Лисичанський міський суд Луганської області

м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 38, 93100, (06451) 7-30-92

2-6887/2010р.

Рядок ст. звіту 56

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Лизенко І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобов'язання до нарахування та виплати основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

встановила:

Позивач, посилаючись на ст. 118-120 ЦПК України, звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що він, як інвалід 2-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон). Згідно зі ст. 54 Закону призначений розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ст.50 Закону інвалідам 2-ї групи також виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Вказані обставини були встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2008 року та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2008 року, якими зобов'язано відповідача призначити основну пенсію з 01.11.2006 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію - з 01.11.2006 року у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач не здійснював нарахування та виплату пенсії у передбаченому Законом розмірі з 12.01.2005 року, тому просив суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком з 12.01.2005 року у сумі 2656 грн., з 01.01.2006 року у сумі 2800 грн., з 01.04.2006 року у сумі 28/2 грн.. з 01.10.2006 року по 31.10.2006 року у сумі 2928 грн.; зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по пенсії з 12.01.2005 року по 31.10.2006 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком з 12.01.2005 року у сумі 249 грн., з 01.01.2006 року у сумі 262,50 грн., з 01.04.2006 року у сумі 269,25 грн., з 01.10.2006 року по 31.10.2006 року у сумі 274,50 грн.; зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по додатковій пенсії з 12.01.2005 року по 31.10.2006 року.

Провадження у даній справі не може бути відкрито, оскільки заява не підлягає розглядові у судах в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 18 КАС України (в редакції станом на 09.03.2010 року) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Законом України від 18.02.2010 року №1691-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності 10.03.2010 року, пункт 3 частини 1 статті 18 КАС України виключено; частину 1 статті 15 ЦПК України викладено у новій редакції, яка передбачає, зокрема, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року у справі №19-рп/2010визнано такими. що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VІ, а саме:

*пункту 2 розділу І: „Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України виключити";

*пункту 2 розділу II: „Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства".

Визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року № 1691-VІ.

Положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року № 1691—VI та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 09 вересня 2010 року втратили чинність норми ЦПК України щодо підвідомчості справ щодо соціальних виплат судам у порядку цивільного судочинства та відновлена редакція п.3 ч.1ст. 18 КАС України щодо підвідомчості таких спеців адміністративним судам.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у справі за даним позовом слід відмовити, позивачу належить звернутися за захистом своїх прав у порядку адміністративного судочинства до Лисичанського міського суду Луганської області.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 122 ч.2 п.1, 209, 210 ЦПК України, -

ухвалила:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобов'язання до нарахування та виплати основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня її отримання.

Суддя: