Справа № 22ц-2247/2009
Головуючий у першій інстанції
ЛОГВІНА Т.В.
Категорія – цивільна
Доповідач ПОЗІГУН М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.
суддів: ІШУТКО В.М., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі:
з участю: Рачовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв’язку України про поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення, -
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” ставиться питання про скасування заочного рішення Деснянського районного суду від 09 січня 2009 року, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді генерального директора державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль”; визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 6.10.2008 року № 1223; зобов’язано Міністерство транспорту та зв’язку України провести ОСОБА_1 виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.03.2008 року, з направленням справи на новий судовий розгляд.
Своє право на апеляційне оскарження рішення суду ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” обґрунтовує положеннями ст. 13, ч.3 ст. 14 та ч.1 ст. 292 ЦПК України, згідно з якими особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, свободи чи інтереси, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.
Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує тим, що під час розгляду справи ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” заявляло клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, проте суд безпідставно відмовив в його задоволенні.
Апелянт зазначає, що оскаржуваним рішенням суд вирішив питання про права, обов’язки та інтереси аеропорту, оскільки саме ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” зобов’язаний виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, так як заробітну плату позивач отримував в ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль”, а не в Міністерстві транспорту та зв’язку України, саме апелянт повинен внести відповідні записи до трудової книжки, а скасований наказ №1223 покладав певні обов’язки саме на ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль”.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду з наступних підстав.
Судом встановлено, що 3 жовтня 2007 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу директором державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” шляхом укладення контракту терміном з 3 жовтня 2007 року до 2 жовтня 2012 року (а.с.3-11).
Наказом від 12.03.2008 року № 280 ОСОБА_1 звільнено з 12 березня 2008 року з займаної посади з достроковим розірванням укладеного з ним контракту в зв’язку з поновленням на посаді генерального директора державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” ОСОБА_2(а.с.12-13).
Наказом Мінтрансзв’язку від 8.05.2008 року № 519 визначено датою його звільнення перший робочий день після закінчення періоду його тимчасової непрацездатності.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 14 серпня 2008 року було скасовано рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2008 року, яким ОСОБА_1 було поновлено на роботі, та відмовлено в задоволенні позовних вимог (а.с. 16-20), оскільки звільнення позивача з роботи не проведено.
Наказом Мінтрансзв’язку від 6.10.2008 року № 1223 датою звільнення визначено 12 березня 2008 року з покладенням обов’язку на ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” провести необхідні розрахунки з ним відповідно до законодавства та умов контракту при наданні ОСОБА_1 листків тимчасової непрацездатності (а.с.14).
6.11.2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про поновлення на посаді генерального директора ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” та визнання незаконним і скасування наказу Мінтрансзв’язку від 6.10.2008 року № 1223.
8.01.2009 року ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” звернулося до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, але в задоволені клопотання судом було відмовлено.
Проте, незалучення ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” призвело до неправильного вирішення спору, оскільки суд вирішив питання про права і обов’язки сторони, яка не була залучена до участі у справі, оскільки судом не враховано, що скасованим судом наказом Мінтрансзв’язку від6.10.2008 року № 1223 на ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” покладалися певні обов’язки.
Зобов’язання судом Мінтрансзв’язку провести виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу прийнято в порушення вимог ч. 2 ст. 235 КЗпП України без зазначення конкретного розміру заробітку за час вимушеного прогулу, без перевірки повноважень відповідача щодо виплати заробітної плати та обов’язку внести відповідні записи до трудової книжки, а доводи апелянта в цій частині щодо саме його обов’язку по вчиненню зазначених дій є не спростованими.
Відповідно ж до п. 4 ч. 1 ст.311 ЦПК України за таких процесуальних порушень рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 311 ч. 1 п. 4, 314, 315, 317,319 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” задовольнити.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2009 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв’язку України про поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: Судді:
Справа № 22ц-2247/2009
Головуючий у першій інстанції
ЛОГВІНА Т.В.
Категорія – цивільна
Доповідач ПОЗІГУН М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
11 листопада 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.
суддів: ІШУТКО В.М., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі:
з участю: Рачовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв’язку України про поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення, -
Відповідно до положень статей 209, 218, 317 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст..303, 304, 311 ч 1 п 4, 314, 315, 317,319 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль” задовольнити.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2009 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв’язку України про поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: Судді: