КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-29665/08 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя - доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
Іменем України
2 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Кузьменка В.В. та Попович О.В., при секретарі Кірієнко І.Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2008 року позовні вимоги задоволено, зобов'язано Головноге управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок доплати до пенсії позивача згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 09 липня 2007 року по 30 вересня 2007 року та з розрахунку 460 грн. щомісячно за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в у Управлінні Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області, як непрацюючий пенсіонер та постійно проживає у м. Білій Церкві Київської області . Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року м. Біла Церква Київської області відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення – у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються до однієї мінімальної заробітної плати.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн.
Позивач вважає, що він отримував доплату значно в нижчому розмірі, ніж це передбачено ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а апеляційна інстанція погоджується з такими висновками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2008 року з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 р. були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п. 19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмір мінімальної заробітної плати - 440 грн. з 09 липня 2007 року (з дня винесення рішення № 6-рп Конституційним Судом України) та з 01 жовтня 2007 року в розмір мінімальної заробітної плати - 460 грн. відповідно до ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2008 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя В.В. Кузьменка
Суддя О.В.Попович
Повний текст ухвали виготовлений 7 жовтня 2009 року.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-29665/08 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя - доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
2 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Кузьменка В.В. та Попович О.В., при секретарі Кірієнко І.Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2008 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя В.В. Кузьменка
Суддя О.В.Попович