Справа № 22ц-2296/2009 Головуючий у 1-ій інстанції – Артюх К.В.
Категорія - цивільна Доповідач – Шарапова О.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2009 року
М. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: ШАРАПОВОЇ О.Л., СКРИПКИ А.А.
при секретарі
за участю Штупун О.М.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2009 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійним договору купівлі-продажу частини житлового будинку, відшкодування витрат на покращення стану майна та утримання спільного майна, припинення права власності на частку у майні і апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, Чернігівської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійним договору купівлі-продажу частини житлового будинку, відшкодування витрат на покращення стану майна та утримання спільного майна, припинення права власності на частку у майні,
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив провести поділ жилового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 та встановити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником 1/5 частини вищевказаного будинку з надвірними будівлями на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.1983 року та 1/10 частини цього домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2006 року. Фактично він користується лише 1/5 частиною будинку з надвірними будівлями, а 1/10 частиною будинку неправомірно користується ОСОБА_6
В січні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_7, в якому просив, визнати недійсним договір купівлі-продажу частини житлового будинку від 16.10.2006 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, стягнути з ОСОБА_7 на його користь у відшкодувння витрат на покращення стану та утримання майна 9000 грн., припинити право власності ОСОБА_7 на частку у спільному майні.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що до листопада 1992 року власником 1/5 частини будинку АДРЕСА_1 був ОСОБА_10 Після його смерті дружина ОСОБА_11 та донька ОСОБА_7 стали власниками по 1/10 частині спірного будинку кожна. ОСОБА_7 стала власником 1/10 частини будинку лише в тій частині, яка була в експлуатації на момент прийняття спадщини. Фактично ОСОБА_7 в будинку ніколи не проживала, не приймала участі в утриманні своєї частки, не приймала участі в добудовах, які було здійснено за життя ОСОБА_11 та введено в експлуатацію згідно з рішенням Новозаводського районного виконавчого комітету м. Чернігова від 27 липня 1998 року. Відповідач ОСОБА_7 успадкувала однокімнатну квартиру № 3, а предметом договору купівлі-продажу є двокімнатна квартира № 3, тобто ОСОБА_7 здійснила відчуження нерухомого майна, яке їй не належало. Договір купівлі-продажу від 16.10.06 року укладений з порушенням вимог ст. 362 ЦК України, оскільки він, позивач, є власником 1/10 частини вказаного житлового будинку та звернувся з заявою до нотаріальної контори про намір купити 1/10 частину будинку, яку відчужила ОСОБА_7, оскільки він фактично мешкає у цій частині будинку, але правочин між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був посвідчений приватним нотаріусом Оникієнко Г.А. ОСОБА_7 не виконувала своїх обов”язків відносно утримання майна, співвласником якого вона є, а ним було витрачено певні кошти на ремонт та утримання майна. З урахуванням вимог ст. 365 ЦК України можливо припинити право власності ОСОБА_7 на частку у спільному майні, оскільки її частка є незначна і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном неможливе, таке припинення не завдасть шкоди інтересам співвласника, оскільки ОСОБА_7 має інше житло, де вона і проживає разом з сім”єю.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2009 року провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку, відшкодування витрат на покращення стану майна та утримання спільного майна, припинення права власності на частку у майні закрито у зв”язку з тим, що набрало законної сили рішення суду , постановлене з приводу спору між тими самими стронами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2009 позовні вимоги задоволені : проведений поділ житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1, встановлений порядок користування земельною ділянкою та стягнуто грошову компенсацію за отримання надлишку при поділі житлового будинку з надвірними будівлями з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в сумі 16412 грн., на користь ОСОБА_3 в сумі 8272 грн. 50 коп.; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 в сумі 13074 грн. 50 коп..
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову про відновлення провадження у справі за його зустрічним позовом та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ухвала суду є незаконною. Апелянт посилається на те, що головуюча по справі відомовлялася спочатку спільно розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ будинку і встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічні позовні вимоги, але після наполягання представника вимушена була провести спільний розгляд вказаних позовних вимог. Апелянт вказує на те, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2008 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частини будинку недійсним, стягнення витрат на покращення та утримання майна, припинення права на частку у майні; вказані судові рішення оскаржені в касаційному порядку, але суд в порушення вимог ст. 201 ЦПК України не зупинив провадження у даній цивільній справі до розгляду вказаної касаційної скарги. Апелянт зазначає, що безпідставно були відхилені заяви про відвід головуючого по справі, представник апелянта був видалений з залу судового засідання. Апелянт посилається на те, що при розгляді даної справи наголошувалося на можливості зміни підстав зустрічного позову, але ці обставини не були враховані судом. Апелянт вказує на те, що під час розгляду справи судом було задоволено клопотання щодо визнання обов”язкової участі у судовому засідання відповідачів та третіх осіб, проте, справа розглядалась без їх участі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Апелянт посилається на те, що головуюча по справі відомовлялася спочатку спільно розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ будинку і встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічні позовні вимоги, але після наполягання представника вимушена була провести спільний розгляд вказаних позовних вимог. Апелянт вказує на те, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2008 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частини будинку недійсним, стягнення витрат на покращення та утримання майна, припинення права на частку у майні; вказані судові рішення оскаржені в касаційному порядку, але суд в порушення вимог ст. 201 ЦПК України не зупинив провадження у даній цивільній справі до розгляду вказаної касаційної скарги. Апелянт зазначає, що безпідставно були відхилені заяви про відвід головуючого по справі, представник апелянта був видалений з залу судового засідання. Апелянт вказує на те, що під час розгляду справи судом було задоволено клопотання щодо визнання обов”язкової участі у судовому засідання відповідачів та третіх осіб, проте, справа розглядалась без їх участі. Апелянт зазначає, що судове рішення постановлене на підставі висновку експерта № 18-09 від 12.05.09 року , щодо правильності якого на даний час триває перевірка; рішення виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 185 від 25.08.09 року, питання про скасування якого поставлене перед органами прокуратури.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення змінити , виключивши з поділу літню кухню Г-1 та грошову компенсацію, яка стягнута з нього на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та залишити земельну ділянку, виділену ОСОБА_3 як двір, у спільному користуванні сторін.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення постановлене при неповному з”ясуванні обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права. Апелянт посилається на те, що літня кухня Г-1 була побудована ним у 1994 році, вказана будівля не повинна була враховуватися експертом при поділі домоволодіння, оскільки за приписами ст. 357 ЦК України є лише його власністю та не змінює розміру часток у спільній частковій власності. Апелянт вказує на те, що ОСОБА_3 виділено земельну ділянку, яка багато років використовувалася як двір спільного користування та надавала можливість співвласникам під”їзду до своєї частини домоволодіння, а виділена під двір загального користування земельна ділянка містить лише хвіртку, що унеможливлює проїзд до вигрібної ями, яка знаходиться на виділеній йому земельній ділянці.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.83 року належить 1/5 частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 та на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.06 року належить 1/10 частина вказаного житлового будинку з надвірними будівлями; ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 26.09.01 року належить 1/10 частина вказаного житлового будинку з надвірними будівлями; ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.94 року належить 1/5 частина вказаного житлового будинку з надвірними будівлями; ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.11.98 року належить 2/5 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку слід встановити відмовідно до часток у праві власності на домоволодіння.
Розглядаючи справу у межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд погоджується з висновком суду в цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю чи споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі або споруди.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи 18-09С від 12.05.09 року співвласнику 3/10 частин домоволодіння ( ОСОБА_8) необхідно виділити приміщення 2-1, площею 11,0 кв. м., вартістю 11418 грн., приміщення 2-2, площею 16,2 кв. м., вартістю 16815 грн., приміщення 2-3, площею 9,6 кв. м., вартістю 9965 грн., приміщення 3-2, площею 16,8 кв. м., вартістю 17438 грн., літню кухню Г-1", вартістю 30988 грн.., а всього вартістю 86624 грн. які складють 42/100 частини всього домоволодіння; співвласнику 1/10 частини домоволодіння ( ОСОБА_6) необхідно виділити приміщення 3-1, площею 10,8 кв. м., вартістю 11210 грн., приміщення 3-3, площею 6,6 кв. м., вартістю 6851 грн., приміщення 3-4, площею 1,9 кв. м., вартістю 1972 грн., приміщення 3-І, площею 3,7 кв. м., вартістю 3840 грн., 1/3 частину сараю "Е-1", вартістю 889 грн., сарай "Ж-1", вартістю 7895 грн., вбиральню "3-1", вартістю 1064 грн., а всього вартістю 33721 грн. які складють 16/100 частини всього домоволодіння; співвласнику 2/ 5 частин домоволодіння (ОСОБА_3) необхідно виділити приміщення 1-1, площею 11,7 кв. м., вартістю 12144 грн., приміщення 1-2, площею 5,3 кв. м., вартістю 5501 грн., приміщення 1-3, площею 16,6 кв. м., вартістю 17230 грн., приміщення 1-4, площею 9,3 кв. м., вартістю 9653 грн., приміщення 1-5, площею 11,4 кв. м., вартістю 11833 грн., приміщення 1-ІІ, площею 2,5 кв. м., вартістю 2595 грн., сарай "Б-1", вартістю 1957 грн., сарай "б-1", вартістю 326 грн., а всього вартістю 61239 грн. які складють 30/100 частини всього домоволодіння; співвласнику 1/5 частини домоволодіння ( ОСОБА_4) необхідно виділити приміщення 4-І, площею 4.6 кв. м.. вартістю 4775 грн., приміщення 4-1, площею 12,1 кв. м., вартістю 12560 грн., приміщення 4-2, площею 5,4 кв. м., вартістю 5605 грн., 2/3 частину сараю "Е-1", вартістю 1941 грн., а всього вартістю 24881 грн.. що які складють 12/100 частини всього домоволодіння.
При такому варіанті розподілу житлового будинку необхідно закрити дверний проріз між приміщеннями "3-2" та "3-1"; влаштувати дверний проріз між приміщеннями "2-1" та "3-2".
Для встановлення порядку користування земельною ділянкою запропоновано виділити ОСОБА_8 земельну ділянку площею 59,0 кв. м. під житловими будівлями, 43,0 кв. м. під двором загального користування, 337,0 кв. м. під городом та дворовими будівлями, а всього 439 кв. м.; ОСОБА_6 - земельну ділянку площею 29,4 кв. м. під житловими будівлями, 43,0 кв. м. під двором загального користування, 73,6 кв. м. під городом та дворовими будівлями, а всього 146 кв. м.; ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 64,4 кв. м., під житловими будівлями, 520,6 кв. м. під двором та городом, а всього 585 кв. м.; ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 27,0 кв. м. під житловими будівлями, 43,0 кв. м. під двором загального користування, 223 кв. м. під городом та дворовими будівлями, а всього 293 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 185 від 25 серпня 2009 року було дозволено закриття дверного прорізу між приміщеннями 3-2 та 3-1 і влаштування дверного прорізу між приміщеннями 2-1 та 3-2 в житловому будинку АДРЕСА_1.
Враховуючи, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 18-09 С від 12.05.09 року був запропонований один варіант поділу житлового будинку з надвірними будівлями, з урахуванням склавшогося порядку користування, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині реального поділу спірного домоволодіння.
Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що літня кухня Г-1 була побудована ним у 1994 році, вказана будівля є лише його власністю та не змінює розміру часток у спільній частковій власності, експертом вказана будівля не повинна була враховуватися при поділі домоволодіння, а з нього не повинна стягуватися грошова компенсація на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, апеляційний суд вважає такими, що не грунтуються на законі, оскільки житловий будинок з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 належав ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності; питання про зміну розміру часток у вказаному домоволодінні ОСОБА_8 не ставилося; реальний поділ вказаного домоволодіння раніше не проводився; літня кухня Г-1 побудована на місці сараю В-1, який з 1962 року був врахований при визначенні часток у праві спільної часткової власності.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 не заперечував, що літня кухня Г-1 була збудована ним на місці старого сараю, який в технічному паспорті на домоволодіння був позначений літерею В-1.
Враховуючи, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 18-09 С від 12.05.09 року був запропонований один варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, клопотання про призначення додаткової або повторної експертизи не заявлялося, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 виділено земельну ділянку, яка багато років використовувалася як двір спільного користування та надавала можливість співвласникам під”їзду до своєї частини домоволодіння, а виділена під двір загального користування земельна ділянка містить лише хвіртку, що унеможливлює проїзд до вигрібної ями, яка знаходиться на виділеній йому земельній ділянці, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_8 клопотання про призначення додаткової або повторної експертизи не заявлялося, а з додатків № 2 ( запропонований порядок користування земельною ділянкою) та № 3 ( фактично склавшийся порядок користування земельною ділянкою) до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 18-09 С від 12.05.09 року вбачається, що земельна ділянка, яка залишена в загальному користуванні сторін, за своєю площею та розташуванням відповідає фактично склавшомуся порядку користування земельною ділянкою.
Під час апеляційного розгляду справи сторонами не оспорювалося, що експерт у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 18-09 С від 12.05.09 року правильно відобразив фактично склавшийся порядок користування земельною ділянкою.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.09.09 року апеляційний суд вважає такими, що заслуговують на увагу, оскільки жоден з вказаних доводів не спростовує правильність висновків суду першої інстанції.
Постановлюючи ухвалу про закриття провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку, відшкодування витрат на покращення стану майна та утримання спільного майна, припинення права власності на частку у майні, суд першої інстації дійшов висновку, що є таке, що набрало законної сили, рішення суду , постановлене з приводу спору між тими самими стронами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду в цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду , постановлене з приводу спору між тими самими стронами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.07.2008 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13.10.08 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання недійним договору купівлі-продажу частини житлового будинку, відшкодування витрат на покращення та утримання майна, припинення права власності на частку у майні, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду України від 21 вересня 2009 року касаційна скарга ОСОБА_6 була відхилена, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.07.08 року та ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 13.10.08 року – залишені без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорювалося в ході розгляду справи , ОСОБА_6 позов до ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку, відшкодування витрат на покращення та утримання майна, припинення права власності на частку у майні з одних і тих самих підстав був пред”явлений як окремо, так і під час розгляду даної цивільної справи.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_6 слід відхилити, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігові від 02.09.09 року та ухвалу цього ж суду від 02.09.09 року – залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_8, ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2009 року та ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: