Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Румілова Н.М.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 листопада 2009 року Справа № 2а-623/09/0551
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Ханової Р.Ф., суддів Арабей Т.Г., Старосуда М.І., при секретареві Чуріковій Я.О., розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 15 червня 2009р. у справі № 2а-623/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, третя особа: Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення суми, і
В С Т А Н О В И Л А:
15 січня 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому у 2007-2008 роках щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, меншому ніж 7 мінімальних пенсій за віком, як передбачено ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому, як інваліду війни 3 групи, вказаної грошової допомоги за 2007-2008 роки в загальній сумі 559,0 грн.
Постановою Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 15 червня 2009р. позов задоволений частково: визнана протиправною відмова відповідача у донарахуванні позивачеві розміру грошової допомоги до 9 травня 2008р. до рівня 7 мінімальних пенсій за віком та стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману суму за рахунок коштів Державного бюджету України в сумі 3017,0 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову за 2007 рік та просив постанову суду змінити та задовольнити його позов за 2008 рік.
Відповідачем подані заперечення на апеляційну скаргу, яку Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог за 2007 рік у зв’язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до суду.
Відповідачем також було оскаржено судове рішення в частині задоволених позовних вимог, але у зв’язку з не усуненням відповідачем недоліків апеляційної скарги, вона була повернута апелянтові.
Сторони в судове засідання не прибули – про час, дату та місце апеляційного перегляду справи сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни 3 групи, що підтверджується копією посвідчення Б № 303247.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджено пенсійним посвідченням (а. с. 7).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушені норми процесуального права у частині відмови в задоволенні позову за 2007 рік з підстав пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки суд відмовляє в задоволенні позову з вищезазначених підстав в тому разі, коли на цьому наполягає одна зі сторін.
З заперечень відповідача на адміністративний позов (а. с. 14-16) вбачається, що Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради не наполягало на відмові у задоволенні позову з підстав пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України. В судовому засіданні представник відповідача також не наполягав на відмові в задоволені позову з вищезазначених підстав. Таким чином, суд першої інстанції не мав права самостійно ініціювати зазначене питання та повинний був розглянути справу за суттю заявлених вимог.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду в цій частині.
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Згідно довідки відповідача (а.с. 17) позивачеві перерахована щорічна грошова одноразова допомога до 5 травня за 2007 рік – в квітні 2007р.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня постановлення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, Рішення Конституційного суду України зворотної сили не мають.
Відповідач виплатив визначену діючим на час виплати законодавством суму щорічної разової допомоги до Дня Перемоги в квітні 2007 року, тобто Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ще не був визнаний неконституційним і тому на час вчинення оскаржуваної дії (сплати певної суми) орган владних повноважень діяв в межах закону, тому його дії не можна вважати протиправними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за 2007 рік.
Колегія суддів, враховуючи друге речення частини першої статті 195 КАС України, виходить за межі заявленої апеляційної скарги у зв’язку з встановленням під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанція, які привели до неправильного вирішення спору.
Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-IV від 28.12.2007 р частина п'ята Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту викладена в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Згідно довідки відповідача (а.с.33) позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2008 року в розмірі 350,0 грн. в квітні 2008 року. Розмір такої виплати визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року.
Відповідач здійснив вищезазначену виплату у відповідності до Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року, тобто, сплатив визначену діючим на час виплати законодавством суму щорічної разової допомоги до Дня Перемоги в квітні 2008р., тобто коли Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ще не був визнаний неконституційним, внаслідок чого на час вчинення оскаржуваної дії (сплати певної суми) орган владних повноважень діяв в межах закону, тому його дії не можна вважати протиправними.
З огляду на викладене суд першої інстанції вирішуючи спір порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою в позові з наведених підстав.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 15 червня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, третя особа: Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення суми скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, третя особа: Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення суми відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 10 листопада 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Т. Г. Арабей
М.І. Старосуд