Справа № 2-а-197
2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в особі: головуючого - судді СТЕЦЮКА І.С.
при секретарі: САМОЙЛЮКУ Д.Ю.
з участю прокурора:
та адвоката:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ТЕОФІПОЛІ справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання відповідача вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулася в суд із позовною заявою у якій вказує, що з лютого 1978 року по квітень 1997 року, з травня 1997 по 31 грудня 2002 року та з 1 січня 2006 року по липень 2008 року тобто 26 років працювала свинаркою колгоспу ім. Леніна, який потім був реорганізований у колгосп ім. Ульянова, агропідприємство «Волиця» та ТОВ «Волиця». 6 травня 2008 року їй виповнилося 50 років а тому вона, відповідно п. «д» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як жінка, яка працювала свинаркою не менше 20 років має право на отримання пільгової пенсії однак Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі відмовляють їй у призначенні пільгової пенсії оскільки вони відмовилися зарахувати до пільгового стажу роботи виконання робіт за професією свинарки за період з 1 січня 1977 року по 31 грудня 1990 року. З 1 січня по 31 грудня 1992 року та з 1 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року посилаючись на відсутність посади доглядача свино-товарної ферми у переліку посад визначених п. «д» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У зв’язку із цим просила суд визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про відмову у зарахуванні до пільгового стажу виконання роботи свинаркою протиправними та скасувати рішення цього Управління № 30 від 22 вересня 2008 року з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та за вислугу років а також зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах, як свинарці-оператору на підставі п «д» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»
В судовому засіданні ОСОБА_2 свої вимоги, викладені у заяві, підтримала. Із її пояснень встановлено, що вона вважає дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про відмову у зарахуванні періоду її роботи свинаркою до пільгового стажу неправомірною з тих підстав, що Головне Управління Пенсійного іонду України у Хмельницькій області до розгляду її заяви про зарахування стажу роботи свинаркою до пільгового стажу віднеслося формально, заяву розглянуло в останній день визначеного законом строку, без виклику її на засідання комісії внаслідок чого вона була позбавлена можливості викласти свої доводи на підтвердження заявлених вимог та скористатися допомогою юриста, відмова Управління не вмотивована, в отриманому нею повідомленні про відмову у зарахуванні пільгового стажу вказані лише розбіжності у записах в представлених нею на розгляд комісії документах. Крім цього Управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області частину стажу її роботи свинаркою зараховано до пільгового стажу хоч робота свинаркою у період, у зарахуванні якого до пільгового стажу у зарахуванні якого їй було відмовлено була такою ж як і у період, який зарахований до пільгового стажу. Вважає, що цим порушені її права.
Пояснила також що розбіжності у написанні її прізвища у трудовій книжці та інших документах не може бути підставою для відмови у зарахуванні пільгового стажу оскільки рішенням Теофіпольського районного суду від 6 червня 2008 року було встановлено, що трудова книжка видана на ім’я ОСОБА_3 належить їй ОСОБА_2.
Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечують з тих підстав, що згідно класифікатора професій посада доглядача свино-тваринної ферми, на якій працювала позивачка, не передбачена а тому період роботи позивачки на цій посаді не може бути зарахований до стажу роботи який дає право на пільгову пенсію.Тому дії комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі відповідають вимогам законодавства і не можуть бути визнані неправомірними. Крім цього, вважають що позивачкою не представлені докази які підтверджували б ту обставину що вона працювала свинаркою та спростовували б той факт, що вона працювала на посаді доглядача СТФ як записано у її трудовій книжці. Представник Головного Управління Пенсійного фонду України звернула увагу суду на суперечності у висновку експерта щодо характеру роботи виконуваної позивачкою
Просили суд позовні вимоги залишити без задоволення.
Вислухавши позивачку, її представника, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги необхідно задовольнити.
У судовому засіданні сторони визнали той факт, що позивачка ОСОБА_2 з 1976 року по 2002 рік включно та з 2006 року по 2007 рік працювала на посаді, яка у її трудовій книжці визначена як доглядач свино-товарної ферми (СТФ) колгоспу ім. Леніна с. Волиця Теофіпольського району який у наступному був реорганізований у колгосп ім. Ульянова, агропідприємство «Волиця» та ТОВ «Волиця». Разом із тим із довідки Теофіпольського районного трудового архіву № 276 яка видана позивачці 21 квітня 2008 року на підставі книги обліку по оплаті праці, відомостей нарахування заробітної плати щодо посади, кількості відпрацьованих людиноднів та нарахованої заробітної плати за період з 1987 по 1996 рр. встановлено, що у 1989 році позивачка працювала доглядачем СТФ а у 1991, 1993, 1994 роках свинаркою. Сторони визнали той факт, що стаж роботи позивачки протягом 1991, 1993 та 1994 обгрунтовано зарахований до пільгового стажу роботи свинаркою. Вказані обставини підтверджуються також повідомленням Головного Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 26 вересня 2008 року.
Із цього ж повідомлення встановлено, що у зарахуванні до пільгового стажу роботи періоди роботи з 1 січня 1977 року по 31 грудня 1990 року а також з 1 січня по 31 грудня 1992 та з 1 січня 1995 по 31 грудня 1996 року позивачці відмовлено з тих підстав, що посада доглядача свино-товарної ферми п. «д» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не передбачена. Вказане повідомлення Головного Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області стало підставою для відмови Управлінням Пенсійного фонду у Теофіпольському районі у зарахуванні позивачці пільгового стажу роботи. Факт цієї відмови підтверджується поясненнями позивачки, її представника, відповідачів, повідомленням Управління пенсійного фонду України від 16 жовтня 2008 року № 2927/03, яке є у матеріалах справи..
Із пояснень голови колгоспу ім. Леніна та сільськогосподарських підприємств утворених на його основі у порядку реорганізації свідка ОСОБА_4, свинарок та доглядачів СТФ цих господарств свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, завідуючої фермою свідка ОСОБА_7 встановлено, що позивачка ОСОБА_2 дійсно працювала на посаді свинарки оскільки відмінності у характері роботи на цих посадах були відсутні.
Із пояснень свідка ОСОБА_4 встановлено також що, розмежування посад доглядача СТФ та свинарки не було пов’язане із різним характером роботи а було викликане лише відсутністю належної освіти у осіб, які визначали назви цих посад та робили записи у трудових книжках.
Пояснення свідка ОСОБА_4 у цій частині підтверджується і довідкою ТОВ «Волиця», яке була утворене у результаті реорганізації колгоспу ім. Леніна та інших сільськогосподарських підприємств створених на його базі, про те, що робота яку виконували особи у трудових книжках яких зазначена посада доглядач СТФ є роботою свинарки-оператора і розмежування характеру роботи на цих посадах і посадах свинарки- оператора не існує. Підтвердженням такого висновку, як встановлено із цієї довідки, є відсутність посади доглядача СТФ у класифікаторі професій.
Із довідок представлених свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які працювали разом із позивачкою, встановлено що вони отримують пенсію за віком на пільгових умовах як свинарки.
Представник районного управління агропромислового комплексу ОСОБА_9 підтвердив той факт що за своїм характером посади доглядача СТФ, свинарки та свинарки-оператора є ідентичними.
Із висновку експертизи призначеної судом для встановлення характеру роботи виконуваної позивачкою проведення якої було доручено головному експерту умов праці Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації встановлено, що характер виконуваної позивачкою роботи у 1977 – 2002 роках та у 2004 – 2007 роках на посаді доглядача СТФ колгоспу ім. Леніна та сільськогосподарських підприємств утворених у результаті його реорганізації підпадає під ознаки виконуваної роботи за професією «свинар» (код класифікатора професій 6121), оплата праці позивачки у досліджуваний період проводилася у залежності від обсягу виконуваної роботи та кінцевого результати що може мати місце при виконанні робіт, які відносяться до завдань та обов’язків за професією свинар а відмінностей у характері роботи за професією «свинарки», «оператора СТФ» та «свинарки-оператора» не існує. Із цього ж висновку встановлено, що у класифікаторі посад, який затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375 відсутня така професія як «свинарка-оператор», також така назва професії була відсутня і у попередній редакції Державного класифікатора професій що свідчить про неузгодженість у назвах професій у Державному класифікаторі професій та у переліку професій, яка дає право на пільгове призначення пенсій відповідно ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналіз висновку експерта приводить суд до висновку про те, що суперечності, на які вказала представник відповідача, не спростовують його висновку про те, що характер виконуваної позивачкою роботи свідчить про те, що вона працювала свинаркою.
Оцінюючи викладені обставини справи у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що позивачка у період з 1977 року по 2002 рік включно а також з 2006 по 2007рік включно тобто більше 20 років працювала на посаді яка за характером виконуваної роботи відповідає посаді «свинарка».
Згідно паспорта позивачки 6 травня 2008 року вона досягла віку 50 років.
Відповідно п. «д» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які працювали свинарками не менше 20 років при досягненні 50-річного віку мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що позивачка з 6 травня 2008 року має право на пенсію за віком на пільгових умовах а тому відмова у призначенні пільгової пенсії позивачці є протиправною.
Ст. 18 КАС України встановлено, що усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб із суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат підсудні місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Відповідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може, зокрема, прийняти постанову про скасування рішення.
Виходячи з наведеного, керуючись п.” д” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст.ст. 8, 18, 71 КАС України, районний суд
П О С Т А Н О В И В
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання відповідача вчинити певні дії задовольнити.
Скасувати рішення № 30 від 22 вересня комісії при Головному управлінні пенсійного фонду України в Хмельницькій області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. «д» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 15 червня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
У випадку коли заява про апеляційне оскарження подана не буде постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий
З оригіналом вірно:
Голова суду ОСОБА_10