ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2017 року м. Київ К/800/7422/16

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),

Маринчак Н.Є.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 року

у справі № 809/1331/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Шкіряник»

до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Шкіряник» звернулось до суду з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 року у справі № 809/1331/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 року, позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000012320/0 від 09.02.2011 року та № 0000052200 від 06.03.2013 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Шкіряник» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року, відповідачем складено акт від 14.01.2011 року № 9/234/22173327, яким встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 380 309, 00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 398 871, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2011 року № 0000012320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 380 309, 00 грн.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Шкіряник» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Арті Інвест» з 01.09.2009 року по 31.04.2012 року, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із Приватним підприємством «Аеромакс-сервіс» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, відповідачем складено акт від 20.02.2013 року № 336/220/22173327, яким встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено до сплати в бюджет податку на прибуток в сумі 166 250, 00 грн.; пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено до сплати в бюджет податку на додану вартість на суму 99 800, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013 року № 0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 124 750, 00 грн.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу, що операції з поставки по своїй суті є безтоварними, оскільки відсутні документи, які б підтверджували поставку товарів позивачу.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Згідно із пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ПП «Приматех», ТОВ «Ледер-Плюс», ТОВ «Євротрейд Холдинг», ТОВ «ЮГУКРБІЗНЕС», згідно укладених договорів купівлі-продажу шкір ВРХ, ТОВ «ЮПК-ІНВЕСТ», ТОВ «Арті Інвест», згідно укладених договорів поставки дубнику хромового, ТОВ «Газторг Україна», ТОВ «Луксор», згідно укладених договорів постачання природного газу, ПП «Аеромакс-сервіс» щодо придбання підшипнику та електротельферу.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем надано накладні, податкові накладні, видаткові накладні, ветеринарні свідоцтва на отриману сировину, довіреності на отримання реалізованої продавцем сировини, прийомно-здаточні акти, платіжні доручення.

Таким чином, судами попередніх інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Так, судами встановлено, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, які відповідають вимогам законодавства.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області відхилити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 року у справі № 809/1331/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Н.Є.Маринчак

В.П.Юрченко