ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

06.09.2017р. Справа № 22/6пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., суддів Тарапати С.С., Попова О.В., розглянувши

скаргу ОСОБА_1, м. Вугледар Донецької області

до Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, м.Вугледар Донецької області

у справі за позовом: Вугледарської міської ради

до відповідачів:

1. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

2. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

за участю третьої особи:

1. Вугледарського міського відділу земельних ресурсів

2. Комунального підприємства "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради"

про звільнення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги, 4а, шляхом знесення самовільно зведених будівель та споруд.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2 (скаржника): не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області: не з'явився

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. по справі № 22/6пн задоволені позовні вимоги Вугдерської міської ради та зобов'язано: 1) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (85670, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_3, від частини будівлі кафе 50/50, що належить СПД ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р., шляхом її зносу та вивозу; 2) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (85670, АДРЕСА_2; ІНН НОМЕР_2) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_3, від частини будівлі кафе 50/50, що належить СПД ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.1996р., шляхом її зносу та вивозу на користь Вугледарської міської ради (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-рччя Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 2416468); 3) зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (85670, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (85670, АДРЕСА_2; ІНН НОМЕР_2) знести самовільно зведені внаслідок реконструкції будівлі та споруди.

Судове рішення набрало законної сили 15.11.2013р. та на його виконання господарським судом Донецької області 25.12.2013р. видано відповідні накази.

В подальшому, ухвалою суду від 23.06.2014р. виправлено описку у судових наказах від 25.12.2013р.

25.05.2017р. гр. ОСОБА_1 шляхом направлення засобами поштового зв'язку звернулась до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 у справі №22/6пн, в якій посилаючись на порушення вимог статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» СПД ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Вугледарського міського відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_3 щодо не встановлення фактичного стану земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 та не закінчення виконавчого провадження за судовими наказами по справі № 22/6 пн; 2) зобов'язати державного виконавця Вугледарського міського відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_3 закінчити виконавче провадження за наказом господарського суду Донецької області № 22/6пн від 25.12.2013р. в редакції від 21.06.2016р. про зобов'язання СПД ОСОБА_1 (85670, АДРЕСА_1; ІНН номер НОМЕР_1) та СПД ОСОБА_2 (85670, АДРЕСА_2; НОМЕР_2) солідарно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_3, від частини будівлі кафе 50/50, що належить СПД ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р. та СПД ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.1996р., шляхом її зносу та вивозу на користь Вугледарської міської ради (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 2416468).

Ухвалою господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., суддів Чорненької І.К., Курило Г.Є. від 02.06.2017р. зазначена скарга прийнята та призначена до судового розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 27.07.2017р. за № 01-02/895 у зв'язку з перебуванням суддів Чорненької І.К. та Курило Г.Є. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл справи № 22/6пн, яким здійснено зміни у складі колегії суддів: вказані судді замінені на суддів Тарапату С.С. і Попова О.В.

Гр. ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує тим, що нею, як боржником, на виконання рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. в ході виконавчого провадження добровільно вчинені дії щодо звільнення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, шляхом повного знесення самовільно прибудованих до будинку кафе будівельних споруд. Отже, як стверджує скаржник, на теперішній час на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 відсутній такий об'єкт нерухомості як будівля кафе, придбана за договорами купівлі-продажу та реконструйована, зі зміненими технічними характеристиками, щодо якого приймалось рішення у справі. Вважає, що об'єкт нерухомості приведений у первісний стан, що підтверджується технічним паспортом від 04.04.2017р. та інформаційною довідкою про відсутність самочинного будівництва. Тотожність об'єкту, за договором купівлі-продажу, тому, який відображено в технічному паспорті від 04.0.2017р., встановлена державним реєстратором під час здійснення реєстрації права власності на будинок кафе, який був початково набутий у власність відповідачів на підставі поданих для реєстрації документів. Факт реєстрації підтверджується витягом №85630377 від 24.04.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скаржник вказує, що у зв'язку з добровільним виконання боржником шляхом знесення самовільно прибудованої частини будівлі кафе, що призвело до фактичного звільнення земельної ділянки від об'єктів, щодо яких боржники не мають належного правоволодіння, не існує об'єкту відносно якого постановлене рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2013р., тому судове рішення по справі № 22/6пн заявник вважає виконаним. Дії державного виконавця з організації та проведення виконавчих дій щодо знесення будинку кафе, який належить боржникам на підставі договорів купівлі-продажу, і право власності на який зареєстровано 24.04.2017р., є протиправними і направленими на безпідставне припинення права власності, що не відповідає вимогам статей 182, 321 Цивільного кодексу України, оскільки право власності є непорушним.

На підтвердження доводів, що наведені у скарзі, гр. ОСОБА_1 надано суду роздруківку витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №85630377 від 24.04.2017р., лист Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби №14.24-28-1324/4077 від 18.05.2017р.

Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області(далі - ВДВС) в письмових поясненнях №14.24-5-1837 від 07.06.2017р., вказуючи на безпідставність скарги гр. ОСОБА_1, стверджує, що у ВДВС на виконанні знаходився судовий наказ № 22/6пн від 25.12.2013р. про звільнення Суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самовільно занятої земельної ділянки по вулиці 30-річчя Перемоги, будинок №4а у м. Вугледарі шляхом зносу розташованого на ній будинку кафе. 17.03.2017р. на підставі заяви гр. ОСОБА_1 начальником відділу призначено проведення виконавчих дій щодо перевірки дійсності виконання боржниками судового рішення. Проведеною із залученням представників міської ради та відділу містобудування та архітектури перевіркою встановлено, що боржником здійснено демонтаж лише частини будівлі кафе, розташованої по АДРЕСА_3, тобто, судове рішення виконано не в повному обсязі, а саме, частина будівлі кафе, що належала боржникам гр. ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу, та підлягає зносу і вивозу, залишилась неушкодженою. З цих підстав державним виконавцем призначено проведення виконавчих дій, які неодноразово відкладались за клопотаннями скаржника. Станом на 30.05.2017р. виконавче провадження №51609063 закінчено згідно п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду. Виходячи з викладеного, у задоволені скарги державний виконавець просить відмовити у повному обсязі.

В якості доказів на підтвердження зазначених заперечень ВДВС надано суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №51609063.

Ухвалою від 11.07.2017р. господарський суд Донецької області на підставі ст.30 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі державного реєстратора Виконавчого комітету Вугледарської міської ради Донецької області Рахлій Оксану Володимирівну та зобов'язав з'явитись у судове засідання для надання пояснень, на підставі яких документів був внесений запис №20100007 про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

26.07.2017р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява Вугледарської міської ради з доданими до неї письмовими поясненнями державного реєстратора Виконавчого комітету Вугледарської міської ради Донецької області Рахлій Оксани Володимирівни, в яких остання вказує, що 18.04.2017р. до Центру надання адміністративних послуг Вугледарської міської ради звернулась громадянка ОСОБА_6 з заявою про державну реєстрацію права власності на ? частину будівлі кафе «Літнє», яке знаходиться за адресою: Донецька область, АДРЕСА_3 До заяви був наданий пакет документів, що підтверджує право власності на майно, а саме, договір купівлі -продажу (дублікат) №1571 від 02.09.1997р., виданий державним нотаріусом БуршЛ.І., технічний паспорт від 04.04.2017р., виданий ТОВ «Агенство оцінки «Грош ціна», інформаційну довідку від 04.04.2017р., видану ТОВ «Агенство оцінки «Грош ціна». На підставі п.3 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 19.04.2017р. державний реєстратор звернувся до Комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово - комунальних послуг Вугледарської міської ради», що є правонаступникам Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Вугледар», з запитом для встановлення речових прав на вказане нерухоме майно, що виникли у встановленому законом порядку до 01.01.2013р. У відповіді на запит від 21.04.2017р. зазначено, що згідно довідки інвентаризаційної справи на будівлю-кафе «Літнє» за вищезазначеною адресою, власником ? частини є ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу №1571 від 02.09.1997р. 13.08.2008р. в КП «Бюро технічної інвентаризації м.Вугледар» СПД ОСОБА_6 замовлено і отримано проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорту. За приписами п.2 ч.3 ст.10, ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором прийнято рішення за результатами розгляду заяви та внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером №1231409514148 (номер запису про право власності 20100007). Аналогічні дії за заявою ОСОБА_6, що діяла на піставі довіреності від імені ОСОБА_2, від 22.05.2017р. на підставі аналогічних документів здійснені щодо ? частки зазначеного майна, яка належить останньому на праві власності.

Вугледарська міська рада, Вугледарський міський відділ земельних ресурсів, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради", Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 письмово не висловили позиції щодо вимог вищезазначеної скарги.

Уповноважені представники стягувача, боржників, третіх осіб, ВДВС та державний реєстратор Рахлій О.В. у судове засідання 06.09.2017р. не з'явились, про час та місце судового розгляду скарги повідомлені належним чином у спосіб, що передбачений чинним процесуальним законом.

Суду не надано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_6 діяти від імені ОСОБА_2 у суді. Зокрема, надана до матеріалів справи фотокопія довіреності №65АА0665137 від 11.05.2017р. не може бути прийнята судом як належний доказ, оскільки, вона не засвідчена в установленому законодавством порядку.

Ухвалами суду від 11.07.2017р., 26.07.2017р. у скаржника витребувані належним чином засвідчена довіреність, що підтверджує повноваження ОСОБА_6 на представництво інтересів у даній справі від імені; докази щодо перебування громадянина ОСОБА_2 в теперішній час на території Російської Федерації.

Вимоги ухвал суду скаржником не виконано.

Відповідно до положень статті 811ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вивчивши пояснення представників скаржника, дослідивши надані сторонами письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив.

Згідно пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України обов'язковість рішень суду віднесена до основних засад судочинства. Виконання судових рішень у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод згідно до практики Європейського суду з прав людини є невід'ємною частиною судового розгляду.

Положеннями статті 115 ГПК України закріплено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Постановою Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 11.07.2016р. відкрито виконавче провадження №51609063 з виконання наказу господарського суду Донецької області №22/6пн від 25.12.2013р.

09.03.2017р. боржнику ОСОБА_1 надіслана вимога державного виконавця щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,0221га, розташованої по АДРЕСА_3 від частини будівлі кафе 50/50 шляхом її зносу та вивозу.

Згідно акта державного виконавця від 13.03.2017р. виходом на місцевість встановлено, що боржником самостійно проводяться дії по зносу самовільно зайнятої ділянки та вивозу будматеріалів.

17.03.2017р. до органу виконавчої служби надійшла заява ОСОБА_1 про закриття виконавчого провадження у зв'язку зі звільненням земельної ділянки та знесенням самовільно зведених будівель, оскільки земельна ділянка приведена до стану, що існував до порушення.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 17.03.2017р. призначено перевірку стану та дійсності виконання рішення щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки із залученням представників Вугледарської міської ради.

За результатами перевірки дійсності виконання судового наказу боржником із залученням представників Вугледарської міської ради та Відділу містобудування та архітектури Вугледарської міської ради державним виконавцем Бойницькою О.А. 17.03.2017р. складено акт, в якому зафіксовано, що рішення суду в повному обсязі не виконано: самовільно зайняту земельну ділянку не звільнено, не приведено в придатний до використання стан, оскільки залишено частину будівлі та підлоги, вкритою керамічною плиткою, залишки стін.

Відтак, державним виконавцем документально встановлено часткове виконання боржником судового наказу.

Як наслідок, ОСОБА_6 ВДВС направлено лист №51609063/1546 від 20.03.2017р. з наведенням зазначених вище обставин, яким у задоволенні заяви щодо закриття виконавчого провадження відмовлено.

28.03.2017р., 12.04.2017р. Вугледарським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області винесено постанови про відкладення проведення виконавчих дій з виконання наказу на підставі заяв ОСОБА_1 до розгляду господарським судом Донецької області її клопотання про визнання наказів №22/6пн від 25.12.2013р., такими, що не підлягають виконанню.

12.04.2017р. ухвалою господарського суду Донецької області відмовлено у задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про визнання наказів господарського суду Донецької області від 25.12.2013р. по справі №22/6пн такими, що не підлягають виконанню, оскільки, не доведено факту виконання наказів шляхом звільнення земельної ділянки від будинку кафе, в тому числі не доведено тотожності первісно придбаного боржниками об'єкту нерухомості за договором купівлі-продажу від 02.09.1997р. з існуючим в теперішній час об'єктом Вказана ухвала суду отримана ВДВС 05.05.2017р., що стало підставою для відновлення дій з примусового виконання наказу суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. встановлено правомірність дій Відділу державної виконавчої служби щодо відкладення виконавчих дій, відмовлено у задоволенні відповідної скарги на дії ВДВС з боку Вугледарської міської ради.

У подальшому, постановами від 19.05.2017 р. залучено для проведення виконавчих дій представників КП "Водоканал", ПТ ДТЕК ПЕМ "Енерговугілля" КП "Благоустрій", ПП "Вікс".

Постановою Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 30.05.2017р. встановлено факт примусового виконання наказу № 22/6пн, виданого господарським судом Донецької області 25.12.2013, на підставі ч. 9 с. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження № 51609063 закінчене.

Зокрема, відповідно до акту державного виконавця Бойницької О.А. від 29.05.2017р. будівлю знесено та вивезено до КП «Благоустрій». В зв'язку з тим, що під зносу уламки будівлі знаходяться в повністю зруйнованому стані, опис та передачу на зберігання уламків не проводився. Земельну ділянку звільнено.

З посиланням на те, що будівля приведена у первісний стан та на неї зареєстровано право власності, СПД ОСОБА_1 26.04.2017р. та 17.05.2017р. зверталась до ВДВС з клопотаннями, в яких просила встановити фактичний стан земельної ділянки, загальною площею 0,0221га, розташованої по АДРЕСА_3, та, за наявності на ділянці нерухомого майна, щодо якого постановлене судове рішення, скласти відповідний акт; закінчити виконавче провадження за наказом.

Листами б/д б/д та №14.24-28-1324/4077 від 18.05.2017р. Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби повідомив заявника, що підстави для закриття виконавчого провадження відсутні внаслідок того, що боржник самостійно рішення суду не виконав.

Зазначене стало підставою для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність Вугледарського міського відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області в частині не встановлення фактичного стану земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 та не закінчення виконавчого провадження за судовими наказами, просить зобов'язати закінчити останнє.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав вимог скарги, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У пункті 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 Конституційний Суд України вказав на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Зокрема, примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акту способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у разі: 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з наказів господарського суду Донецької області №22/6пн від 25.12.2013р. у редакції, що викладена в ухвалах суду від 23.06.2014р., 21.06.2016р., суд зобов'язав Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (85670, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (85670, АДРЕСА_2; ІНН НОМЕР_2) солідарно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_3 від частини будівлі кафе 50/50, що належить СПД ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 02.09.1997року, та СПД ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 26.11.1996р. шляхом її зносу та вивозу на користь Вугледарської міської ради.

Відповідно, повне виконання наказів суду обумовлюється виключно повним звільненням самовільно зайнятої земельної ділянки від самочинно реконструйованої будівлі кафе в цілому, шляхом їх зносу та вивозу на користь Вугледарської міської ради.

За зверненням скаржника згідно пункту 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р. державним виконавцем Бойницькою О.А. складено акт від 17.03.2017р., в якому зафіксовано, що у добровільному порядку рішення суду в повному обсязі не виконано, оскільки, при демонтажі боржником залишено частину будівлі та підлоги, вкритою керамічною плиткою, залишки стін.

У подальшому, звертаючись до ВДВС з листами, скаржник, вказує на відокремлення реконструйованої частини будівлі кафе від тієї, яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р., без нанесення шкоди основній будівлі, що начебто привело до того, що на теперішній час на земельній ділянці відсутній об'єкт нерухомості, відносно якого прийнято рішення суду.

Відповідно, факт того, що за наслідками демонтажних робіт залишилась частина будівлі кафе скаржником не оспорюється.

Доказів на підтвердження тотожності стану об'єкту, який був початково набутий у власність відповідачів, та існуючим у теперішній час після знесення самовільно зведених споруд скаржник не надав.

Технічний паспорт від 04.04.2017р., що виданий ТОВ «Агенство оцінки «Грош ціна» на існуючу на момент складання технічного паспорту будівлю містить дані щодо загальної площі у 14,1 кв.м., яка вказана, як площа внутрішніх приміщень, а не самої будівлі, тоді як загальна площа об'єкту за договором купівлі-продажу від 26.11.1996р. становить 14,5 кв.м. Ідентифікувати обсяг внутрішньої площі приміщення, що було предметом договору, за відсутності технічного паспорту станом на 1997рік не є можливим.

Крім того, гр. ОСОБА_8 не було доведено суду, що знесення самочинно зведеної добудови, як певної реконструкції, відбулось з дотриманням будівельної норми правил, та частина об'єкту нерухомості, яка залишилась після знесення не становить загрозу безпеки.

Саме за цих обставин, ухвалою господарського суду Донецької області від 12.04.2017р., що набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню з аналогічних підстав.

Суд вважає, що відсутні правові підстави вважати, що внаслідок начебто відновлення скаржником стану об'єкту до стану, в якому був початково набутий у власність відповідачів, відбулось внесення відомостей щодо права власності ОСОБА_1 на об'єкт у відповідний реєстр виходячи з наступного.

Згідно з статтею 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (стаття 179 ЦК України).

Як встановлено судом, ОСОБА_2 придбав будівлю літнього кафе загальною площею 14,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 за договором купівлі-продажу від 26.11.1996р.

Гр. ОСОБА_1 набула у власність ? частину будівлі вказаного літнього кафе на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р.

При цьому, суд зазначає, що станом на 1997 рік законодавець не пов'язував виникнення права власності на нерухомість з його державною реєстрацію (глава 12 Цивільного кодексу УРСР).

Відповідно до Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству

від 13 грудня 1995 року N 56, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України

19 січня 1996 р. за N 31/1056, державній реєстрації підлягали об'єкти нерухомого майна, а не права на них.

З листа Комунального підприємства «Бюро технічної інвентарізації» м. Вугледар №129 від 10.09.2008року, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що за даними реєстраційної та інвентарної справ КП БТІ м.Вугледар станом на 04.09.2008р. за ОСОБА_1 зареєстровано право на ? у приватній спільній частковій власності на будівлю кафе по вул. 30-річчя Перемоги, буд. 4а у м.Вугледарі на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого та посвідченого Вугледарською нотаріальною конторою 02.09.1997р.за №496 загальною площею 14,5 кв.м. Технічною інвентаризацією від 14.03.2008р. виявлено самочинну реконструкцію будівлі кафе.

Під час розгляду справи було встановлено, що після укладення договору купівлі-продажу від 02.09.1997р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, самовільно було проведено будівництво (реконструкцію) будівлі кафе без відповідної документації, внаслідок чого загальна площа об'єкту нерухомості склала 107,5 кв.м., а площа забудови - 167,4 кв.м.

Суд звертає увагу, що з матеріалів відновленої справи вбачається, що проведення самочинної реконструкції мало місце, ще у 2004 році (а.с. 29, том 1; а.с. 22-33 том 4).

Згідно висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №1986/24 від 20.08.2013р. відокремити реконструйовану частину будівлі кафе від основної, яка була придбана на підставі договорів купівлі-продажу без нанесення їй (будівлі) шкоди не є можливим.

Суд визнав, що проведена самочинна реконструкція змінила характеристики будівлі літнього кафе. Отриманий в результаті такої реконструкції (здійсненої самочинно, без відповідних дозволів та відповідної проектно-кошторисної документації, без виділення земельної ділянки) об'єкт нерухомості не є об'єктом щодо якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 первісно мали належне правоволодіння.

Таким чином, у розумінні ст.179 ЦК України судом встановлено, що внаслідок проведення самочинної реконструкції річ, яка існувала первісно та була предметом договорів купівлі-продажу, станом на 29.10.2013р. відсутня. Створений інший об'єкт.

Як вбачається з письмових пояснень державного реєстратора Виконавчого комітету Вугледарської міської ради Донецької області Рахлій Оксани Володимирівни, 18.04.2017р. до Центру надання адміністративних послуг Вугледарської міської ради звернулась громадянка ОСОБА_6 з заявою про державну реєстрацію права власності на ? частину будівлі кафе «Літнє», яке знаходиться за адресою: Донецька область, АДРЕСА_3.

До заяви був наданий договір купівлі - продажу (дублікат) №1571 від 02.09.1997р., виданий державним нотаріусом БуршЛ.І., технічний паспорт від 04.04.2017р., виданий ТОВ «Агенство оцінки «Грош ціна», інформаційна довідка від 04.04.2017р., видану ТОВ «Агенство оцінки «Грош ціна».

Отримавши інформацію щодо речових прав на вказане нерухоме майно, що виникли у встановленому законом порядку до 01.01.2013р.у Комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово - комунальних послуг Вугледарської міської ради», в якій підтверджено право власності ОСОБА_6 на об'єкт - ? частки будівлі-кафе «Літнє» за вищезазначеною адресою, державним реєстратором прийнято рішення за результатами розгляду заяви та внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером №1231409514148 (номер запису про право власності 20100007).

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Тобто, норми вказаного Закону не містять імперативної вказівки на необхідність або обов'язковість ререєстрації в Реєстрі речових прав на нерухоме майно тих прав, що виникли та були зареєстровані у встановленому порядку до 01.01.2013 року, натомість встановлена презумпція дійсності набуття права власності на майно.

Внесення у вказаний реєстр даних щодо вже існуючого права власності, яке виникло та зареєстровано до 2013 року, є правом, а не обов'язком власника.

Згідно ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

У даному випадку, державним реєстратором внесено до реєстру дані щодо наявності права власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р., яке вже було зареєстровано органами БТІ на підставі того ж договору. Тобто, фактично відбулось підтвердження наявності існуючого станом на 02.09.1997р. права власності.

Пунктом п.58.Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об'єкта, також подається технічний паспорт на такий об'єкт.

За бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об'єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об'єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об'єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У разі коли зміни технічних характеристик об'єкта нерухомого майна відбулися у зв'язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

У випадках, передбачених абзацами першим та другим цього пункту, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вносить відомості про об'єкт нерухомого майна відповідно до технічного паспорта на такий об'єкт та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

У реєстр внесені дані щодо площі об'єкту нерухомості у розмірі 14,1 кв.м., що відповідає технічному паспорту від 04.04.2017р., а не 14,5 кв.м., як зазначено у договорі купівлі-продажу.

Документів, щоб свідчили про підстави змін технічних характеристик об'єкта нерухомого майна додано не було.

При цьому, фактично на час внесення даних до реєстру щодо наявності права власності на предмет договору фактично двічі відбулась самочинна реконструкція об'єкту: первісно відбулось створення іншої речі внаслідок істотної зміни характеристик будівлі літнього кафе з неможливістю відокремлення наслідків самочинної реконструкції від об'єкту, що був предметом договору, факт чого встановлено судом; вдруге - внаслідок начебто відновлення скаржником стану об'єкту до стану, в якому був початково набутий у власність.

Крім того, суд зауважує, що з фотознімків вбачається, що після самочинного знесення (без доказів дотримання будівельних нормативних правил), об'єкт, який розташований на спірній земельній ділянці має ознаки пошкоджень (а.с. 61 том 4, а.с. 222-223 том 4), що свідчить про його небезпечне становище.

Особливості реєстрації об'єктів нерухомості внаслідок проведеної реконструкції визначені п. 45 вказаного Порядку, а саме, для державної реєстрації права власності у зв'язку із зміною суб'єкта такого права в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 3) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; та інші.

Факт тотожності існуючого на даний час об'єкту первісно придбаному будь-якими доказами не доведено. Ствердження скаржника, що факт тотожності встановлено реєстратором в момент внесення відповідних даних у реєстр є помилковим, оскільки на момент внесення до Державного реєстру речових прав відомостей щодо права власності на нерухоме майно, яке є предметом договору від 02.09.1997р., такого об'єкту не існувало, що було встановлено рішенням господарського суду Донецької області №22/6пн від 29.10.2013 року та відповідно не спростовано а ні під час розгляду заяви про визнання наказу, таким, що не підлягає виконанню, а ні в теперішній час.

Тому, проведення таких реєстраційних дій 04.04.2017р. не є встановленням права власності гр. ОСОБА_1 на об'єкт нерухомості, який в дійсності існував станом на 04.04.2017р.

Як наслідок, у державного виконавця були відсутні належні правові підстави для закриття виконавчого провадження на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок добровільного виконання боржником наказу суду, що обумовлюється повним звільненням земельної ділянки, оскільки даний факт спростовано актом від 17.03.2017р., відновлення скаржником стану об'єкту до стану, в якому був початково набутий у власність, не доведено.

Враховуючи встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази і їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що законні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 86,121-2 Господарського процесуального кодексу України, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 про: 1) визнання незаконною бездіяльності державного виконавця Вугледарського міського відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_3 щодо не встановлення фактичного стану земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 та не закінчення виконавчого провадження за судовими наказами по справі № 22/6 пн; 2) зобов'язання державного виконавця Вугледарського міського відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_3 закінчити виконавче провадження за наказом господарського суду Донецької області № 22/6пн від 25.12.2013р. в редакції від 21.06.2016р. про зобов'язання СПД ОСОБА_1 (85670, АДРЕСА_1; ІНН номер НОМЕР_1) та СПД ОСОБА_2 (85670, АДРЕСА_2; НОМЕР_2) солідарно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221га, розташовану по АДРЕСА_3, від частини будівлі кафе 50/50, що належить СПД ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р. та СПД ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.1996р., шляхом її зносу та вивозу на користь Вугледарської міської ради (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця 30-річчя Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 2416468).

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя С.С. Тарапата

Суддя О.В. Попов