КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 681/1677/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1593/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів: Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар - Лапко Ю.В.,

за участю: представника апелянта - ОСОБА_1,

представника позивача - Ленець І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2017 року у справі за позовом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором,

встановила :

У листопаді 2016 року позивачУправління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві звернувся з позовом та просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 14067грн.65коп.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 15.09.2015 року між Спеціальним полком «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_3 та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту Державної служби охорони при МВС України укладено договір №952 про навчання за кошти СП «Титан». Відповідно до умов договору позивач прийняв на себе зобов'язання перерахувати навчальному закладу кошти за підготовку відповідача ОСОБА_3 за професією охоронник для служби в Спеціальному полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в м.Києві, а відповідач зобов'язався після закінчення навчального закладу прибути на службу до СП «Титан» УДСО при ГУМВС України в м.Києві та відпрацювати мінімум три роки. Правонаступником СП «Титан» УДСО при ГУМВС України в м.Києві є Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві. Після закінчення навчання ОСОБА_3 було призначено на посаду молодшого інспектора батальйону поліції охорони №2. Однак, в порушення вимог договору відповідач звільнився зі служби в поліції відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ____________________________________________________________________________

Головуючий в першій інстанції - Горщар А.Г.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія: 19

Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві заборгованість в розмірі 14067грн.65коп. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру фактично виконаних послуг за навчання відповідача та розміру фактично понесених витрат за договором №952 від 15.09.2015 року.

Апелянт ОСОБА_3 повідомлений належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явився.

Представник апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити.

Представник позивача Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві Ленець І.Ю., заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3, не дотримавшись взятих на себе зобов'язань згідно з договором від 15.09.2015 року №952, звільнився за власним бажанням з посади, не відпрацювавши після закінчення навчального закладу в підрозділі Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві протягом трьох років, а тому відповідач повинен компенсувати витрати, понесені на його навчання позивачем.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що 11 березня 2015 року між Спеціальним полком «Титан» УДСО при ГУМВС України в м.Києві (замовник) та Вінницьким вищим професійним училищем ДДСО при МВС України (виконавець) укладено договір №32 Гсп на закупівлю послуг з підготовки та навчання співробітників підрозділу Державної служби охорони при МВС України, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки за заявками замовника здійснювати у 2015 році підготовку та навчання співробітників по усіх категоріях кадрів атестованого складу та працівників замовника, а також їх перепідготовку, підвищення кваліфікації в порядку, визначеному нормативними актами МВС України та ДДСО при МВС України. Усі права та обов'язки сторін щодо направлення замовником кожного кандидата на навчання до виконавця, вартість послуг виконавця та строки проведення регулюються окремими договорами, які укладаються, сторонами з кожним кандидатом окремо і є невід'ємною частиною цього Договору.

15 вересня 2015 року між Спеціальним полком «Титан» УДСО при ГУМВС України в м.Києві (підрозділ), кандидатом на службу в органах внутрішніх справ України на посадах працівників міліції охорони ОСОБА_3 (кандидат) та Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту Державної служби охорони при МВС України (навчальний заклад) укладено договір №952 про навчання за кошти Спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в м.Києві з кандидатом на службу в органи внутрішніх справ України.

Відповідно до умов зазначеного договору №952 від 15.09.2015р. підрозділ зобов'язується перерахувати навчальному закладу кошти за підготовку по факту зарахування кандидата на навчання в розмірі 15685грн.13коп., а також вартість форменого одягу та стипендію на протязі трьох діб після надання навчальним закладом платіжної вимоги. Кандидат зобов'язується прибути після закінчення навчального закладу на службу до підрозділу та відпрацювати мінімум три роки (п.1.2, 2.3 договору).

Правонаступником Спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в м.Києві є Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві.

Відповідно до розрахунку витрат на початкову підготовку ОСОБА_3 Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві сплачено за навчання за період вересень-грудень 2015року кошти у розмірі 17584грн.65коп., а саме за початкову підготовку - 12790грн.53коп.; стипендія - 2034грн.66коп.; за речове майно - 2699грн.28коп.; за свідоцтво - 60грн.18коп.

Позивачем Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві було надано оригінали платіжних доручень, які підтверджуються факт оплати витрат на початкову підготовку ОСОБА_3, а саме платіжні доручення №2928 від 30.10.2015 року, №46 від 18.12.2015р., №3151 від 30.12.2015р., №458 від 29.02.2016р., №402 від 18.02.2016 року.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що платіжні доручення не є належним доказом у справі, оскільки у графі «призначення платежу» зазначено договір №32Гсп від 11.03.2015 року. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №32Гсп від 11.03.2015 року про направлення кандидата на навчання до Вінницького вищого професійного училища Департаменту ДСО при МВС України, з ОСОБА_3 укладено договір на навчання за кошти СП «Титан» № 952 від 15.09.2015 року.

По закінченню навчання відповідно до наказу Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві №15 о/с від 31.12.2015 року ОСОБА_3 було призначено на посаду молодшого інспектора батальйону поліції охорони №2, присвоївши звання «капрал поліції».

09 вересня 2016 року ОСОБА_3 подав рапорт про звільнення за власним бажанням.

Наказом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві від 12.09.2016 року №130 о/с ОСОБА_3 звільнено з 13.09.2016 року за власним бажанням за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Вислуга років на день звільнення складає 1 рік 1 день.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із п.1,4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків.

Пунктом 2.4 договору на навчання від 15.09.2015 року №952 передбачено, що у разі неприбуття за призначенням або відмови стати до роботи відповідно до умов укладеного договору, відрахування з навчання або звільнення за негативними мотивами (за порушення дисципліни, службова невідповідність), звільнення за власним бажанням з органів внутрішніх справ, переводі за межі підрозділу чи Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м.Києві, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України до закінчення визначеного договором строку, компенсувати всі витрати, що здійснив підрозділ у зв'язку з виплатою грошового утримання за час навчання, проведення навчання та утримання кандидата в навчальному закладі в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки відповідач після закінчення навчання був призначений на посаду, але звільнився за власним бажанням не пропрацювавши трьох років, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем виконано обов'язок згідно умов договору, укладеного між сторонами, а відповідачем, в свою чергу, порушено взяті на себе зобов'язання, що є підставою для задоволення позову.

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру виконаних послуг та фактично понесених витрат за договором №952 від 15.09.2015р., є безпідставними, оскільки витрати за навчання підтверджуються платіжними дорученнями, актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг, наявними у матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/ Т.В.Спірідонова

Судді: /підпис/ А.В.Купельський

/підпис/ Т.О.Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова