Справа № 359/1983/17 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.

Провадження № 22-ц/780/4429/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 49 06.09.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Волохова Л.А.,

при секретарі: Тимошевській С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на  рішення  Бориспільського міськрайонного суду Київської області від  20 липня 2017 року у справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого в них народилися  двоє  дітей:  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що на даний час діти проживають  разом  з нею та знаходяться на її повному утриманні, а відповідач проживає окремо з іншою жінкою та не надає матеріальної допомоги дітям. У зв’язку з цим просила стягнути аліменти з відповідача на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від  20 липня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, аліменти на дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_5 в розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 09.03.2017 року та до досягнення дітьми повноліття та стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 640,00 грн..

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дітей у розмірі розмірі  1/3 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що відповідач цілком може сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що суд врахував матеріальний стан відповідача, його стан здоров’я та те, що позивач має рівні з відповідачем обов’язки по матеріальному утриманню дітей та забезпеченню їх гармонійного розвитку, у зв’язку з цим позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у визнаному відповідачем розмірі 1/5 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що сторони з  09 жовтня 1992 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, долученої до матеріалів справи (а.с.7).

У шлюбі у сторін народилися діти : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується  відповідними свідоцтвами про народження (а.с. 5,6).

Встановлено, що діти сторін проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні, що відповідачем не оспорюється та підтверджується довідкою виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 09.03.2017 №384-02-28-12 (а.с.9).

Сторонами визнано, відповідач з 2016 року проживає окремо, та надає позивачу матеріальну допомогу, перераховуючи кошти на картковий рахунок позивача, що також підтверджується випискою ПриватБанку з карткового рахунку відповідача (а.с.39-45). Як визнано позивачем, така допомога становить 2000 гривень щомісяця.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює та отримує пенсію за віком.

Згідно з довідкою з місця роботи відповідача №212 від 29.05.2017 року, виданою Національним університетом «Києво-Могилянська академія» ОСОБА_6 працює на посаді професора,доктора наук його середній заробіток за період травень 2016 року-квітень 2017 року включно становить: 12313,32 грн. (а.с.55).

Розмір пенсії позивача згідно з довідкою від 18.07.2017 №316/02, виданою Бориспільським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України, становить 3352,28грн.(а.с.56).

Сторонами визнано, та документально підтверджено, що  відповідач має захворювання хронічний вірусний гепатит В,  цироз печінки вірусної етіології «В», з приводу чого проходив стаціонарне та амбулаторне лікування та знаходиться на диспансерному обліку, а також потребує постійного лікування медичними препаратами, що також підтверджується долученими до матеріалів справи виписками та довідками лікарських установ (а.с.27-29,33).

Сторонами визнано, що розмір щомісячних витрат відповідача на придбання ліків  складає від 4000 до 5000 гривень. Крім того, такі витрати  частково підтверджуються долученими до матеріалів справи платіжними документами та випискою ПриватБанку з карткового рахунку відповідача (а.с.30-32,39-45,54).

Згідно з Договором оренди жилого приміщення від 30.01.2017 року, укладеного відповідачем, вартість орендної плати однокімнатної квартири в м.Києві, яку він винаймає, становить 5000 гривень щомісячно (а.с.35-38).

З пояснень сторін наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є співвласником по 1\2 частині з позивачем будинку №1 по вул..Квітневій в с.Гора Бориспільського району Київської області з площею 240 кв.м.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 182 Сімейного кодексу України в редакції закону, чинній з 08.06.2017 року, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1,2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно з ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Так, відповідно до положень п. 17 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров’я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні даного спору, суд першої інстанції не повно з’ясував всі обставини, що мають значення для справи, а саме, що у відповідача є у власності нерухоме майно.

Тобто при вирішенні даного спору, суд першої інстанції мав виходити з того, що у відповідача не має більше осіб, які б перебували на його утриманні та те, що відповідач має постійний дохід, оскільки є працюючою особою, додатково отримує пенсію, позивач має хронічні хвороби, які потребують витрату певних коштів, крім того позивач має у власності житло в якому достатньо місця для окремого проживання, а тому додаткові витрати відповідача на оренду житла не можливо рахувати, як обов’язкові, а розмір аліментів у розмірі запропонованому відповідачем 1/5 частки призведе до ущемлення прав дітей сторін.

Посилання відповідача щодо добровільного надання матеріальної допомоги, колегія суддів не бере до уваги, оскільки така допомога надається на розсуд відповідача та не забезпечує в повній мірі потреб дітей.

Посилання відповідача на те, що він щомісяця витрачає 6000,00 грн. на оренду житла, колегія суддів вважає не заслуговують на увагу, оскільки у власності сторін є спільний житловий будинок площею 240 кв.м., позивачем перешкод у користуванні та проживанні в даному будинку відповідачу не створюється, тобто проживати він має де, але не бажає цього, а тому дані витрати не можуть відноситись до обов’язкових щомісячних платежів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що враховуючи матеріальний стан сторін те, що у відповідача не має більше осіб, які б перебували на його утриманні та те, що відповідач має постійний дохід, оскільки є працюючою особою, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач може сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 09.03.2017 року і до досягнення дітьми повноліття.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, якщо позивача звільнено від сплати судового збору, належний до сплати судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави, а тому з відповідача необхідно стягнути 640 грн. за подання позовної заяви та 704,00 грн. за подання апеляційної скарги судового збору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від  20 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (інд. номер1836518415) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (інд. номер – НОМЕР_1) аліменти на дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 09.03.2017 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з   ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі  1344,00 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: