Судове рішення #6612301

                                                                                                     

                                        Справа № 2-296/09


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

             27 жовтня 2009 року                             смт.Любар


    Любарський районний суд Житомирської області

              в складі: головуючого-судді      І.І.Замеги

               при секретарі      Л.І.Сорока

            розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Громадської сільської ради про визнання права власності на будинок, -


ВСТАНОВИВ :

Позивачка вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1 померла її мати – ОСОБА_3. Згідно з волею покійного, вираженою у заповіті, вона являється спадкоємицею її майна, серед якого є АДРЕСА_1. Зазначене домогосподарство по завершенню будівництва в 1973 році було зареєстровано в Громадській сільській раді, про що свідчить відкриття особового рахунку №1582. За даними органу місцевого самоврядування, дане домогосподарство до самочинно забудованих не відноситься, однак оформити спадщину вона не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, а тому вона вимушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності на успадковане майно в порядку спадкоємства за заповітом.

              У судовому засіданні  позивачка заявлені  вимоги підтримала у повному об”ємі.

        Відповідачка ОСОБА_2 у попередньому судовому засідання позовні вимоги визнала повністю.

            Представник Громадської сільської ради у попереднє судове засідання не з”явився, однак у поданій до суду довідці зазначив, що проти задоволення позовних вимог позивачки не заперечує та просить розглянути справу за його відсутності.

Оскільки відповідачі визнали позов повністю, визнання позову не суперечить закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, суд ухвалив винести рішення про задоволення позову у попередньому судовому засіданні.

            Вислухавши пояснення сторін та розглянувши матеріали справи суд приходить до слідуючого:

    З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що позивачка – ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року в АДРЕСА_2 і її матір»ю є ОСОБА_3.

    30 жовтня 1973 року позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 та отримала прізвище ОСОБА_1, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ТП №276773.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1  померла мати позивачки ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2.

Згідно з волею покійної ОСОБА_3, вираженою у заповіті, посвідченому 20.06.1998 року секретарем Громадської сільської ради Любарського району, який не скасований і не змінений, все своє майно, яке на день її смерті буде їй належати, вона заповіла своїй дочці – ОСОБА_1.

Покійній ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,17 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що стверджується рішенням виконкому Громадської сільської ради №5 від 21 червня 1994 року.

В довідці №606 від 05.10.2009 року, виданій Громадською сільською радою зазначено, що згідно запису по господарської книги №3, особовий рахунок №1582 за 1974 – 1976 роки, за ОСОБА_3 рахується житловий будинок 1973 року забудови.

З довідки №174 від 24.09.2009 року виданої Бердичівським МБТІ вбачається, що на будинок, який розташований по АДРЕСА_1 правовстановлюючі документи не зареєстровані, а користувачем даного будинку була ОСОБА_3.

            Відповідно до ст.346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, а відповідно до ст.331 ЦК України – право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Відповідно  до ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини , вона належить спадкоємцям  з часу її відкриття.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що жилий будинок 1973 року забудови по АДРЕСА_1 за матеріалами Громадської сільської ради рахувався за померлою ОСОБА_3, а позивачка є спадкоємицею майна своєї матері за заповітом, тому враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1

            Керуючись ст.ст.10, 60, 130 ч.4, 174 ч.4, 212 - 215, 294 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 331, 346, 376, 381, 1268 ЦК України, суд, -

 

Р І Ш И В:

            Визнати за спадкоємицею – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянкою України, в порядку спадкоємства за заповітом ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1, право власності на житловий АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.



             Суддя                     І.І.Замега

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація