на підставі Рішення Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, а тому застосуванню не підлягає.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 04 березня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1. було задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1. надбавки до пенсії як дитині війни за період 22 травня 2008 року по 04 березня 2009 року – протиправними. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1. недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 22 травня 2008 року по 04 березня 2009 року. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Василівського районного суду Запорізької області від 04 березня 2009 року у частині задоволених вимог, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється.
Позивач заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавав.
В частині відмовлених позовних вимог постанова суду сторонами фактично не оскаржувалась, оскільки апелянт в апеляційній скарзі не зазначав, що він не згоден з постановою в частині відмовлених позовних вимог, а позивач апеляційну скаргу до суду не подавав.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1., відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 05 червня 2000 року та відповідною відміткою в ньому (а.с.5).
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції вірно виходив з того, що Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції. Отже, з указаного часу відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вираховувався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме : у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ".
Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Отже, право на підвищення до пенсії у розмірі, який передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2008 році у позивача виникло з 22 травня 2008 року, тобто, з дня визнання неконституційними положень законів України про державний бюджет України на певний рік про зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на відповідний рік, а тому відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1. відповідно до чинного законодавства, починаючи з 22 травня 2008 року.
Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області після 22.05.2008 року відповідне підвищення пенсії ОСОБА_1. як «дитині війни» здійснено не було.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як «дитині війни» за 2009 рік, а саме, по дату розгляду справи по суті, тобто по 04 березня2009 року. Адже, відповідно до вимог ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, визначається у розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, цей розмір складає 498 грн.
Отже, Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», проте, жодних дій з цього приводу відповідачем вчинено не було.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1. недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
У зв’язку із тим, що згідно ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, згідно ст. 100 КАС України пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, на чому наполягав відповідач, тому районний суд правомірно відмовив ОСОБА_1. в задоволенні іншої частини позовних вимог, що позивачем не оскаржується.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", на яку міститься посилання в апеляційній скарзі.
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
Отже, посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб’єкта владних повноважень, а саме, Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Та обставина, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови при зобов’язанні відповідача здійснити нарахування позивачу надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відсутнє посилання іще й на необхідність здійснення такого нарахування, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не може слугувати підставою для скасування, або зміни вірного по суті рішення , оскільки відповідач не позбавлений можливості звернутись за роз’ясненням судового рішення або встановлення порядку його виконання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 04 березня2009 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 19 жовтня 2009 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: В.А.Стежко
Л.А.Божко