Справа № 22ц-2180/2009 Головуючий у 1 інстанції – ДІДЕНКО О.П.
Категорія – цивільна Доповідач –Лазоренко М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді БОЙКО О.В.,
суддів: ЛАЗОРЕНКА М.І., МАМОНОВОЇ О.Є.
при секретарі: ПІЛЬГУЙ Н.В.
за участю: ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, представника відповідача -Науменка А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 6 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Про-Агро” про стягнення невиплаченої заробітної плати,
в с т а н о в и в :
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ “Про-Агро” про стягнення невиплаченої заробітної плати в розмірі 24000 грн. та моральної шкоди в розмірі 2000 грн..
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 6 липня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 6 липня 2009 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначає, що судом проігноровано наявність наказу про прийняття позивача на роботу та відсутність доказів про його скасування або визнання недійсним, не враховано того, що в чинному законодавстві відсутні заборони для власника(керівника) підприємства приймати на роботу працівників, які не зазначені в штатному розкладі. Також судом не взято до уваги наявність протиріч між даними довідки ТОВ “Про-Агро” від 06.07.2009 року, згідно якої в штатному розкладі підприємства відсутня посада заступника директора та поясненнями керівника, який зазначив, що штатний розклад не затверджений.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт укладення ним трудового договору з відповідачем або видання наказу про прийняття його на роботу, чи фактичного виконання роботи без відповідного оформлення документів.
Однак апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 03.06.2008 року був прийнятий на посаду заступника директора ТОВ “Про-Агро” з посадовим окладом 2000 грн., що підтверджується належним чином оформленим оригіналом наказу №2 від 03.06.2008 року, який був досліджений в судовому засіданні апеляційного суду, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).
В судових засіданнях суду 1 інстанції та апеляційного суду позивач пояснив, що наказ про прийняття його на роботу видавав і підписував особисто директор товариства Науменко А.І.. Перебуваючи на вказаній посаді, він виконував роботу по агітації мешканців села на укладення договорів оренди землі та майна з ТОВ “Про-Агро”, а також виконував іншу роботу, але заробітну плату не отримував.
Представник ТОВ “Про-Агро” пояснив, що позивач ніколи не працював у товаристві, наказ про прийняття його на роботу не видавався і ним не підписувався. Заробітна плата позивачу ніколи не нараховувалась та не виплачувалась. Він також зазначив, що з позивачем він співпрацював, як з колишнім головою комісії з розпаювання майна КСП „ім. Подвойського” та головою постійно діючої комісії СТОВ „Надія”. В ТОВ “Про-Агро” штатних працівників не має, він працює один, але заробітну плату не отримує.
Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням
внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства,
установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична
особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і
забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,
передбачені законодавством про працю, колективним договором і
угодою сторін.
Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.
Зважаючи на те, що ТОВ “Про-Агро” уклало трудовий договір з ОСОБА_1 про прийняття його на посаду заступника директора ТОВ “Про-Агро” з посадовим окладом 2000 грн., що підтверджується належно оформленим оригіналом наказу №2 від 03.06.2008 року, проте заробітну плату йому не виплачувало, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, стягнувши з ТОВ “Про-Агро” на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 03.06.2008року по 22.05. 2009 року, виходячи з посадового окладу 2000 грн., в сумі 23 373, 65 грн.
Відповідно до стаття 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для
організації свого життя.
Враховуючи, що через неправомірні дії відповідача позивач тривалий час не отримував заробітну плату, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач зазнав моральних страждань. Виходячи з засад розумності і справедливості та глибини моральних страждань, перенесених позивачем, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ “Про-Агро” на користь ОСОБА_1 200 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Твердження представника відповідача проте, що ним, як директором товариства, наказ про прийняття ОСОБА_1 на посаду заступника директора не видавався та не підписувався, апеляційний суд не може взяти до уваги, оскільки наведене твердження не ґрунтується на доказах. Зазначений наказ ніким не оспорювався і є чинним. Надані відповідачем довідки міського центу зайнятості, відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відсутність нарахувань на заробітну плату працівників товариства, інші довідки надані відповідачем, ніяким чином не спростовують факт укладення трудового договору між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з ТОВ “Про-Агро” на користь держави слід стягнути 242 грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн..
Керуючись ст.ст. 21, 24, 237-1 КЗпП України, Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”, ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 6 липня 2009 року – скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Про-Агро” про стягнення невиплаченої заробітної плати та заподіяної моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Про-Агро” на користь ОСОБА_1 – 23373 грн. 65 коп. заробітної плати.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Про-Агро” на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяної моральної шкоди – 200 грн..
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Про-Агро” на користь держави судовий збір у розмірі 242 грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесів, пов”язаних з розглядом справи – 120 грн..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді: