Справа № 10-336/2009 р. Головуючий І інстанції: Мурашко І.А.
категорія – санкція Доповідач: Миронцов В.М.
У Х В А Л А
Іменем України
5 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:
головуючого судді Миронцова В.М.,
суддів Борисенка І.П., Шахової О.Г.,
з участю прокурора Бузакова О.Ю.,
слідчого Воловик Л.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2009 року,
встановила:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Мена, Чернігівської області, не одруженому, не працюючому, раніше судимого,мешканцю села Стольне, Менського району, Чернігівської області, обвинуваченому у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України,
обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, 15.10.2009 року, у вечірній час, перебуваючи біля двору будинку АДРЕСА_1, незаконно збув ОСОБА_3 наркотичний засіб каннабіс, вагою в перерахунку на суху речовину 29,7 г.
Своє рішення про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд мотивував тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину пов’язаного з незаконним обігом особливо небезпечних наркотичних речовин у значних розмірах, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, не працює та не має офіційного джерела доходу, у зв’язку з чим може продовжити злочинну діяльність, ухилитися від слідства та суду та перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.
Не погодившись з постановою суду, адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просив постанову скасувати, та обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою. Вважає, що висновок суду про необхідність тримання обвинуваченого під вартою є передчасним та не підтвердженим наявними у справі доказами. Вказує, що з моменту затримання ОСОБА_1 сприяв правоохоронним органам в розкритті злочину, виявлені під час обшуку по місцю його проживання наркотичні засоби він сам не вирощував та зберігав без мети збуту. Вважає, що суд, вирішуючи питання про обирання ОСОБА_1 запобіжного заходу не прийняв до уваги, що останній є єдиним годувальником для своєї родини та батьків, не врахував позитивні характеристики по місцю проживання, а також наявність на його утриманні малолітньої дитини. Вказує, що обвинувачений працює періодично по найму, чим забезпечує свою сім’ю.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який підтримав апеляцію адвоката та просив її задовольнити з викладених в ній підстав, думку прокурора про необґрунтованість апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Відповідно до ст. 148 КПК України, запобіжні заходи є заходами процесуального примусу, які застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та засудженого з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Частина 2 ст. 148 КПК України передбачає застосування запобіжних заходів за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, в матеріалах кримінальної справи містяться достатні дані, які вказують на його причетність до незаконного збуту наркотичних засобів. Обвинувачений не одружений, ніде не працює, будь які дані про його офіційні джерела доходів у справі відсутні.
За таких підстав, висновок суду про можливість ОСОБА_1 перебуваючи на волі ухилитися від органів досудового слідства та суду, перешкодити виконанню процесуальних рішень та продовжити злочинну діяльність, колегія суддів вважає обґрунтованим.
Посилання адвоката в апеляції на те, що обвинувачений ОСОБА_1 є єдиним годувальником в сім’ї та що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається що обвинувачений ніде не працює, будь які дані про його джерела доходів відсутні, у зв’язку з чим немає підстав вважати, що ОСОБА_1 має можливість когось утримувати.
Підстав для скасування постанови, колегія суддів не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 жовтня 2009 року про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту – без змін.
Судді:
Миронцов В.М. Борисенко І.П. Шахова О.Г.,