Справа № 200/5112/17

Провадження 2а/200/651/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2017 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок військової прокуратури Південного регіону України від 17.02.2017 р.№ 18-22 вих-17, № 18-23 вих-17 про розмір грошового забезпечення в розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати позивача. Посилався на те, що з лютого 2003 року перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі ( раніше УПФ України в Кіровському м. Дніпропетровська ) і отримував пенсію за вислугу років в розмірі 90 % від розміру його місячної заробітної плати на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а 01.07.2012 року З 01.07.2012 року було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки від 26.10.2012 року № 1314/47/350 у розмірі 80% суми місячної зарплати, яку позивач отримує до теперішнього часу. Стверджував, що відповідачем незаконно було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, що грубо порушує його права і законні інтереси.

Відповідач Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, з підстав вказаних в запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, надані відповідачем заперечення, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач з 26.02.2003 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі ( раніше УПФ України в Кіровському м. Дніпропетровська ) і отримував пенсію за вислугу років в розмірі 90 % від розміру його місячної заробітної плати на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а з 01.07.2012 року йому було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки від 26.10.2012 року № 1314/47/350 у розмірі 80% суми місячної зарплати, яку позивач отримує до теперішнього часу

22.02.2017 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до закону, який діяв на час призначення пенсії, але з урахуванням розміру заробітної плати визначеної на підставі довідок військової прокуратури Південного регіону України від 17.02.2017 р.№ 18-22 вих-17, № 18-23 вих-17 про розмір грошового забезпечення .

За результатами розгляду заяви, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, відмовило позивачу в перерахунку пенсії .

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.

Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-III, чинній на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до змін, внесених до вказаної правової норми згідно із Законами України від 08.07.2011 р. № 3668-VI, від 27.03.2014 р. № 1166-VII, від 28.12.2014 р. № 76-VIII, розмір пенсії у відсотковому відношенні до заробітної плати зменшено і незалежно від стажу роботи становить: з 01.10.2011 р. - 80%, з 01.04.2014 р. - 70%, з 01.01.2015 р. - 60%.

При цьому в частині п'ятнадцятій статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яка діє до теперішнього часу) встановлено норму про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За змістом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, однак якщо призначена раніше пенсія перевищує максимальний розмір, то її перерахунок не здійснюється до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій ;провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.12.2013р. (№ 21-348а13) та від 06.10.2015р. (№21-2432/15).

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII та втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2015 року №1697-VII.

Відповідно до ч.13 ст.86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Частиною 20 ст.86 Закону №1697-VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проте, неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35,частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Частиною 1 ст.44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з положеннями п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до п.1.7 Порядку № 22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно з абз.2 п.4.1 Порядку № 22-1, заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Враховуючи викладене с суд вважає , що необхідною умовою для перерахунку пенсії є заява про перерахунок пенсії та документи, подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто в розмірі 90% від заробітної плати.

Положення п. 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а стосуються лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію.

Відмова відповідача у перерахунку раніше призначеної пенсії саме за вище вказаних підстав є недопустимим, враховуючи і вимоги частини 1 статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність та є ознакою того, що у такий спосіб відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв протиправно, всупереч приписів частини 2 статті 19 Конституції України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Окрім того, статтею 22 Конституцій України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Статтею 64 Конституцій України також передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Отже, статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантують право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України «Про прокуратуру», які є такими, що не підлягають звуженню та обмеженню.

У розумінні статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина. Згідно з принципом верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України).

У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, в тому числі і призначення пенсії за спеціальними законами. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.

У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 р., ухваленого у справі №1-2/2013, також вказано, що Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). Юридична колізія є розбіжність або суперечність між нормативно-правовими актами, що регулюють одні і ті ж або суміжні правовідносини, а також між компетенцією органів влади. У разі існування неузгодженості між актами, виданим одним і тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. У випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України - колізія вирішується на користь Конституції України, яка має вищу юридичну силу.

Такого висновку дійшов Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №1-9/2015 від 13 травня 2015 року (пункти 2.1 та п.2.2 мотивувальної частини рішення). З огляду на вказане, положення Закону України від 02.03.2015 року № 213-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», в частині визнання правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень щодо закріплених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина вважається не що інше, як скасування або обмеження цих прав і свобод (рішення Конституційного суду України справа 1-28/2008 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню

Враховуючи наявність підстав для перерахунку пенсії та зважаючи на те, що виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком, суд вважає за необхідне зобов'язати Відповідача, починаючи з 22.02.2016 року на підставі довідок військової прокуратури Південного регіону України від 17.02.2017 р.№ 18-22 вих-17, № 18-23 вих17 про розмір грошового забезпечення з 15.12.2015р та 03.08.2016р , виплачувати Позивачу на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України від 12.07.2001 (чинну на момент призначення пенсії) пенсію в розмірі 90% від місячної зарплати з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення за останні 24 календарних місяці роботи підряд на прокурорсько-слідчих посадах перед звільненням, без обмеження її максимального розміру.

Відповідно до ст.94 КАС України стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Дніпрі 640 грн. сплачених ним судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,18,69-71, 93, 94, 97, 99, 100, 102, 104, 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідок військової прокуратури Південного регіону України від 17.02.2017 р.№ 18-22 вих-17, № 18-23 вих-17.

Зобов'язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі здійснити з 22.02.2016 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50 -1 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції на час призначення пенсії) ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, зазначеної в довідках військової прокуратури Південного регіону України від 17.02.2017 р. № 18-22 вих-17, № 18-23 вих-17 без обмеження її максимального розміру.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по справі в сумі 640 грн. з рахунку бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Дніпрі.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.В. Шевцова