Справа № 2-а-4281/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2012 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Непоради М.П.,

при секретарі - Яіцької А.І.,

розглянувши в адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд визнати дії відповідачів щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті університету відповідно до п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці і щомісячне грошове утримання суддів» в редакції цієї постанови КМУ від 11.06.2008 року № 545 незаконною та зобов'язання відповідачів на виконання доповнення до п. 3-1 постанови КМУ від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»зарахувати до стажу позивача, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова.

При цьому позивач зазначає, що відповідачі не взяли до уваги постанову КМУ від 03.09.2005 року № 865 з доповненням п. 3-1 останньої постанови КМУ від 11.06.2008 року № 545 про зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку і щомісячне грошове утримання судді половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті університету, посилаючись на те, що на органи Пенсійного фонду України ця постанова не розповсюджується, оскільки це не передбачено ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»від 07.07.2010 року.

Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позові обставини.

Представник відповідача –УПФ в Київському районі м. Одеси в судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Представник відповідача ГУПФ України в Одеській області в судове засідання з'явився, заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачу при стажі роботи на посаді судді 22 року 4 місяці призначено з 01.01.2011 року щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 84% від суми заробітку 8 301,15 грн. та до стажу роботи судде не зарахована половина строку навчання у юридичному закладі, оскільки це не передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року № 2453-VI, у зв'язку з тим, що для розрахунку пенсії відповідно до вищезазначеного закону застосовується лише спеціальний стаж.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, надавши їм повну, об'єктивну та всебічну оцінку суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Постановою КМУ від 11 червня 2008 оку за № 545 доповнено п. 3-1 постанови КМУ від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш ніж 10 років зараховуються, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах і юридичних факультетах навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Одеського апеляційного господарського суду з 31 грудня 2010 року у відставку згідно постанови Верховної Ради України від 02 грудня 2010 року № 2766-VI «Про звільнення суддів»та наказу Одеського апеляційного господарського суду від 28 грудня 2010 року за № 169-к.

Суд вважає, що право позивача на відставку виникло на підставі ст. 43 Закону України «Про статус суддів»в редакції від 15 грудня 1992 року (з подальшими змінами), оскільки згідно підпункту 1 пункту 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»в редакції 07.07.2010 року Закон України «Про статус суддів»втратив чинність, крім ст.ст. 43 і 44 останнього, які втратили чинність з 01 січня 2011 року.

Судом встановлено, що позивач після виходу у відставку з посади судді 06 січня 2011 року звернувся до УПФ України у Київському районі м. Одеси із заявою про перехід з пенсії за віком на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, надавши при цьому необхідні документи, у тому числі розрахунок Одеського апеляційного господарського суду щодо стажу роботи на посаді судді для нарахування УПФ України у Київському районі м. Одеси щомісячного довічного грошового утримання у відповідності з чинним законодавством.

Згідно вказаного розрахунку апеляційного суду стаж роботи позивача на посаді судді складає 24 роки, 9 місяців і 14 днів.

Натомість, матеріали справи свідчать, що відповідач УПФ України у Київському районі м. Одеси, розраховуючи розмір щомісячного довічного утримання позивачу по наданим документам, виходив із стажу роботи позивача на посаді судді в кількості повних 22 років, не взявши до уваги вказану постанову КМУ від 11.06.2008 року № 545 про зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та одержання щомісячного грошового утримання після відставки половину строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова, що складає 2 роки 6 місяців, а повних 2 роки.

Постанова КМУ від 11.06.2008 року № 545, якою внесені доповнення до п.3-1 постанови КМУ від 03.09.2005 року № 865 щодо стажу роботи судді, який дає право на відставку і одержання щомісячного грошового утримання, Конституційним Судом України не визнана неконституційною, оскільки відсутнє на даний час таке ухвалене рішення, тому на думку суду, є необґрунтованим посилання Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області у письмовій відповіді позивачу від 23.06.2011 року щодо нерозповсюдження на органи пенсійного фонду України зазначеної постанови КМУ від 11.06.2008 року № 545.

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача (ГУПФ України в Одеській області –відповідач 2) з посиланням на ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»про те, що зарахування половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті університету, передбаченого вказаною вище постановою КМУ до стажу роботи судді при виході у відставку і одержання щомісячного грошового утримання здійснюється тільки у разі виплати його за місцем роботи судді, виходячи з наступного.

На думку суду, твердження відповідача 2 суперечать ст.ст. 22, 117 та 152 Конституції України.

Крім того, ст. 138 «Пенсія або щомісячне грошове утримання судді у відставці»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»(в редакції 07.07.2010 року) не може бути застосована до позивача, оскільки по матеріалам справи позивач як суддя вийшов у відставку в грудні 2010 року, коли була чинною ст. 43 «Про право судді на відставку»Закону України «Про статус суддів», яка втратила чинність з 01 січня 2011 року і не передбачала виплату щомісячного довічного грошового утримання судді за місцем роботи.

Виплату щомісячного довічного грошового утримання за місцем роботи судді дійсно передбачала ст. 138 (п.5) ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»в редакції 07.07.2010 року, але Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, ст. 138 зазначеного Закону викладена в новій редакції, в якій відсутня вказівка про виплату щомісячного довічного грошового утримання судді за місцем роботи.

Ч.4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів»передбачено, що судді у відставці, які мають стаж роботи на посаді судді не менш 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж 90 % заробітку судді.

Таким чином, вимоги позивача про те, що його стаж роботи на посаді судді з урахуванням вказаної постанови КМУ від 11.06.2008 року № 545 становить не 22 повних роки, по розрахунку відповідача –УПФ України у Київському районі м. Одеси –виходячи з якого, останній здійснив нарахування щомісячного довічного грошового утримання позивачу, а 24 повних роки для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді Тофану В.М. як судді у відставці з грудня 2010 року, згідно довідки Одеського апеляційного господарського суду, є обґрунтованим і підлягаючими задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 22, 117, 152 Конституції України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 2,7, 9, 11, 13, 41, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси та Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у виконанні постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне довічне грошове утримання суддів»в частині доповнення пункту 3-1 вказаної постанови.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси та Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виконати постанову Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне довічне грошове утримання суддів»в частині доповнення пункту 3-1 зазначеної постанови про зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та одержання щомісячного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, юридичних факультетах вищих навчальних закладів.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси та Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови КМУ від 11 червня 2008 року за № 545 зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 як судді у відставці з грудня 2010 року половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова, що складає два повних роки, до стажу його роботи як судді.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

          Суддя                                                                      Непорада М. П.