Судове рішення #6619440


          УХВАЛА

        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    13 жовтня 2009 року                             справа №  2а-209/08

   

    Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі:  головуючого  судді:             Нагорної Л.М.,

    суддів:         Стежко В.А., Божко Л.А.

при секретарі судового засідання:     Резнікові Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Кіровоградської області

на постанову Новомиколаївського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки, -

в с т а н о в и л а:

           У грудні 2008 року позивачка звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Кіровоградської області, в якому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. до 31.12.2007р. та зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому, як дитині війні, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733грн.30коп. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачки відповідач керувався положеннями нормативного акту, що на підставі Рішення Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, а тому застосуванню не підлягає.

           Постановою Новомиколаївського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2008 року адміністративний позов ОСОБА_1. було задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Кіровоградської області здійснити нарахування ОСОБА_1. надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02 грудня по 31 грудня 2007 року, включно. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено.

           Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Новомиколаївського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2008 року, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення яким відмовити ОСОБА_1. в задоволенні її позовних вимог повністю. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначений на законодавчому рівні, не вказано,  яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється.

Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала.

В частині відмовлених позовних вимог постанова суду сторонами фактично не оскаржувалась, оскільки апелянт в апеляційній скарзі не зазначав, що він не згоден з постановою в частині відмовлених позовних вимог, а позивачка апеляційну скаргу до суду не подавала.

           Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1., відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 29 жовтня 2001 року та відповідною відміткою в ньому (а.с.4).

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого, зокрема, людина,  її права  та  свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1. суд першої інстанції вірно виходив з того, що оскільки рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1. відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Так як  позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав лише 02 грудня 2008 року, та не навела поважних причин пропуску строку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, з урахуванням ст. 99 КАС України, якою встановлений річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, а відповідно до ст. 100 КАС України пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, на чому наполягав відповідач, то саме з 02 грудня 2007 року по 31.12.2007 року відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1. Позивачкою постанова суду в цій частині не оскаржується.

Частиною 3 статті 62 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно: 410.06 гривни та 415.11 гривни. Посилання в ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на те, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може слугувати перешкодою  для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.

Сторонами визнано, що  Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Кіровоградської області будь-яких дій, пов’язаних з нарахуванням підвищення до пенсії позивачки з 02 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, не здійснювало, відповідних виплат - не проводило.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого  висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Кіровоградської області здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачки у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян", на яку міститься посилання в апеляційній скарзі.

 Згідно до п.2  Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення  цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.

Отже, посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб’єкта владних повноважень, а саме, Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Кіровоградської області, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб.

Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян, як «діти війни», не застосовується, а згідно ст. 7 Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.

Та обставина, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови  при зобов’язанні відповідача здійснити нарахування позивачці надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відсутнє посилання іще й на необхідність здійснення такого нарахування, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не може слугувати підставою для скасування, або зміни вірного по суті рішення,  оскільки відповідач не позбавлений можливості звернутись за роз’ясненням  судового рішення або встановлення порядку його виконання.

 Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.

            Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції за  наслідками  розгляду  апеляційної  скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а  постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини справи та ухвалив судове рішення  з  додержанням  норм  матеріального  і процесуального права.

  Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Кіровоградської області  - залишити без задоволення.

Постанову Новомиколаївського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 19 жовтня 2009 року.


            Головуючий:                                                                                      Л.М.Нагорна


Судді:                                                                                                  В.А.Стежко


                                                                                                             Л.А.Божко




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація