Провадження № 2/2020/253/2012 Справа № 2-1926/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого: судді – Богдан М.В.

при секретарі - Коваленко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов*язати відповідача ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію наданням їй письмового спростування; стягнути з відповідача на її користь 7000 грн. як відшкодування моральної шкоди, а також суму сплачених судових витрат.

          В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 вказала, що 15.09.2010р. ОСОБА_2 звернувся до Комінтернівського районного суду м.Харкова із позовною заявою про визнання шлюбу недійсним. У своїй позовній заяві відповідач поширює недостовірну інформацію, яка порушує особисті немайнові права: принижує її честь, гідність та ділову репутацію, а також честі, гідність та ділову репутацію її родичів.

          Також ОСОБА_1 зазначила, що відповідач відхиляється від предмету позову та образливо, ганебно, неправдиво висловлюється на адресу позивача та її рідних, зазначає факти, які не відповідають дійсності та принижують честь, гідність, ганьблять ділову репутацію її та рідних.

          В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з*явилась, надала письмову заяву з проханням слухати справу за її відсутності.

          Відповідача ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 92 ЦПК України було видалено із залу судового засідання, оскільки під час судового засідання ОСОБА_2 неодноразово було попереджено за порушення порядку та невиконання розпоряджень головуючого.

Суд, дослідивши письмові матеріали по справі, приходить до наступного.

          Судом встановлено, що 15.09.2010р. ОСОБА_2 звернувся до Комінтернівського районного суду м.Харкова із позовною заявою про визнання шлюбу між ним та ОСОБА_1 недійсним та скасування запису про реєстрацію шлюбу, вважаючи ОСОБА_1 шлюбною аферисткою та шахрайкою.

           Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Статтею 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009р. про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зі змінами та доповненнями,           інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах, може бути підставою для захисту честі, гідності чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як убачається зі змісту позовної заяви, наведені в ній висловлювання є оціночними судженнями відповідача ОСОБА_2, критичною оцінкою певних фактів і недоліків.

Звернення ОСОБА_2 із позовною заявою про визнання шлюбу недійсним до суду, який наділений владними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах, не може розцінюватись як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактичною метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації певної особи.

Судом не встановлено, що фактичною метою звернення ОСОБА_2 до суду було приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України.

Вказане право закріплено також у ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції є складовою частиною національного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд немає законних підстав для задоволення позову.

Таким чином, з урахуванням викладеного, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стосовно надання їй письмового спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди не має.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 3,9, 34, 55 Конституції України, ст.ст. 201,277 ЦК України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод,

В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_3