Судове рішення #6615432


Справа № 2-а-508  

2009  рік        


ПОСТАНОВА  

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  



 15  жовтня   2009  року.  Теофіпольський  районний  суд  Хмельницької  області  

 в  особі: - головуючого  судді  СТЕЦЮКА  І.С.  

 при  секретарі:  САМОЙЛЮКУ  Д.Ю.  

 з  участю  прокурора  МИСЮК  С.С

 та  адвоката  

        

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в  залі  суду  в  місті  ТЕОФІПОЛІ      справу                  

за  позовом  прокурора району в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  до   Управління  праці та соціального захисту населення  Теофіпольської  районної  державної адміністрації про   стягнення  недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного  віку та про поновлення пропущеного строку для звернення до суду    


В С Т А Н О В И В  



Прокурор  району звернувся до суду із позовом  в інтересах   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  до   управління  праці та соціального захисту населення  Теофіпольської  районної  державної адміністрації про   стягнення на їх користь недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного  віку.  

У судовому  засіданні прокурор та позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  позовні вимоги підтримали. Із їх пояснень встановлено, що  позивачка  ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_5     ІНФОРМАЦІЯ_1,  позивачка   ОСОБА_2 матір’ю  ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачка  ОСОБА_3 є матір’ю ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, позивачка  ОСОБА_4 матір’ю  ОСОБА_8      ІНФОРМАЦІЯ_4.  

У   квітні 2007 року   позивачка  ОСОБА_1, у червні позивачка           ОСОБА_4, у липні 2007 року         ОСОБА_3, у жовтні 2007 року  позивачка ОСОБА_2,  звернулися із заявами  до  Управління праці та соціального  захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації на підставі яких їм була  призначена і вони  отримували  допомогу по догляду за  дітьми   до досягнення ними трьохрічного віку.  

Згідно ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції Закону від 3 березня 2001 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  повинна  надаватися у розмірі встановленому законом про прожитковий  мінімум для дітей віком до шести років і  виплачувати її зобов’язані органи соціального захисту населення.  

Однак щомісячна грошова допомога позивачам виплачувалась не у повному розмірі. Всього, з урахуванням отриманої допомоги за період з  липня  по грудень 2007 року включно в сумі  816 гривень 33 копійки позивачки  ОСОБА_1  та ОСОБА_4 недоотримали вказану  допомогу в сумі  1848  гривень   25  копійок,  позивачка  ОСОБА_2 з урахуванням отриманої допомоги в  сумі 296 гривень 40 копійки  





недоотримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в сумі 977 гривень 14 копійок,  позивачка       ОСОБА_3 з урахуванням допомоги яку вона отримала в сумі  749 гривень 73 копійки недоотримала допомогу в сумі  1810 гривень  80 копійок.  Тому просили стягнути її з відповідача на їх користь у встановленому розмірі  у примусовому порядку.

Відповідач, вчасно повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання не з’явився, однак  звернувся до суду із заявою  у якій просить справу розглядати за його відсутності та заявив клопотання про приєднання до справи заперечень проти позову.  

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи є достатньо доказів для її вирішення суд вважає   необхідним розглядати справу за відсутності відповідача.

Із заперечень  відповідача  встановлено, що  він позовні вимоги не визнав з тих  підстав що  виплата  позивачам  вказаної допомоги за  період з липня по грудень 2007 року проводилась відповідно   бюджетного призначення.  Всього за вказаний період допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку позивачі   ОСОБА_1 та ОСОБА_4  отримали в сумі 816 гривень 33 копійки,  позивачка              ОСОБА_2  в сумі  296 грн. 40 коп., а позивачка   ОСОБА_3 в сумі   749 грн. 73  коп.  У зв’язку із цим  відповідач  просив  позов  залишити без задоволення.

 Вислухавши прокурора, позивачів,  дослідивши  матеріали справи суд приходить до висновку що позов  підлягає  задоволенню  частково.  

В судовому засіданні  встановлено, що позивачка   ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1,  позивачка   ОСОБА_2 матір’ю  ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачка  ОСОБА_3 є матір’ю ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, позивачка  ОСОБА_4 матір’ю  ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4.  

Встановлено що позивачки у  2007 році не  працювали,  перебували у відпустці по догляду за дитиною до трьохрічного віку  і  стояли на  обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Теофіпольської  районної   державної  адміністрації  де отримують  допомогу  як  матері що  мають дітей віком до трьох  років..  Викладене підтверджується поясненнями позивачів, прокурора, копіями  свідоцтв про народження  дітей позивачів, які є у матеріалах справи.

 Згідно   Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18  січня 2001 року № 2240-3 позивачі є застрахованими особами.  

 Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16  січня 2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам  допомоги при народженні дитини та по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку» вказані виплати  покладено на  органи праці та соціального  захисту населення за місцем проживання  застрахованих осіб.  

 Відповідно до ст.. 15 Закону України  « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі  прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.  

Зазначені виплати позивачам проводилися не у повному розмірі виходячи з положень абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» який рішенням Конституційного Суду України від  9 липня 2007 року № 6 рп визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним) в частині  встановлення розміру щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку оскільки згідно частини 3 ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод громадян при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинного законодавства не допускається.  






Оскільки згідно ч. 3  резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп    положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення то, відповідно,  норми   по розмірах допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно застосовувати з 9 липня 2007 року.    

Враховуючи викладене,  суд приходить до висновку, що позивачі мали право отримувати допомогу у розмірі, визначеному ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» починаючи з 9 липня 2007 року.  

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет  на 2007 рік» на 2007 рік прожитковий мінімум на один місяць  на одну дитину віком до шести років встановлений: з 1 січня в сумі 434гривні, з  1  квітня  463 гривні, з 1 жовтня по 31 грудня в сумі 470 гривень.  

 Судом встановлено, що позивачам  ОСОБА_1 та ОСОБА_4  у 2007 році  вказана допомога виплачена у такому розмірі: за липень 129.03 грн., за серпень 132.64 грн.,  за вересень 134.45 грн., за жовтень 136.06 грн., за листопад 140.05 грн. за грудень  144.10 грн. а всього   816 гривень 33 копійки,  позивачці  ОСОБА_2. за  жовтень 77.79 грн., за листопад 107.73 грн. за грудень  110.88 грн. а всього  296 гривень 40 копійок,  а позивачці   ОСОБА_3  вказана допомога виплачена у такому розмірі: за липень 62.43 грн., за серпень 132.64 грн.,  за вересень 134.45 грн., за жовтень 136.06 грн., за листопад 140.05 грн. за грудень  144.10 грн. а всього   749 гривень 73 копійки, Це підтверджується, зокрема довідками відповідача про розмір допомоги отриманої позивачами у 2007 році,  поясненнями позивачів.       

Виходячи із викладеного розмір допомоги  по догляду за дітьми до трьохрічного віку для позивачів повинен складати: для позивачів  ОСОБА_1  та ОСОБА_4  у липні (за 22 дні)  463 : 31 х 22 = 328.58; у серпні 463 гривні; у вересні 463 гривні;  у жовтні,   листопаді та у грудні по 470 грн. а  всього  2664     грн. 58 коп.  а із врахуванням допомоги отриманої позивачами  в сумі  816 грн. 33 коп. кожною повинен складати  1848 грн.25 коп. для кожної з них (2664.58  - 816.33  = 1848 грн. 25 коп.)  для позивачки          ОСОБА_2 із врахуванням отриманої   допомоги в сумі   296 грн. 40 коп. повинен складати: у жовтні 333  грн. 54  коп., у листопаді  та грудні по  470  грн.,  а  із врахуванням отриманої   допомоги в сумі   296 грн. 40 коп.  повинен  складати 977 грн. 14  коп.   ( 1273. 54 – 296.40 = 977.14), для  позивачки  ГЕРАСИМЮК  розмір допомоги повинен складати:  у липні (за 22 дні)  463 : 31 х 15 = 224.03; у серпні 463 гривні; у вересні 463 гривні;  у жовтні,   листопаді та у грудні по 470 грн. а  всього  2560     грн. 03 коп.  а із врахуванням допомоги отриманої позивачкою  в сумі  749 грн. 73 коп.  повинен складати  1810 грн.80 коп.  (2560.03  - 749.23  = 1810 грн. 80 коп.).

 Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області, яке є належним відповідачем за даним позовом,  необхідно зобов’язати провести виплату цих коштів на користь позивачки.    

 Суд вважає безпідставним  посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної допомоги.  

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх  конституційних прав.  

Задовольняючи  частково позовні вимоги суд виходить з того, що вимоги про стягнення  з Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області у визначеній  прокурором  грошовій сумі не підлягають задоволенню оскільки такі  виплати не були  позивачам  нараховані, а суд не  має права здійснювати функцію перерахунку чи нарахування   допомоги  замість органу, якому надані такі повноваження.  

Згідно ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або  повинна була дізнатися про порушення своїх прав.  

Про порушення свого права на державну допомогу позивачі дізналися із засобів масової інформації у  квітні 2009 року. Викладене підтверджується поясненнями позивачів, прокурора, матеріалами справи. Виходячи із  наведеного суд приходить до висновку про те, що строк на звернення до суду позивачами не пропущений.

  Керуючись ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.. 9, 11, 17 – 19, 86, 159-163, 167 КАС України,  районний  суд  



П О С Т А Н О В И В  

 

 

Позов  прокурора району в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 до   Управління  праці та соціального захисту населення  Теофіпольської  районної  державної адміністрації про   стягнення  недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного  віку та про поновлення пропущеного строку для звернення до суду   задовольнити частково.  

 Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області провести перерахунок ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з  9 липня по  31  грудня  2007 року включно  та стягнути з нього на користь  ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 недоплачену грошову допомогу по догляду за  дитиною до досягнення нею трьохрічного віку виходячи з вимог  ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з  врахуванням проведених виплат  а також   стягнути 3 гривні 40 копійок  державного мита на користь держави.  

 Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення.  

 У  випадку  коли заява  про апеляційне  оскарження подана не буде  постанова суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження

 Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

 


Головуючий    


З оригіналом згідно:  

Голова суду                                                                                   ОСОБА_9



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація