Перша інстанція
Код суду 2702
Справа № 2а-2619/2009
Категорія 36
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2009 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого-судді – Завгородньої Л.М.,
при секретарі - Живкович О. О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Севастополя, управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року в розмірі 2733,30 грн., мотивуючи тим, що є дитиною війни і йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Оскільки зазначена допомога у період з 2006 по 2007 роки не виплачувалась, просить зобов’язати відповідача сплатити 2733,30 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, представив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя представив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позову просить відмовити, мотивуючи тим, що позивач пропустив строк позовної давності, а також в зв’язку з відсутністю коштів для здійснення цих виплат.
Представник відповідача ГУПФУ в м. Севастополі представив суду заяву про розгляд справи за його відсутності в зв’язку з тим, що позивач не перебуває на обліку в ГУПФУ в м. Севастополі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не досяг на момент закінчення 2-ої світової війни (02 вересня 1945 року) 18 років, тобто має статус «дитини війни», тому має право користуватися пільгами, передбаченими ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.
Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 22 Конституції України, проголошує, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 65 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлений з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень.
Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток.
Посилання представника відповідача, в запереченні на позов, на положення ст. 71 та 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», які зупинили дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд вважає неспроможними, оскільки рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7,9, 12, 13, 14, 23, 29,30, 39,41, 43,44,45,45, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.11 статті 71, статті 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» та зазначено, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої учасникам війни. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 статі 58 Конституції України реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання обов’язків, не повинні прийматися до уваги.
Однак, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ч. 1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь в справі. Поважних причин для поновлення строку в судовому засіданні не встановлено, тому вимоги позивача суд вважає підлягаючими задоволенню за період з листопада 2007 року, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 03.11.2008 року, в зв’язку з чим на користь позивача підлягає стягненню з відповідача ((411*1%)+411)*2)*30%=249,1 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, вимоги позивача обгрунтованими.
Керуючись ст. 159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Конституцією України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов - задовольнити частково .
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу ОСОБА_1 у сумі 249,1 грн.
В решті позову - відмовити .
Постанова суду може бути оскаржена в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційне оскарження не було подане.
Постанова виготовлена власноручно, в нарадчій кімнаті.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя Л. М. Завгородня