Справа № 2-а-712/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2009 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого в судовому засіданні судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 про визнання незаконними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в.
В адміністративному позові ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до суду з позовом про визнання незаконними дій та скасування постанови, винесеної інспектором ДПС ОСОБА_2 21.06.2009 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді 300 грн штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КупАП, та порушення п. 12.9 ПДР України та закрити провадження в адміністративній справі. В обґрунтування позовних вимог позивач в адмінпозові та в судовому засіданні вказав, що він має у власності автомобіль НОМЕР_1. 21.06.2009 року він керував означеним автомобілем, але правил дорожнього руху не порушував, працівники міліції його не зупиняли. Будь-які докази про вчинення ним адмінправопорушення відсутні. Копію постанови про притягнення до адмінвідповідальності він отримав від державного виконавця в кінці вересня 2009 року. Тому просить поновити строк звернення до суду за захистом порушеного права та задоволити адміністративний позов.
Відповідач в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча про час і місце розгляду справи та наслідки неявки в судове засідання повідомлений належним чином, письмових заперечень проти позову не надав.
Дослідивши похзовну заяву та письмові докази, суд знаходить, що адміністративний позов слід задоволити з таких підстав.
Як вбачається з постанови від 21.06.2009 року, винесеної інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення, 21.06.2009 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, перевищив встановлену швидкість руху на ділянці дороги із встановленим знаком обмеження швидкості до 70 км/год, рухався зі швидкістю 106 км/год і допустив порушення пункту 12.9 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП. Керуючись ст. 283 КУпАП постановив ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 300 грн. (а.с.10).
Суд знаходить, що постанова прийняті з істотним порушенням процедури і невірна по суті з таких підстав.
В постанові не зазначено час та місце вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, що суперечить вимогам ст. 283 КУпАП. Ніяких доказів про те, що 21.06.2009 року в час та за обставин, вказаних в постанові, позивач, керуючи автомобілем, перевищив допустиму швидкість руху, у постанові немає . Фотознімок до постанови не долучений; реквізити приладу, яким фіксувалося порушення, в постанові не зазначені. В даному випадку в постанові не зазначено реквізити документів про допуск даного вимірювального приладу до використання в Україні, а також перевірки конкретного екземпляра приладу. Це — прямі вимоги Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» до вимірів, результати яких використовуються як докази або проводяться за замовленням суду, правоохоронних органів.
В оспорюваній постанові не зазначено, хто саме проводив саму фото фіксацію, чи мала ця особа допуск до використання застосованого приладу відео і фотозйомки. Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 N 1111) до використання спеціальних засобів допускаються співробітники, що вивчили інструкції до приладів і здали залік за правилами їхнього використання. Тому в постанові повинне бути відображено, хто саме використовував прилад, якщо його використання не було повністю автоматичним.
Згідно із ст. 258 КУпАП у разі, якщо встановлена особа, яка керувала автомобілем та вчинила адмінправопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, то відповідно встановлено порядок оформлення правопорушення: водій повинен бути зупинений, постанова складена на місці, у випадку незгоди водія з порушенням — повинен бути складений адмінпротокол, правопорушенику повинні бути розяснені його права. Протокол про вчинення позивачем правопорушення в даному разі не складений. ОСОБА_1 не розяснені і не забезпечені права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право на правову допомогу, право представляти докази та ін..
В ході судового розгляду з наданих доказів не представилося можливим встановити місце вчинення правопорушення позивачем.
Крім цього, відповідно до ст. 280 КупАП при розгляді справи про адмінправопорушення орган (посадова особа) повинні зясувати: чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, означені обставини не встановлені інспектором ДПС при накладенні стягнення на позивача, не враховано характер вчиненого правопорушення, матеріальний стан правопорушника та ступінь його вини, обставини, що пом’якшують відповідальність.
Частина 2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, в ході судового розгляду відповідачем не спростовано пояснень позивача та не доведено правомірність постанови про притягнення його до адмінвідповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП .
На підставі наведеного суд знаходить, що дії інспектора ДПС є неправомірними, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо позивача за ст. 122 ч. 1 КУпАП слід закрити.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
На підставі показів позивача та свідка ОСОБА_3, не спростованих в ході судового розгляду, встановлено, що копію постанови про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 отримав в кінці вересня 2009 року, а до суду звернувся 05.10.2009 року, тобто в межах 10 днів з дня отримання копії постанови. Тому суд знаходить, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду з позовом про захист порушеного права і означений строк для позивача слід поновити.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Отже,суд вважає адміністративний позов підставним та обґрунтованим, а тому його слід задоволити.
Керуючись ст. ст. 100, 159, 161,163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом порушеного права.
Адміністративний позов задоволити.
Визнати дії інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 незаконними.
Скасувати постанову інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 від 21.06.2009 року про притягнення сінькова ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності у вигляді 300 грн штрафу за ст. 122 ч. 1 КУпАП та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з моменту виготовлення постанови в повному обсязі (тобто з 12.11.2009 року) та протягом наступних двадцяти днів на постанову може бути подана апеляційна скарга у Львівський апеляційний адміністративний суд через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя